Рішення № 28610501, 08.01.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2013 р. Справа № 18/2092/12

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир Агро", 37044, Полтавська область, Пирятинський район, с. Вікторія, вул. Київська, 48

про стягнення 40000,00 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Москаленко І.О.

В судовому засіданні 11.12.2012 року судом оголошувалася перерва відповідно до положень ст. 77 ГПК України

Після виходу з нарадчої кімнати в судовому засіданні 08.01.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 40000,00 грн. боргу за договором про надання юридичних послуг б/н від 16.05.2011 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 121), але ухвалою від 20.12.2012 року (а.с. 114) явка позивача в судове засідання обов'язковою не визнавалася. У попередніх судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви б/н від 20.12.2012 року (а.с. 112) про їх зменшення.

Представники відповідача в судових засіданнях та наданому до суду відзиві на позовну заяву б/н від 13.11.2012 року (а.с. 48-50) проти задоволення позовних вимог заперечують, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

16.05.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яромир Агро" (відповідач, замовник) був укладений договір про надання юридичних послуг (а.с. 30), у відповідності до якого виконавець взяв на себе зобов'язання за дорученням надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а замовник - оплачувати надані виконавцем послуги та інші витрати виконавця, необхідні для виконання доручень замовника (розд. 1, п. п. 3.2., 3.3. договору).

Згідно п. 5.1. договору про надання юридичних послуг б/н від 16.05.2011 року (далі - договір) даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 01.01.2012 року. При цьому приписами п. 5.3. договору встановлено, що у випадку відсутності заяв сторін про розірвання договору в зв'язку із закінченням терміну його дії, поданих за 1 місяць до закінчення даного терміну, даний договір вважається переукладеним на наступний рік.

Відповідно до п. 2.1. договору виконавець бере на себе виконання наступної правової роботи: надає правову допомогу з питань, які виникають в ході здійснення господарської діяльності; перевіряє відповідність вимогам законодавства внутрішніх документів замовника, надає допомогу замовнику з підготовки та правильного оформлення зазначених документів; бере участь у підготовці та укладенні різного роду договорів, що укладаються замовником з іншими підприємствами та громадянами, надає допомогу щодо організацій контролю за виконанням цих договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, що не виконують договірних зобов'язань; бере участь у розгляді питань про дебіторську та кредиторську заборгованість, вживає заходів щодо ліквідації цієї заборгованості; представляє у встановленому порядку інтереси замовника в суді, а також в інших органах при розгляді правових питань; узагальнює та аналізує розгляд судових та інших справ замовника - результати розгляду претензій, практику укладення та виконання договорів - надає замовнику пропозиції з усунення виявлених недоліків; надає консультації, довідки, з правових питань, що виникають діяльності замовника; не розголошує комерційну таємницю та конфіденційну інформацію замовника.

У відповідності до п. 2.2. договору при виконанні зазначених у п. 2.1. обов'язків виконавець керується чинним законодавством і даним договором.

Згідно п. п. 4.1., 4.2. договору за роботу, виконану виконавцем, замовник перераховує грошові кошти щомісячно в сумі 5000,00 грн. Розрахунки за роботу здійснюються замовником щомісячно до 25 числа кожного місяця без складання щомісячного акта виконаних робіт.

Як вказується у позовній заяві, на виконання умов укладеного сторонами договору позивачем у період з травня 2011 року по квітень 2012 року були надані відповідачеві обумовлені цим договором послуги, які були частково оплачені відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії звітів про дебіторські та кредиторські операції (а.с. 9-29). Залишок заборгованості за послуги, надані у період з вересня 2011 року по квітень 2012 року, складає 40000,00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем на його адресу були направлені претензії про погашення суми боргу від 19.03.2012 року, від 03.05.2012 року та від 20.06.2012 року, про що свідчать надані до справи копії фіскальних чеків, описів вкладень та повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с. 31-42). Як вбачається з відомостей, занесених до повідомлень про вручення поштових відправлень, вказані претензії були отримані відповідачем, але залишені без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави (глава 63) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (№ 996-XIV від 16.07.1999 року) здійснення господарських операцій фіксується у первинних фінансових документах, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Разом із тим, відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому згідно ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Як вже було вказано вище, сторонами у п. 4.2. спірного договору погоджено, що розрахунок за цим договором здійснюється без складання щомісячних актів виконаних робіт. Даний договір підписаний повноважними представниками сторін, укладений на підставі вільного волевиявлення сторін, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, містить усі передбачені ст. 180 ГК України істотні умови, зокрема про предмет, ціну та строк дії договору, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а отже в силу положень ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, укладаючи спірний договір, сторони, врегулювавши свої відносини на власний розсуд, відмовились від складання первинних документів, які б підтверджувати факти здійснення господарських операцій між ними, в т.ч. із приводу надання юридичних послуг позивачем. При цьому докази щодо внесення змін до договору в цій частині в матеріалах справи відсутні.

Жодних доказів, які б свідчили про наявність з боку відповідача претензій стосовно якості та обсягів наданих позивачем послуг до матеріалів справи не надано. Факт наявності інших договорів про надання юридичних послуг, укладених відповідачем, не може бути покладено в обгрунтування даного рішення, оскільки відповідач не обмежений у праві укладати подібні договори як з однією, так і з кількома юридичними чи фізичними особами. Доводи відповідача стосовно участі позивача в інших справах проти Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир Агро" залишаються судом поза увагою як такі, що не мають відношення до предмета даного спору і не спростовують обставин, викладених у позовній заяві.

Так само судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо скасування наказом № 8 від 15.02.2012 року (а.с. 101) довіреностей, виданих попереднім керівництвом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир Агро", оскільки відповідачем з урахуванням приписів ст. 249 ЦК України не було надано до суду доказів повідомлення позивача про скасування виданих йому довіреностей.

Враховуючи наведене, викладені у відзиві на позов доводи відповідача судом відхиляються.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлені договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Слід зазначити, в силу приписів п. 5.3. договору договір після закінчення встановленого п. 5.1. договору терміну його дії є пролонгованим на наступний рік, оскільки будь-які докази звернення до позивача з пропозиціями про розірвання договору в порядку п. 5.3. або п. 5.2. договору в матеріалах справи відсутні. Відтак, позивачем цілком правомірно заявлено до стягнення заборгованість згідно договору за послуги, надані у період з січня 2012 року по квітень 2012 року.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 40000,00 грн. боргу за договором про надання юридичних послуг б/н від 16.05.2011 року підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир Агро" (37044, Полтавська область, Пирятинський район, с. Вікторія, вул. Київська, 48, р/р 26002500043043 в ПАТ "Креді "Агріколь Банк", МФО 300614, код ЄДРПОУ 33582194) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в КБ "ПриватБанк", МФО 331401, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 40000,00 грн. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир Агро" (37044, Полтавська область, Пирятинський район, с. Вікторія, вул. Київська, 48, р/р 26002500043043 в ПАТ "Креді "Агріколь Банк", МФО 300614, код ЄДРПОУ 33582194) в дохід державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у м. Полтава Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код одержувача 38019510, р/р 31214206783002, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 1609,50 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.01.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.