Рішення № 28608486, 17.12.2012, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 1516/241/2012 року

Провадження № 2/1516/1029/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2012 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді -Нікітішина В.П.

при секретарі -Шевчук С.В., Гнатковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про повернення коштів отриманих без достатніх правових підстав та зустрічним позовом ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Орган опіки й піклування Котовської міської ради, про визнання договору недійсним, визнання права власності та виселення

встановив:

Позивач по первісному позові ОСОБА_1 звернувся 21.05.2007 року з позовом до відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини за заповітом матір'ю відповідачів ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, після ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, визнання договору купівлі-продажу будинку між ОСОБА_1 і ОСОБА_6 укладеного у формі письмової розписки дійсним та визнання права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1.

Заперечуючи проти вимог цього позову ОСОБА_2 і ОСОБА_3 надали зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу спірного будинку недійсним, визнання за ними права власності на цей будинок в порядку спадкування та виселення відповідачів з цього будинку без надання іншого житла.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2011 року рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 29.04.2009 року про задоволення первісного позову і відмову у зустрічному та відповідну ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13.10.2009 року - скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача по первісному позові адвокат ОСОБА_8 23.11.2012 року змінив предмет позову та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з спадкоємців ОСОБА_2 і ОСОБА_3, по 20000,00 грн. з кожного, на користь ОСОБА_1, що були безпідставно отриманні їх покійною матір'ю ОСОБА_6

Підставою цьому зазначав те, що 17.06.2006 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_9 за усною угодою купівлі-продажу житловий будинок по АДРЕСА_1, який остання за заповітом успадкувала після ОСОБА_7

На виконання цієї домовленості позивач при свідках ОСОБА_10 і ОСОБА_11 сплатив ОСОБА_6 40000,00 грн., що підтверджується письмовою розпискою за її підписом від 17.06.2006 року.

Однак у зв'язку з тим, що в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ фактично вказано позицію про те, що така угода є неукладеною, він в інтересах свого довірителя змушений змінити предмет позову та вимагати у спадкоємців ОСОБА_6, якими за законом є її сини - ОСОБА_2 і ОСОБА_3, повернення безпідставно набутих їх покійною матір'ю коштів.

Також просив поновити строк на право звернення до суду з цією вимогою позову, який пропущено з причин через тривалий розгляд цієї цивільної справи.

Позивачі по зустрічному позові також 19.04.2012 року уточнили свої вимоги позовні вимоги і в кінцевому варіанті вимагали постановити рішення суду, яким визнати за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право власності в рівних частинах на спадщину у вигляді житлового будинку під літ. «А,а», погреб під частиною будівлі під літ «А-1», літню кухню під літ. «Б», сараї під літ. «б,б-2,Д,Ж,З», погреб під частиною будівлі під літ. «б-3», навісів під літ. «б-1,К», вбиральні під літ. «Л,М», заасфальтований двір-1, огорожу та ворота, що розташовані в АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 і ОСОБА_3 безпідставно набуте майно у вигляді житлового будинку з відповідними господарськими будівлями й спорудами по АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а також інших осіб які проживають або зареєстровані в цьому будинку по АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

У судовому засіданні 17.12.2012 року представник позивача ОСОБА_1 по первісному позові адвокат ОСОБА_8 наполягав на задоволенні первісного позову у повному обсязі. Одночасно, як представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по зустрічному позові, визнав уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

В цьому ж судовому засіданні 17.12.2012 року позивач по зустрічному позові і відповідач по первісному позові ОСОБА_3 та його представник у суді адвокат ОСОБА_12 і представник за довіреністю від 07.11.2012 року ОСОБА_13, а також представник позивача по зустрічному позові і відповідача по первісному позові ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_12, зустрічний позов підтримали у повному обсязі. Одночасно не визнавали вимоги первісного позову.

Пояснювали, що після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ніяких коштів ні в будинку ні на її рахунках виявлено не було. Тому спадщини у 40000,00 грн. на час її відкриття взагалі не було. Крім того ОСОБА_6 15.06.2006 року самостійно видала довіреність на ім'я ОСОБА_3 щодо розпорядження всім її майном, а тому, як на їх думку, не було ніякої необхідності писати ОСОБА_1 розписку від її імені 17.06.2006 року.

Крім того ОСОБА_1, як кредитор у цих правовідносинах, не заявив свої вимоги до спадкоємців протягом 6-ти місяців з дня відкриття спадщини.

Тому просили у первісному позові відмовити у повному обсязі.

Необхідність у задоволенні їх зустрічного позову пояснювали тим, що прийнявши спадщину у вигляді спірного будинку, вони не взмозі оформити її у нотаріальному порядку, оскільки ОСОБА_6 за життя не вспіла отримати у нотаріуса Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 та зареєструвати своє право власності на спадковий будинок. Що унеможливлює отримання ними свідоцтва про право на спадковий будинок в нотаріуса. До цього часу відповідач ОСОБА_1 не передав їм ключів від будинку. Також у справі немає доказів тому, що у будинку немає речей відповідачів. Тому на задоволення зустрічного позову наполягали у повному обсязі.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Органу опіки й піклування Котовської міської ради в судове засідання не з'явився без пояснення причин цьому. Ніякої власної позиції по цій справі не виказав. Тому за згоди сторін справу розглянуто у відсутність цього представника.

Вислухавши сторони та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про відмову у задоволені первісного позову у повному обсязі та часткове задоволення зустрічного позову, а саме:

Відмовляючи у первісному позові суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Викладені позивачем обставини щодо передачі грошових коштів ОСОБА_6 на оплату придбаного будинку по АДРЕСА_1 у розмірі 40000,00 грн. підтверджується письмовою розпискою від 17.06.2006 року за підписом самої ОСОБА_6 (а.с.28)

Статтею 545 ЦК України передбачено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Таким чином наявність у позивача оригіналу розписки від 17.06.2012 року доводить те, що боргові зобов'язання ОСОБА_6 перед позивачем на суму 40000,00 грн. до цього часу не виконані. Тобто, ці кошти не повернуті. Доводи відповідачів по первісному позові про відсутність таких коштів у наявності при прийнятті спадщини, не звільняють останніх від обов'язку по повернення цього боргу.

Разом з цим частинами 2 і 3 ст.1281 ЦК України визначено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у цей строк позбавляється права вимоги.

Про те, що ОСОБА_1 знав про відкриття спадщини після ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, свідчать матеріали справи, зокрема, Свідоцтво на поховання, видане 06.12.2006 року саме ОСОБА_1 на поховання ОСОБА_6 (а.с.11).

Водночас кредитор ОСОБА_1 заявив вимоги до спадкоємців ОСОБА_6 у формі позову про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння дійсним і визнання права власності на нього лише 21.05.2007 року (а.с.2). Тобто, по завершенню встановленого законом шестимісячного строку на право такої вимоги. Таким чином у позивача по первісному позові відпало право щодо вимоги про повернення цих коштів. Питання поновлення цього строку судом не може бути вирішено, оскільки чинне законодавство цього не передбачає. Тому у первісному позові з цієї підстави слід відмовити у повному обсязі.

Задовольняючи вимоги зустрічного позову, суд виходить з наступного.

ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть (а.с.10), прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується листом Кодимської райдержнотконтори Одеської області від12.07.07 року №588 (а.с.45). Згідно заповіту ОСОБА_7 від 12.11.1990 року остання заповідала ОСОБА_6 житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 (а.с.5). Таким чином за життя ОСОБА_6 набула право на спадщину у вигляді цього будинку. Однак Свідоцтво про спадщину за заповітом нею не отримано і право власності не зареєстровано в установленому законом порядку. Ця обставина позбавляє позивачів по зустрічному позові у належному оформленні свого права на спадщину за законом на цей будинок після смерті матері. Факт прийняття ними спадщини матері за законом, підтверджується листом Котовської райдержнотконтори Одеської області від 17.07.2009 року №164 (а.с.204).

Тому суд вважає за можливе визнати за позивачами по зустрічному позову право власності на цей спадковий будинок у рівних частинах.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У зв'язку з тим, що представник відповідачів по зустрічному позові визнав у повному обсязі заявлені до цих відповідачів вимоги і це визнання не протирічить діючому законодавству та не порушує права інших осіб, зважаючи на докази фактичного проживання відповідачів у Російській Федерації, суд вважає за можливе задовольнити вимоги зустрічного позову щодо зобов'язання ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 і ОСОБА_3 безпідставно набуте майно у вигляді житлового будинку з відповідними господарськими будівлями й спорудами по АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з житлового будинку по АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Що стосується вимог зустрічного позову про виселення з будинку всіх інших осіб, які проживають чи зареєстровані у ньому, то така вимога не може бути задоволена судом, виходячи з того, що позивачі в установленому порядку не заявили позовні вимоги щодо кожного з цих уявних осіб і відповідно вони не були залучені до участі у справі у якості відповідачів. Крім цього суд не може приймати умовне рішення щодо не визначеного кола осіб, оскільки наслідком цього буде порушення права особи на справедливий суд, і таке рішення у подальшому не може бути виконано в натурі.

Питання розподілу між сторонами понесених ними судових витрат у відповідності до ст.88 ч.1 ЦПК України суд не розглядає, оскільки таких вимог ними не заявлено.

Керуючись ч.ч.1,2 ст.14; ст.15; ч.1, п.1ч.2 ст.16; ст.182; ст.400; ч.1, ч.2, п.п.1,2 ч.3 ст.1212; ч.1 ст.1213; ст.1216; ст.1261; ст.1269; ч.ч.2,4 ст.1281 ЦК України, ст.ст. 10,60,88,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 у первісному позові до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про повернення коштів отриманих без достатніх правових підстав - відмовити повністю.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Орган опіки й піклування Котовської міської ради, про визнання договору недійсним, визнання права власності та виселення - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 і ОСОБА_3

право власності в рівних частинах на спадщину у вигляді житлового будинку під літ. «А,а», погреб під частиною будівлі під літ «А-1», літню кухню під літ. «Б», сараї під літ. «б,б-2,Д,Ж,З», погреб під частиною будівлі під літ. «б-3», навісів під літ. «б-1,К», вбиральні під літ. «Л,М», заасфальтований двір-1, огорожу та ворота, що розташовані в АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 і ОСОБА_3 безпідставно набуте майно у вигляді житлового будинку з відповідними господарськими будівлями й спорудами по АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з житлового будинку по АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

В іншому відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення, а представником третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -протягом 10 днів з дня отримання його копії.

С у д д я-