Рішення № 28617105, 10.01.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/235/161/13 р.

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого -судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В..

за участі: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ДП «ВК «Краснолиманська»

Попова С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ДП «ВК «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в наслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, 19 грудня 2012 року звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті отримання професійного захворювання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що з відповідачем Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська»він перебував у трудових віднесеннях з 26.05.1993 р. по 29.01.1998 р., де працював гірничим майстром підземним з повним підземним робочим днем у шахті і був направлений на видобувну ділянку ДП «ВК«Краснолиманська».

21.01.1998 р. було встановлено факт наявності у нього професійного захворювання, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання б/н від 21.01.1998 р. Відповідно до зазначеного акту йому встановлено діагноз: хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легенів I ст.

У зв'язку із зазначеним професійним захворюванням йому було повторно встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 50% безстроково, даний факт підтверджується довідкою МСЕК № 093251 від 07.05.2004 р., і третя група інвалідності безстроково, даний факт підтверджується довідкою МСЕК №068785 від 07.05. 2004 р.

У результаті отриманого професійного захворювання та заподіяння шкоди здоров'ю йому заподіяно також моральну шкоду.

Моральна шкода полягає в його моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні його нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовжувати активне, звичне життя, неможливості виконувати звичну роботу.

Він постійно відчуває нездужання через отримане професійне захворювання і змушений постійно звертатися за медичною допомогою. У період з січня по листопад 2012 позивач неодноразово звертався до медичної установи у зв'язку з погіршенням здоров'я. Згідно виписки з амбулаторної карти хворого від 26.11.2012 р. звернення відбувалися тричі за 11 місяців: 6.03.12 р., 23.04.12 р., 19.07.12 р. та установлювався діагноз: хронічний бронхіт у стадії загострення. Дані факти свідчать про значне погіршення стану його здоров'я.

Зазначені фактори доставляють йому масу моральних переживань і життєвих незручностей, оскільки йому потрібна підвищена увага з боку своїх близьких, знаючи при цьому, що тим самим він відриває їх від інших турбот і справ. Йому важко усвідомлювати той факт, що він став тягарем для своїх близьких і оточуючих.

Він та людина, яка до захворювання була повних сил, життєвої енергії, бажань жити повноцінним життям, але, на жаль, в даний час він безповоротно втратив частину своїх фізичних можливостей.

Крім того, моральні страждання полягають також у тому, що через розлади здоров'я, що став причиною професійного захворювання, він дуже часто відчуває сильні болі в грудях і задишку при незначному фізичному навантаженні.

Він вважає, що заподіяну йому моральну шкоду може бути частково компенсований грошовими коштами. Заподіяну моральну шкоду він оцінює в 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень.

У відповідності зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці»Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правовими актами, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Шкода, в тому числі і моральна, яка була заподіяна йому професійним захворюванням, стала наслідком не забезпечення роботодавцем належної охорони праці на його робочому місці, що підтверджується у висновках комісії з розслідування професійного захворювання. Зокрема, причиною професійного захворювання стало: Висока (не читається) і багаторазове перебування на робочому місці з високим ступенем запиленості повітря, недосконалість технологій та ЗІЗ від пилу.

Крім того в акті вказані значення запиленості повітря робочої зони (концентрація пилу) середнє - 350 мг/м3, максимальне - 650 мг / м3.

Відповідно до наказу Державного комітету з охорони праці № 257 «Про затвердження правил безпеки у вугільних шахтах»таблиця 8.4. «Гранично допустимі концентрації пилу вугільних шахт», ГДК для пилу кам'яного вугілля становить 10 мг/м3.

Відповідно до п.8.2.3. Наказу № 257, якщо вміст пилу в повітрі робочої зони перевищує гранично - допустимі концентрації, повинен застосовуватися додатковий комплекс із знепилювання повітря.

Цифри говорять про те, що в середньому ГДК перевищувалася в 35 разів, а максимально - в 65 разів! Відповідно ніяких, додаткових заходів з боку шахти із знепилювання не проводилося.

У відповідності зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом.

Виходячи з наведеного позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача у справі на його користь моральну шкоду у сумі 50000 грн.

У судове засідання позивач надав письмову заяву, згідно якої на задоволенні позову наполягає, просить його задовольнити у повному обсязі та розглядати справу в його відсутність, за участю його представника (а.с. 14).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ДП ВК «Краснолиманська»позов не визнає, оскільки між позивачем та ними мали місце трудові стосунки і вони регулюються Кодексом Законів про Працю України, який встановлює, що шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодується згідно норм законодавства, тобто на підставі норм Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Позивачем не надано суду ніяких висновків МСЕК в підтвердження заподіяної позивачу моральної шкоди, її глибини та негативних наслідків, які мали б бути підставою для відшкодування моральної шкоди, тому відповідач просить відмовити позивачу у відшкодуванні моральної шкоди.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10. ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні встановлено, що позивач у справі працював на Державному підприємстві ВК «Краснолиманська» у період з 26.05.1993 р. по 29.01.1998 р., де працював гірничим майстром підземним з повним підземним робочим днем у шахті і був направлений на видобувну ділянку ДП «ВК«Краснолиманська»(а.с. 4-5).

21.01.1998 р. було встановлено факт наявності у ОСОБА_3 професійного захворювання, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання б/н від 21.01.1998 р. Відповідно до зазначеного акту позивачу встановлено діагноз: хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легенів I ст. (а.с. 06-07).

Суд не заперечує, що за час роботи в шкідливих умовах позивач набув професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легенів I ст.

Захворювання є наслідком роботи позивача у справі у підземних умовах на протязі тривалого часу, обумовлених впливом виробничого фактору - пил на протязі тривалого часу роботи, що зафіксовано в Акті розслідування професійного захворювання від 21.01.1998 року на а.с. 06-07.

В позивній заяві ОСОБА_3 вказує, що нібито йому повторно встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 50% безстроково, даний факт підтверджується довідкою МСЕК № 093251 від 07.05.2004 р., і третя група інвалідності безстроково, даний факт підтверджується довідкою МСЕК №068785 від 07.05. 2004 р. на а.с. 08.

В той же час первинно позивач у справі був оглянутий МСЕК 29 січня 1998 року і йому встановлено 60% втрати професійної працездатності по 29.01.2000 року, що підтверджується довідками на а.с. 22-23 та випискою зі справи МСЕК на а.с. 24-27.

Законодавством України, а саме Цивільним кодексом України та Законом України «Про охорону праці»передбачено відшкодування моральної шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області з часу його створення позивачу у справі встановлені щомісячні страхові виплати відшкодування шкоди в частині втраченого заробітку. Таким чином ушкодження здоров'я встановлено і підтверджується відповідними довідками.

Позивач вважає, що йому спричинено моральну шкоду, яка відповідачем не відшкодована. З таких підстав позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати йому моральну шкоду у сумі 50000 грн.

Суд не заперечує, що наслідками професійного захворювання у позивача у справі стали: частий кашель з тяжко відокремлюваною мокротою, яка не приносить полегшення; болі у грудній клітці і в області серця, приступи недостачі повітря; під час приступів навіть незначні рухи викликають пекучі болі; швидка втомлюваність, підвищена пітливість віддишка, яка посилюється при фізичному навантаженні, постійна фізична біль, яка спричиняє і моральні страждання. В тої же час стійка втрата професійної працездатності позивачу у справі встановлена 29 січня 1998 року, тобто у той час коли на такі правовідносини поширювалося дія «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків»затвердженими Постановою КМУ № 472 від 23 червня 1993 року, згідно п. 11 яких розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян незалежно від інших будь-яких виплат. Таким чином, у відповідності до нормативного акту, який регулював порядок відшкодування моральної шкоди на час подій, з якими позивач пов'язує свої вимоги і які мають застосовані при вирішенні цього спору. Таким чином моральна шкода не може перевищувати 2550 грн., які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у справі.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача у примусовому порядку необхідно стягнути у відшкодування моральної шкоди 2550 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП «ВК «Краснолиманська» на користь держави підлягають стягненню: судовий збір у розмірі 1 % від суми задоволеного позову, але не менш 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 153 ч. 2, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, «Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків»затвердженими Постановою КМУ № 472 від 23 червня 1993 року, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з р/р 26006301620720 в Філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк»м. Красноармійська, МФО 334497 код ЄДРПОУ 31599557, або з р/р260033011241 в Філії Красноармійського відділення № 2863 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 394233 моральну шкоду на користь ОСОБА_3 2550 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят грн.).

Стягнути з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави: судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: