Постанова № 28614323, 09.01.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2013 р. Справа № 2a-1870/9166/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представника позивача - Колесникова І.Г.,

представника відповідача 1 - Іващенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-1870/9166/12

за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (далі по тексту - позивач, ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (далі по тексту - відповідач 1, Конотопська ОДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУДКСУ у Сумській області) про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 1138933 грн. 00 коп. та пені на суму заборгованості з автоматичного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 189741 грн. 57 коп.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" як платником податку на додану вартість було надано до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області податкову декларацію з податку на додану вартість, згідно форми декларації затвердженої Наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, за липень 2011 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку. Проте, на день звернення з даним адміністративним позовом до суду бюджетне відшкодування по вказаній декларації проведено лише частково.

З вищезазначених підстав, в судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечував та подав заперечення на адміністративний позов (а.с.33-34), відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що до Конотопської ОДПІ не надійшли всі відповіді по надісланим запитам, в зв'язку з чим ланцюги постачання ДП КАЗ "Авіакон" досліджені по податковій декларації за липень 2011 року лише частково і при цьому в деяких ланцюгах наявні обставини, які свідчать про наявність у постачальників ознак суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам - платникам ПДВ, що в свою чергу не надає підстав Конотопській ОДПІ для прийняття рішення про підтвердження або не підтвердження правомірності заявлення позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість по вказаній податковій декларації.

Рішення про повернення ПДВ підприємству може бути прийнято після підтвердження заявлених до відшкодування сум згідно з матеріалами документальних перевірок, включаючи матеріали зустрічних перевірок, за ланцюгом поставлених товарів до кінцевого виробника (імпортера), та у разі додержання підприємством законодавчих та нормативних актів з питань оподаткування.

Наявність у позивача податкових накладних із зазначенням суми податкового кредиту не є достатньою підставою для відшкодування сум з податку на додану вартість. Для виникнення у платника податку права на бюджетне відшкодування обов'язковою умовою є наявність факту сплати відповідних сум податку у звітному періоді. Тоді як, факт сплати контрагентами ДП КАЗ "Авіакон" податку на додану вартість до бюджету за здійснюваними операціями - не встановлено.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (а.с.42), в якому зазначав, що згідно із пунктом 23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845, здійснення відшкодування податку на додану вартість за рішенням суду відноситься до виключної компетенції Державної казначейської служби України, яка згідно із пунктом 16 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011 є самостійною юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Враховуючи наведене представник відповідача 2 зазначає, що до повноважень Головного управління не належить здійснення відшкодування податку на додану вартість за рішенням суду.

Заслухавши повноважних представників позивача та відповідача 1, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне адміністративний позов ДП «КАЗ «Авіакон» задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (ідентифікаційний код 12602750) зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, що вбачається зі змісту позовних вимог та підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.65).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 серпня 2011 року позивачем як платником податку на додану вартість було надано до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області, згідно форми декларації затвердженої Наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року (а.с.8-9), якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 2138933 грн. 00 коп. з розрахунком суми бюджетного відшкодування (а.с.13,14) та з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.15,16).

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначений та затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 (далі - Порядок 984).

Згідно із п. 3 Порядку № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; довідка - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Так, в судовому засіданні встановлено, що з 13.09.2011 р. по 15.09.2011 р. Конотопською ОДПІ було проведено камеральну перевірку Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011 року, про що складено довідку від 15.09.2011 р. № 65/153/12602750 (а.с.56-58). З вказаної довідки вбачається, що перевіркою підтверджено відображене ДП КАЗ "Авіакон" по декларації за липень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 2138933 грн. 00 коп. без врахування результатів зустрічних перевірок. Висновки, щодо достовірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість буде зроблено після отримання результатів зустрічних перевірок основних постачальників.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем 1 не виявлено порушень з боку позивача щодо правомірності визначення суми бюджетного відшкодування за серпень 2011 року.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 187 Податкового кодексу України:

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1);

- датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8);

- попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера (пункт 187.11).

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.7. ст. 200 ПК України - платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (що Позивачем і було зроблено). При цьому до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.12. ст. 200 ПК України - орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Судом встановлено та визнано сторонами, що позивачу відшкодовано суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість по декларації за липень 2011 року у сумі 1 000 000 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 24-25).

Станом на момент розгляду справи залишок суми бюджетного відшкодування по декларації за липень 2011 року у розмірі 1 138 933 грн. на рахунок позивача не надійшов, та висновок до відповідача 2 відповідачем 1 згідно вказаної суми коштів не направлений.

Згідно п. 200.14 ст. 200 ПК України - якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; повідомлення,

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Судом встановлено та визнано сторонами, що відповідач 1 за наслідками проведених перевірок не приймав будь-яких рішень, передбачених ст. 200 ПК України.

Відповідач 1, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб передбачений законом, а саме за наслідками перевірки, або надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Чинним податковим законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.

Діюче законодавство взагалі та Податковий кодекс зокрема не пов'язують право господарюючого суб'єкта - платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ з проведенням або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача 1 на матеріали зустрічних перевірок контрагентів позивача за господарськими угодами, з наступних підстав.

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Однак, проведення податковим органом такої перевірки не може подовжити визначений Законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватися без порушення приписів Закону.

Проведеними чисельними перевірками не встановлено порушень податкового законодавства з боку позивача з питань податку на додану вартість.

Тобто, спірне питання полягає у тому, що контролюючим органом зроблено висновок лише на підставі того, що заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість в повному обсязі неможливо підтвердити, у зв'язку з не підтвердженням факту надмірної сплати суми податку на додану вартість по ланцюгам постачання до Державного бюджету.

Посилання відповідача на те, що відмова у бюджетному відшкодуванні викликана неможливістю підтвердити сплату податку на додану вартість усіма суб'єктами ланцюга постачання товару є необґрунтованими. Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від підтвердження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у тому числі у зв'язку із неотриманням результатів перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, а також не підтвердження факту надходження до бюджету сум податку на додану вартість, що включені позивачем до податкового кредиту згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року.

Невиконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету тягне настання відповідальності та негативних наслідків саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування за липень 2011 року у розмірі 1138933 грн. 00 коп. підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Щодо позовних вимог про стягнення пені на суму заборгованості з автоматичного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 189 741,57 грн. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 26.06.2012 позивачем отримано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по декларації за липень 2011 року у розмірі 1 000 000 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 26.06.2012 (а.с. 24-25).

Виходячи з цього, строк заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість перед позивачем склав 280 днів (дата виникнення заборгованості - 20 вересня 2011 року).

Посилаючись на норми п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, якою передбачена відповідальність за не відшкодування платникам протягом визначеного цією статтею строку у вигляді нарахування пені на суму заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, позивач просить стягнути з Державного бюджету пеню у таких розмірах: за період з 20 вересня 2011 року по 25 червня 2012 року у розмірі 152 596,75 грн.; за період з 26 червня 2012 року по 1 листопада 2012 року у розмірі 37 144,82 грн.

Розраховуючи розмір пені суд виходив з наступного.

Облікова ставка Національного банку України на момент виникнення пені становила 7,75%.

120 відсотків облікової ставки Національного банку України дорівнює 9,3% (7,75% х 120%).

Розмір пені за один день заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ становить 0,025479452055 % (9,3% / 365 днів у році).

Таким чином, розмір пені за весь строк заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ склався по наступній формулі: сума заборгованості х кількість днів заборгованості х 0,025479452055 (розмір пені за один день заборгованості).

З урахуванням цієї формули розмір пені становить:

- за період з 20 вересня 2011 року по 25 червня 2012 року: 152 596, 75 грн. = 2 138 933,00 грн. х 280 днів х 0,025479452055 %;

- за період з 26 червня 2012 року по 1 листопада 2012 року: 37 144,82 грн. = 1 138 933,00 грн. х 128 днів х 0,025479452055 %.

Пунктом 200.17 статті 200 ПКУ визначено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Водночас згідно з п. 200.23 суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, нормами Податкового кодексу України прямо закріплена відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування ПДВ. Зазначена норма є імперативною та не має будь-яких виключень.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Нарахування пені закінчується, зокрема: у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

Поняття пені також надано у ст. 549 Цивільного кодексу України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 550 Цивільного кодексу України).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року в розмірі 189 741, 57 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та відповідають нормам матеріального права, а тому такі позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено повністю, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема, судовий збір у розмірі 2146,00 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені -задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України (Головне управління державного казначейства України в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, буд. 7, код 23632949) на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (ідентифікаційний код 12602750, вул. Рябошапки, 25, м. Конотоп, Сумська область, 41600) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1 138 933 (один мільйон сто тридцять вісім тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 00 коп. по декларації за липень 2011 року та пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 189 741 (сто вісімдесят дев'ять тисяч сімсот сорок одна) грн. 57 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (ідентифікаційний код 12602750, вул. Рябошапки, 25, м. Конотоп, Сумська область, 41600) судовий збір у сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 14.01.2013.