Постанова № 28614018, 20.12.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 року Справа № 1170/2а-3818/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фібр ЛТД" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фібр ЛТД" (надалі - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС (надалі - відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001350153 від 20.07.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) у розмірі 34638,10 грн. основного платежу та 5413,21 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Свою позицію позивач обґрунтовував тим, що ним на підставі договору оренди землі від 28.12.2007 року, укладеного з Кіровоградською міською радою (орендодавець), своєчасно та в повному обсязі декларувалась плата за землю, а тому посилання податкового органу на заниження грошового зобов'язання є безпідставним. Умови вказаного договору не змінювались, а тому підстав для нарахування позивачу грошового зобов'язання в сумі 34638,10 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5413,21 у відповідача не було.

10.07.2012 року Кіровоградською міською радою на адресу позивача було направлено пропозицію про збільшення ставки орендної плати, тобто зміни до умов договору. 03.09.2012 року між позивачем та Кіровоградською міською радою укладено додаткову угоду про збільшення ставки орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України.

На час звернення до суду з даним позовом додаткової угоди х державною реєстрацією до позивача не надходило, тому орендну плату позивач сплачує в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, з 01.01.2011 року та по теперішній час підстав у позивача сплачувати орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не має.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження /а.с.67/.

Представник відповідача не заперечував щодо подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження. При цьому, відповідачем позов не визнано у повному обсязі. Свою позицію відповідач мотивував тим, що обов'язок здійснення плати за землю покладений на позивача чинним законодавством. При цьому розмір плати за землю в договорі оренди з моменту набрання чинності Податковим кодексом регулюється п.п.288.5 та не може бути меншим трикратного розміру земельного податку. З огляду на те, що договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та Кіровоградською міською радою у 2007 році, містять менший розмір орендної плати ніж визначений пунктом 288.5 Податкового кодексу України, відповідач вважає, що позивач повинен був декларувати та сплачувати плату за землю, визначену цим пунктом, а не договором.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фібр ЛТД", зареєстроване 24.10.1994 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа (код 22211743) /а.с.60-61/.

Позивач як орендар, на підставі договору оренди землі №679 від 28.12.2007 року, укладеного з Кіровоградською міською радою як орендодавцем, є користувачем земельної ділянки для розміщення автомобільної стоянки, яка знаходиться по просп. Перемоги в місті Кіровограді.

Даний договір оренди землі зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 27.03.2008 року за №040838700003 /а.с.13-15/.

На підставі договору, позивачем задекларовано оренду плату за землю за 2011 рік, січень-квітень 2012 року та подано відповідні податкові декларації до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби /а.с.48-51/.

У позивача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, січень-квітень 2012 року, за результатами якого складено відповідний акт від 07.07.2012 року №00051/153/22211743 /а.с.40-41/.

Згідно висновків даного акту, перевіряючі дійшли висновку про заниження позивачем податкового зобов'язання за 2011 рік та січень-квітень 2012 року в сумі 34638,10 грн. з огляду на те, що під час сплати цього платежу підприємством не було враховано факт встановлення річної орендної плати для відповідної категорії земель у трикратному розмірі земельного податку згідно із Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Наведена вище обставина стала підставою для відповідача на прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.07.2012 року №0001350153 /а.с.35-37/.

Як зазначено в позові, на думку позивача донарахування грошового зобов'язання поза межами суми орендної плати, визначеної договором, є безпідставним та суперечить п.288.1 Податкового кодексу України.

Згідно частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 р. № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 20 липня 2012 року за №0001350153, суд виходить із наступних обставин справи.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Як встановлено пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі - орендна плата) - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 269 Кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Пунктом 288.2 ст. 288 Кодексу визначено, що платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності є орендар.

Згідно з п.288.4 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За приписами частини першої ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У відповідності до п.288.5 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: 1) для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; 2) для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Отже, вищеназваними нормами передбачено, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди. Тобто, саме умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами і орендодавець (Кіровоградська міська рада) має право вимагати сплати, а орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом такого договору, у визначеному договором розмірі.

Слід зауважити, що вимоги п.п.288.5.1 ПК України щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладенні договору або ж при внесенні змін до нього. Але ніяк не можуть вважатися зобов'язанням орендаря, встановленим ПК України, оскільки у самому ПК України (п.288.1) вказано, що підставою для нарахування орендної плати є договір, а не Кодекс.

Що ж стосується відповідача, як податкового органу, то він не наділений правом щодо визначення у договорі оренди розміру орендної плати за земельні ділянки.

Згідно з п.288.1 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Отже, органи державної податкової служби як контролюючі органи з питань правильності визначення та сплати податків мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок.

Те, що п.288.5 ПК України закріплює мінімальне та максимальне значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає лише те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною. Однак ні ПК України, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить норм, які б зобов'язували орендаря сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди, і сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди, а тому висновок відповідача щодо сплати позивачем орендної плати не у передбаченому договором оренди розмірі, а у трикратному розмірі земельного податку, не може вважатися правомірною.

Відповідно до п.п.269.1.2 ПК України, платниками земельного податку, зокрема, є землекористувачі.

У даній справі розмір орендної плати за орендовану позивачем земельну ділянку було встановлено у договорі оренди землі, укладеного Кіровоградською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар). При цьому, у цьому договорі зміна розмірів земельного податку була визначена як підстава для перегляду розміру орендної плати, що й стало підставою для підписання 03.09.2012 року додатковою угоди №51 до договору оренди землі від 28.12.2007 року №679 (зареєстрованої в Головному управлінні Держземагенства Кіровоградської області 05.11.2012 року за №351010004001262) /а.с.65/.

Таким чином, зміна розміру земельного податку згідно із Податковим кодексом України є підставою для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, однак не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди, а тому донарахування позивачеві оспорюваної суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 20.07.12р. №0001350153 було здійснено відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, неправомірно, у зв'язку з чим це рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на вищевказане, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001350153 від 20 липня 2012 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області ДПС, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Фібр ЛТД" (код 22211743) збільшено суму грошового зобов'язання з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) у розмірі 34638,10 грн. основного платежу та 5413, 21 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Фібр ЛТД" (код 22211743) судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 400 грн. 51 коп., шляхом їх безспірного списання із рахунків Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько