Постанова № 28610697, 25.12.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа № 5019/1541/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Дяденчук А.І.

від відповідача 1 - Коробенюк О.В.

від відповідача 2 - Коробенюк О.В.

від третьої особи - Грошева О.М.

від прокуратури - Чоп Ю.В.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Приватного Вищого навчального закладу "Європейський університет" в особі відокремленого підрозділу Рівненської філії на ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.11.12 р. у справі № 5019/1541/12

за позовом Приватний Вищий навчальний заклад "Європейський університет" в особі відокремленого підрозділу Рівненської філії

до Міністерства оборони України

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне Міністерства оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Кабінет Міністрів України

за участю Рівненської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.11.2012 року у справі № 5019/1541/12 (суддя Павленко Є.В.) припинено провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Мотивуючи прийняту ухвалу місцевий господарський суд зазначив, що з позовної заяви Університету вбачається, що позивач на підставі ст.778 ЦК України просить суд визнати його співвласником приміщень загальною площею 762,8 кв.м., розташованих на теритоії військового містечка № 41 в гарнізоні міста Рівного за адресою: місто Рівне, вул. Шевченка, 67А. В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на лист Головного квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України від 2 квітня 2001 року № 144/1/6/868, яким йому було надано дозвіл на проведення капітального ремонту спірних приміщень за рахунок власних коштів на суму 107000,00 грн. Крім того, позивач також посилається на проведені ним роботи на вказаних об'єктах на загальну суму 203238,00 грн. При цьому судом встановлено, що позивач вже звертався до суду з аналогічними позовними вимогами та рішенням господарського суду Рівненської області від 16.08.2010 р. у справі № 14/298 в позові було відмовлено. Місцевий господарський суд зазначив, що рішенням у справі № 14/298 вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Докази зміни чи скасування вказаного рішення відсутні.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати з підстав порушення норм процесуального права та справу направити на розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір у справі № 5019/1541/12 обгрунтований іншими підставами, ніж спір у справі № 14/298. Зокрема вказане стверджується тим, що позовні вимоги у справі № 5019/1541/12 обґрунтовані створенням з дозволу Міністерства оборони України на орендованих об'єктах за рахунок власних коштів нового об'єкту іншого функціонального призначення -вищого навчального закладу. Підтвердженням створення нового об'єкту є звіт по технічному огляду та обстеженню технічного стану готовності спірних приміщень. Натомість у справі № 14/298, згідно висновку судового експерта було встановлено, що нова річ створюється. Тобто, була відсутня така обставина (підстава позовних вимог), як створена нова річ. Це вказує на те, що зазначеної обставини на момент звернення до суду із першим позовом взагалі не існувало і суд не мав можливості надати оцінку цій обставині.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Представником відповідачів подано відзив на апеляційну скаргу в якому останні заперечують проти доводів апелянта та вказують, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив матеріали справи та дійшов вірного висновку про припинення провадження у справі з огляду на те, що рішенням у справі № 14/298 було вирішено спір між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав. Відтак, просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта також заперечує. Вказує, що позовні вимоги у справах № 14/298 та № 5019/1541/12 грунтуються на одних і тих же доказах. При цьому відзначає, що додаткове посилання позивача на звіт по технічному огляду та обстеженню технічного стану готовності спірних приміщень не вважається зміною підстав позову, а є доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин. За наведених обставин просить відмовити в задоволенні скарги.

Третьою особою письмового відзиву на апеляційну скаргу не подано. В судовому засіданні представник третьої особи підтримав заперечення представника відповідачів та прокуратури.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Суд зазначає, що для застосування приписів пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України необхідно встановити наявність таких обставин:

- наявність вирішеного спору господарським судом або іншим компетентним органом який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір;

- спір має бути вирішений між тими ж сторонами;

- предмет вирішеного спору повинен бути ідентичний новому спору;

- вирішений спір повинен мати ідентичні підстави які наявні в новому позові.

Підставою позову є фактичні обставини на яких грунтується вимога позивача.

Як вбачається з матеріалів справи № 5019/1541/12, звертаючись до суду із позовом про визнання права спільної часткової власності на приміщення, позивач в обґрунтування вимог, крім іншого, вказував про створення на орендованих об'єктах за рахунок власних коштів нового об'єкту іншого функціонального призначення -вищого навчального закладу. В підтвердження цієї підстави позову долучено звіт по технічному огляду та обстеженню технічного стану готовності спірних приміщень учбового корпусу «Рівненської філії» ПВНЗ «Європейський університет», складеного товариством з обмеженою відповідальністю «КОРС-БУД-ПРОЕКТ». Згідно висновку даного звіту об'єкт завершений повністю та придатний до експлуатації. Приміщення учбового корпусу відповідають вимогам державних будівельних, санітарних та протипожежних норм.

Натомість, у справі № 14/298 позивач обґрунтовував свої вимоги фактичним створенням нової речі. При цьому не вказував на створення нової речі, як цього вимагає стаття 778 ЦК України для можливості визнати право спільної часткової власності, а лише зазначав про її фактичне існування. В процесі розгляду цієї справи було проведено судову будівельно-технічну експертизу, згідно висновку якої на запитання суду: чи є в наслідок проведених позивачем поліпшень будівель комплексу дитячого садка створеною нова річ?, експертом дана відповідь, що нова річ створюється. Тобто, зазначеним висновком судового експерта підтверджено відсутність такої обставини (підстави позовних вимог), як створення нової речі, що стало підставою для відмови в позові.

Враховуючи наведене колегія суддів зазначає, що у справі № 14/298 не існувало такої обставини, як створена нова річ, а тому суд не мав можливості надати їй правову оцінку як підставі позову на задоволення позовних вимог чи відмови в їх задоволенні за її відсутності. Відтак, стверджувати, що судом було перевірено зазначену обставину, надано їй належну оцінку та відмовлено в задоволенні позову у справі № 14/298 з цих же підстав неможливо.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що підстави позовних вимог (фактичні обставини) у справах № 14/298 та № 5019/1541/12 є різними та суттєво впливають на вирішення спору з огляду на приписи ст.. 778 ЦК України. Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, що призвело до необ'єктивного розгляду спору та помилкового прийняття оскаржуваної ухвали.

За таких обставин ухвала господарського суду Рівненської області від 29.11.2012 року у справі № 5019/1541/12 підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Вищого навчального закладу "Європейський університет" в особі відокремленого підрозділу Рівненської філії задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.11.2012 року у справі № 5019/1541/12 скасувати.

3. Справу № 5019/1541/12 передати на розгляд до господарського суду Рівненської області.

4. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.