Постанова № 28614112, 15.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2013 року Справа № 2а/1270/10342/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Любімовій Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 170,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулося до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно ст. 4. Закону № 2464-VI фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є платниками єдиного внеску.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Пунктом 3 розділу VII прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI, передбачено що з дня набрання чинності цим законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вважаються платниками єдиного внеску.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не подав звіт про суми нарахованого доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим винесено рішення №1271 від 25.09.2012 про застосування штрафних санкцій, на підставі п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464-VI у сумі 170,00 грн.

Позивач просить стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 несплачену суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом за адресою: АДРЕСА_1, тобто, за адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. До суду повернувся конверт з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження не надавав. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

З матеріалів справи вбачається, що суб'єкт підприємницької діяльності фізичної особи-підприємець ОСОБА_1, зареєстрована виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 15.09.2011 за №23830000000008880 (а.с. 8) та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області у якості платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З акту № 310 від 05.06.2012 вбачається, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 не подала звіт про суми нарахованого доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (а.с.7).

На підставі вищезазначеного акту, позивачем у справі прийнято рішення № 1271 від 25.09.2012 про застосування штрафних санкцій, на підставі п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464-VI у сумі 170,00 грн. (а.с.6). Вказане рішення направлялося на адресу ОСОБА_1, одна конверт із зазначеним рішенням повернувся на адресу УПФУ у м. Сєвєродонецьку Луганської області із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI)

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці -підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Пунктом 3 розділу VII прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI, передбачено що з дня набрання чинності цим законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вважаються платниками єдиного внеску.

Пунктом 4 частини 11 статті 25 Закону передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України. Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Аналогічним чином надсилаються і рішення Пенсійного фонду про застосування штрафів. Таким чином, повернення поштою конверту з рішенням № 1271 від 25.09.2012 на на адресу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання» є підтвердженням вручення зазначеного рішення боржнику.

У випадках передбачених в абзаці шостому ч.4 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, а також враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 несплаченої суми несплаченої суми штрафних санкцій підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління пенсійного фонду Украини в м. Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду Украини в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, код 21792459) заборгованість зі сплати штрафних санкцій за неподання, подання не за встановленою формою звітності у сумі 170,00 грн. (сто сімдесят грн. 00 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

СуддяТ.В. Смішлива