Постанова № 28613789, 22.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/10821/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. при секретаріГудим І.В.за участю: представника позивача представника відповідачаЛасько Л.Г., Панасенко А.І. Духневич Т.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення від 04.05.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення №0000652301 від 04.05.2012 року.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу щодо заниження товариством з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» податку на додану вартість в липні 2011 року на суму 122 102,10 грн. не відповідають дійсним обставинам, а дії щодо визнання правочинів, укладених позивачем з іншими контрагентами за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року нікчемними та такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, є протиправними.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням норм чинного податкового законодавства, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» дотримано всіх вимог щодо формування податкового кредиту в липні 2011 року, у зв'язку з чим просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» в межах чинного законодавства, висновки, викладені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, а тому податкове повідомлення-рішення винесене правомірно. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі наказу №149 від 13.04.2012 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» з питання достовірності декларування показників по декларації з ПДВ за липень 2011 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 934/226-25536693 від 13.04.2012 року, у якому встановлено порушення: ч.1 ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених з ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», ТОВ «Імпульс плюс 2010»; п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в липні 2011 року на суму 122 102,10 грн.

На підставі зазначених порушень відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000652301 від 04.05.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 122 102,10 грн. за основним платежем та штрафних санкцій в сумі 30 525,53 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової служби в Дніпропетровській області. В ході розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» для об'єктивного прийняття рішення за розглядом скарги, уточнення та обґрунтування даних, визначених попередньою перевіркою, було призначено проведення документальної позапланової перевірки, за результатами якої складено акт від 05.07.2012 року №1755/226/25536693. В акті позапланової перевірки від 05.07.2012 року підтверджено висновки попереднього акту перевірки та зазначено, що підприємством занижено податок на додану вартість у липні 2011 року на суму 122 102,10 грн., на підставі чого Державною податковою службою в Дніпропетровській області прийнято рішення від 19.07.2012 року №16783/10/10-014, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» звернулось із скаргою до Державної податкової служби України, яка рішенням про результати розгляду скарг від 21.08.2012 року №669/10/61-12/10-2115 повідомила позивача, що залишає податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами,суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового Кодексу встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 статті 201 вказаного кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про виконання роботи від 02.07.2011 року №020711, від 04.07.2011 року №040711 ТОВ «Продсервіс» (Замовник) в порядку та на умовах цього договору дає завдання ТОВ «Імпульс Плюс 2010» (Виконавцю) щодо виконання, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботу за зборки фільтрів-осушувачів, у липні 2011 року здійснено постачання послуги на загальну суму 105 601,20 грн., в т.ч. ПДВ 17 600,20 грн. згідно податкових накладних.

Крім того, в липні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» мало взаємовідносини з ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» згідно договорів від 01.07.2011 року №010711, від 05.07.2011 року №050711 та від 05.07.2011 року №50701 про поставку запчастин до холодильного обладнання. Фактичне транспортування товару за вказаними договорами здійснювалось транспортом постачальника.

Актом перевірки №1755/226/25536693 від 05.07.2012 року встановлено, що на підтвердження умов договорів від 02.07.2012 року№020711 та від 04.07.2011 року №040711, укладених між ТОВ «Продсервіс» та ТОВ «Імпульс Плюс 2010», ТОВ «Продсервіс» надані до перевірки акти виконаних робіт від 07.07.2011 року №070704, від 08.07.2011 року №80707, від 13.07.2011 року №130704 та від 21.07.2011 року №210708. Однак, згідно даних бухгалтерського обліку, комплектуючі частини, використані ТОВ «Імпульс Плюс 2010» під час виконання робіт зі збірки фільтрів-осушувачів, були отримані останнім від ТОВ «Продсервіс» по акту приймання-передачі запасних частин та матеріалів від 02 липня 2011 року №1. Тобто, згідно первинних документів передача запчастин від ТОВ «Продсервіс» до ТОВ «Імпульс Плюс 2010» для виконання останнім робіт зі збірки фільтрів-осушувачів відбулась раніше, ніж операції з придбання платником податків таких запчастин у ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд».

Крім цього, судом досліджено акти ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів ТОВ «Продсервіс», які були використані відповідачем при проведенні перевірки позивача, а саме:

- акт від 27.09.2011 року №554/2305/37458027 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», згідно якого встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Відповідно до пояснень громадянина ОСОБА_6 07 грудня 2010 року між ним та ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» було укладено договір про надання юридичної адреси вказаному підприємству, який по своїй суті є договором про надання послуг та не має відношення до договору оренди. За вказаною адресою посадові особи та документи ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» не знаходяться. Крім того, відповідно до висновків спеціаліста НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області від 30.08.2011 року №279 та від 23.09.2011 року №307 підписи в податковій звітності виконані не ОСОБА_7 (директор та засновник підприємства), а іншою особою.

- акт від 27.09.2011 року №560/2302/37363648 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Імпульс Плюс 2010», згідно якого встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Відповідно до висновків спеціаліста НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області від 23.09.2011 року №307 підписи в податковій звітності з ПДВ та фінансово-господарських документах за червень-серпень 2011 року виконані не ОСОБА_8 (директор та засновник підприємства), а іншою особою.

Судом встановлено, що на підтвердження виконання умов вказаних договорів товариством з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» надані до перевірки видаткові та податкові накладні, при цьому слід зазначити, що документів, які б підтверджували транспортування вищезазначених товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспортну накладну, подорожній лист), оприбуткування, зберігання та використання товару у власній господарській діяльності, підприємством надано не було ні до перевірки, ані в судове засідання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій та товариством з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» включено до складу податкового кредиту вартість придбаних товарів та послуг на підставі документів, що не мають статусу первинних у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Позивачем не надано суду належних доказів реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», а саме щодо фактичного отримання товару та послуг від вказаних контрагентів, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо заниження товариством з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» податку на додану вартість в липні 2011 року на суму 122 102,10 грн.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення №0000652301 від 04.05.2012 року прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 27.10.2012 року.

Суддя С.І. Озерянська