Постанова № 28614089, 09.01.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2013 року м. Львів № 2а-8375/12/1370

11 год. 24 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Кожан А.В., представника відповідача Задорожний І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Радіоелектронні компоненти і апаратура»до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіоелектронні компоненти і апаратура»(далі -ТзОВ «Радіоелектронні компоненти і апаратура») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень -рішень від 22.08.2012 року № 0003002320, від 22.08.2012 року № 0003012320.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі операції позивача з контрагентами є реальними, товарними, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентом базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначив, що підставою позапланової перевірки, за результатами якої винесені оспорюванні податкові повідомлення-рішення, була постанова старшого слідчого СДПІ ВПП у м. Львові ДПС капітана податкової міліції Городецького Ю.Т. від 24.07.2012. Вважає, що податковий орган не вправі був приймати оскаржувані податкові повідомлення -рішення, що суперечить п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України. Відтак оскаржувані податкові повідомлення -рішення підлягають скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмових запереченнях від 07.11.2012 року. Зазначив, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Податкового кодексу України з підстав безтоварності операцій з контрагентам. Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ТзОВ «Радіоелектронні компоненти і апаратура»зареєстроване 23.12.1996 року за № 1 415 120 0000 025752, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 44).

Позивача взято на облік до органу податкової служби 17.01.1997 року за № 3831 відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від № 6440. ТзОВ «Радіоелектронні компоненти і апаратура»зареєстроване платником податку на додану вартість 30.06.1997 року за № 18052409.

31 липня 2012 року за № 361 начальником державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби Бобровським І.Б. видано наказ про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Рекома»на виконання постанови старшого слідчого відділу СДПІ ВПП у м. Львові ДПС капіна податкової міліції Городецького Ю.Т.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Радіоелектронні компоненти і апаратура»з питань взаємовідносин з ТОВ «Інтехмаш», ТзОВ «Альфа-Мед», ПП «Поляріс Лайт», ПП «Західбудстиль», ПП «Віндекс Проджект», ТОВ «Компанія Форест 2010», ПП «Голден Елітсервіс»за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.08.2012 року за № 219/22-40/22402549. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- ч.2 ст.228, 216 Цивільного кодексу України, п. 138.1.1 п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 45 172 грн., в тому числі: в ІІ -ому кварталі 2011 року на 45 172 грн.;

- ст. 203, ст. 215, ст. 288 ЦК України, п.186.1 ст. 186, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 39280 грн., в тому числі за травень 2011 року занижено податок на додану вартість на суму 26121 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду р.24 на суму 13159 грн.

Відповідачем 22.08.2012 року прийнято податкові повідомлення -рішення: форми «В4»№0003012320 у зв'язку з чим зменшено розмір від'ємного значення на додану вартість у розмірі 13159 грн., форми «Р»№ 0002992320 у зв'язку з чим збільшено суму грошового забезпечення за платежем податок на прибуток у розмірі 45172 грн., форми «Р»№ 0003002320 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 26122 грн., в т.ч. основний платіж -26121 грн., штрафні санкції -1 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ТзОВ «Радіоелектронні компоненти і апаратура» оскаржив останні в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 Податкового кодексу України (далі -ПК України), посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Податкове повідомлення-рішення відповідно до п. 86.8 ПК України приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначає отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Водночас п. 86.9 цієї ж статті ПК України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Водночас із нормою п. 86.9 пов'язана норма закріплена у п.58.4 ст.58 ПК України відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки проведеної на підставі п. 78.1.11 ПК України, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті документальної невиїзної перевірки від 13.08.2012 № 219/22-40/22402549, що призначена на виконання постанови старшого слідчого СДПІ ВПП у м. Львові ДПС капітана податкової міліції Городецького Ю.Т. від 24.07.2012 (а.с. 80) відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Так як судом встановлено проведення перевірки позивача у рамках кримінальної справи у відповідності з п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України, тобто призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, а відповідачем не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили як на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень так і під час розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що відповідач відповідно до п. 86.9 ст. 89 ПК України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому суд вважає недопустимим дослідження у даній справі фактичності і реальності господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки такі обставини у подальшому можуть вплинути на результати розслідування кримінальної справи, для чого відповідачу і було доручено провести перевірку позивача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятих податкових повідомлень-рішень суду не надано. Отже, податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 22.08.2012 року № 0003002320, від 22.08.2012 року № 0003012320 не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень не враховано вимоги п. 86.9 ст. 89 ПК України та винесено їх передчасно, такі слід визнати протиправним та скасувати саме з вищенаведених підстав.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2012 року № 0003002320 та податкове повідомлення-рішення від 22.08.2012 року № 0003012320.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Радіоелектронні компоненти і апаратура»(79014, м. Львів, вул. Сагайдачного, 6/1, ідентифікаційний код 22402549) 844,53 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 січня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.