Ухвала суду № 28607908, 15.01.2013, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 1019/3333/12

УХВАЛА

15 січня 2013 року Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Свояк Д.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача до позовної заяви ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь за договором позики заборгованість у сумі 237000 грн. (основний борг) та 125580 грн. процентів річних за користування грошовими коштами, всього 362580 грн., стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у сумі 3219 грн.

Одночасно з позовом позивач заявив про необхідність забезпечення позову шляхом накладання арешту на окремо визначене майно відповідача:

- ангар (збірно-розбірний) насіннєвий, інвентарний номер 1987, 1995р., залишкова вартість 9 897,93грн.;

- обладнання зерносушка, інвентарний номер 2016, 2003р., залишкова вартість 21 276, 92 грн.;

- ангар (збірно-розбірний) насіннєвий, інвентарний номер 1970, 1992р., залишкова вартість 41 036,09грн.; '

- автомобіль ММЗ- 554, державний номер НОМЕР_2, інвентарний номер 970, 1978 року випуску, залишкова вартість 18,37 грн.;

- авто причіп ГБК, державний номер НОМЕР_1, інвентарний номер 1945, 1992 року випуску, залишкова вартість 44,21 грн.;

- трактор МТЗ- 80л, інвентарний номер 1904, 1991 року випуску, залишкова вартість 5 846, 38 грн.;

- трактор МТЗ- 82, інвентарний номер 2022, 2004 року випуску, залишкова вартість 39 335,47 грн.

Зокрема, у заяві зазначено причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов - договір позики укладений на строк до 31.10.2010, тобто понад два роки відповідач не сплачував ні суму позики, ні процентів за неї та в останнього тяжкий фінансовий стан на даний час, про що позивачу стало відомо з неофіційних джерел.

Також у позовній заяві зазначено, що вказано майно відповідно до п. 4.7 договору позики від 30.03.2010 включено у переляк майна в якості забезпечення цього договору як застане.

Між сторонами 03.03.2010 також укладено договір застави на вищевказане майно.

Відповідно до п.3.2.2 вказаного договору застави Заставодержатель (позивач) набуває права звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання забезпеченого заставою у тому числі при порушенні Заставодавцем (відповідачем) умов цього договору або договору позики.

До заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу її обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1 Закону України «Про заставу», що діяв на момент укладення договору застави від 03.03.2010, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 20 вказаного Закону передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Таким чином, з огляду на наявні у справі матеріали вбачається наявність підстав для забезпечення укладеного між сторонами зобов'язання іншим шляхом ніж забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Відповідно до абзацу першого п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до абзацу третього п. 4 вказаної постанови, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів, суд не знайшов підстав вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні зави ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача до позовної заяви ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Колос» про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д. В. Свояк