Постанова № 28614420, 14.01.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2270/6431/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіШевчука О.П. при секретарі Заїці О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Військова академія (м. Одеса) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість по витратах, пов'язаних з утриманням його у зазначеному вищому навчальному закладі в сумі 15453,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідача на підставі наказу начальника Львівського інституту Сухопутних військ Національного університету "Львівська політехніка" від 24.07.2009 року зараховано курсантом першого курсу Львівського інституту сухопутних військ Національного університету "Львівська політехніка", який з 01.09.2009 року перетворений в Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Між Міністерством оборони України та ОСОБА_3, 01.10.2010 року, укладений контракт на час навчання до присвоєння військового звання "лейтенант". На підставі наказу начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 22.08.2011 року № 158 відповідача переведено до Військової академії (м. Одеса). ОСОБА_3 20.04.2012 року подав заяву про його відрахування з числа курсантів академії. Наказом позивача від 20.04.2012 року №99 відповідача відраховано 20.04.2012 року з числа курсантів. Загальний розмір витрат позивача, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі складає 15453,20 грн. грн., яку Військова академія (м. Одеса) просить стягнути.

Позивач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, проте надіслав до суду заяву, в якій підтримує заявлений позов та просить суд розгляд справи провести за відсутності його уповноваженого представника.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, хоча відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

В своїх письмових запереченнях представник відповідача вказала, що вважає заявлений Військовою академією (м. Одеса) позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно частин 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначених ст.128 КАС України перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.

Відповідно до ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що згідно витягу з Наказу Львівського інституту Сухопутних військ Національного університету "Львівська політехніка" від 24.07.2009 року № 140 ОСОБА_3 зараховано курсантом першого курсу до Львівського ордену Червоної Зірки інституту сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету "Львівська політехніка". Між Міністерством оборони України та ОСОБА_3 01.10.2010 року укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України.

На підставі наказу начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 22.08.2011 року № 158 відповідача переведено до Військової академії (м. Одеса).

Згідно з наказом начальника Військової академії (м. Одеса) № 99 від 20.04.2012 року відповідач був відрахований від подальшого навчання у зв'язку з розірванням контакту зі сторони військовослужбовця.

В силу частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти та слухачі в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку".

Механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання) у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964, якою затверджений "Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах".

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування витрат відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Пунктом 4 зазначеного Порядку передбачено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби, - за період навчання, який відповідає строку строкової військової служби (п.6 Порядку).

За змістом п.2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007р. № 419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 року за N 863/14130, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.

Суд встановив, що фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача у Військової академії (м. Одеса) складають 15453,20 грн., що підтверджується загальним розрахунком позивача № 1/55/307 від 16.11.2012 року та довідками - розрахунками в підтвердження вказаної загальної суми таких витрат.

Відповідно до п.1 (абз.6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Академії, і відповідачем 01.10.2010р., останній взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Проте, від добровільного відшкодування витрат відповідач відмовився, після дострокового припинення дії контракту.

В силу п. 7 Порядку відшкодування витрат у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

За змістом ст. ст. 1, 10 Закону України "Про оборону України", ст.10 Закону України "Про Збройні Сили України" Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, а органом державної влади на місцях є підпорядковані Міністру оборони командири з'єднань, частин, інших формувань.

Міністерство оборони України, згідно рішення Конституційного Суду України № З-РП/99 від 08.04.1999р., є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до Статуту Військової академії (м. Одеса) є вищим військовим навчальним закладом Міністерства оборони України, який згідно Закону України "Про Збройні Сили України" входить до складу Збройних Сил України і підпорядкований Міністерству оборони України.

Статтею 15 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що фінансування Збройних Сил України, в тому числі і Військової академії (м. Одеса), здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, невідшкодування на користь Військової академії (м. Одеса) відповідачем суми витрат, пов'язаних з його утриманням в Академії, тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15453,20 грн., є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, тому їх необхідно задовольнити в повному обсязі.

Крім того, ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року по даній справі на підставі ст. 88 КАС України суд позивачу відстрочив сплату судового збору до прийняття рішення по справі та відмовив у задоволенні його клопотання про забезпечення позову щодо накладення арешту на майно відповідача.

Згідно підпункту 7 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Так, оглядом даної позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив, що позивач надав копію платіжного доручення № 876 від 08.10.2012 року про сплату судового збору майнового характеру в сумі 185,47 грн., що на 30,94 грн., більше, однак ним недоплачена, в зв`язку із такою переплатою, сума судового збору в розмірі 76,36 грн., за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову.

Таким чином, у відповідності до ст.ст.88,94, 98 КАС України з позивача необхідно стягнути на користь Державного бюджету України 76,36 грн., суму недоплаченого судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову по даній справі.

Керуючись ст. ст. 88, 117, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Військової академії (м. Одеса) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 15453 ( п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят три) гривні 20 коп.

Стягнути з Військової академії (м. Одеса) (65009, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога,10, ідентифікаційний код 24983020) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м. Хмельницькому; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38045529; банк отримувача: ГУДКСУ у Хмельницькій області; код банку отримувача (МФО) : 815013; рахунок отримувача: 31217206784002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Хмельницький окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35173158) судовий збір в сумі 76 (сімдесят шість) грн. 36 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 15 січня 2013 року

Суддя О.П. Шевчук