Рішення № 28607327, 17.12.2012, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 0603/4739/12 Провадження № 2/0603/1955/12

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17.12.2012 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомПублічного акціонерного товариства "ПриватБанк"доОСОБА_1прозвернення стягнення на квартиру та виселення

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "ПриватБанк" (далі -Банк) звернулось до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1, у якому просить в рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №від 12.12.2007 р. у розмірі 253 407,03 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 57,20 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом її продажу Банком з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Банком всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки, виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаній квартирі, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в Житомирській області.

Позовні вимоги Банк обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 має перед ним заборгованість за договором про іпотечний кредит №від 12.12.2007 р. у розмірі 253 407,03 грн. Зобов'язання ОСОБА_1 за вказаним договором забезпечені іпотечним договором №000002285 від 12.12.2007 р., відповідно до якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно -квартиру загальною площею 57,20 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Виходячи з норм Закону України "Про іпотеку", на зазначену квартиру в рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №від 12.12.2007 р. має бути звернено стягнення, а ОСОБА_1 та інших осіб, які у ній зареєстровані та/або проживають -виселено зі зняттям з реєстраційного обліку.

Представник Банку у судове засідання не з'явився, проте від нього надійшла заява, у якій він просить провести судове засідання без його участі та зазначає, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений згідно частини дев'ятої статті 74 Цивільного процесуального кодексу України (оголошення про виклик до суду надруковані у газеті "Урядовий кур'єр" № 203 (4847) від 06.11.2012 р. та "Житомирщина" № 124-125 (20062) від 13.11.2013 р.).

Частиною першою статті 224 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючим викладене, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів (ухвалити заочне рішення).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Між Банком та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № ZRSWGI0000002285 від 12.12.2007 р. (а. с. 7 -10).

ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним договором з погашення заборгованості за кредитом та відсотками належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 05.07.2012 р. має перед Банком заборгованість у розмірі 253 407,03 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 157 093,35 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 60 862,91 грн. та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань у розмірі 35 450,77 грн. (а. с. 5, 6).

Зобов'язання ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит №00002285 від 12.12.2007 р. забезпечені укладеним між ним та Банком іпотечним договором №від 12.12.2007 р., пунктом 1.1 якого встановлено, що ОСОБА_1 з метою забезпечення належного виконання зобов'язання що випливають з договору про іпотечний кредит №00002285 від 12.12.2007 р. передає, а Банк приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме -3-кімнатнну квартиру зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 57,20 кв. м, житловою площею 36,50 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі -Предмет іпотеки).

Пунктом 2.1.15 іпотечного договору №I0000002285 від 12.12.2007 р. визначено, що Банк має право у випадку невиконання ОСОБА_1 зобов'язань, що випливають з договору про іпотечний кредит №від 12.12.2007 р., задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до частин першої та третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з абзацом п'ятим статті 1 Закону України "Про іпотеку" основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Таким чином, Банк вправі задовольнити свої вимоги за зобов'язанням ОСОБА_1, яке виникло з договору про іпотечний кредит №0000002285 від 12.12.2007 р., шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Частиною першою статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Стаття 38 Закону України "Про іпотеку" встановлює право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Право Банку здійснити продаж Предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві визначено пунктом 4.3 іпотечного договору №від 12.12.2007 р.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що позовна вимога Банку про звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом його продажу з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Банком всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки, підлягає задоволенню.

При цьому суд, виходячи з частини шостої статті 38, абзаців першого та сьомого статті 39 Закону України "Про іпотеку", зазначає, що початкова ціна Предмету іпотеки для його подальшої реалізації має бути встановлена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до частини другої статті 39 Закону України "Про іпотеку" одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно з частинами першою та другою статті 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічна за змістом норма міститься у частині третій статті 109 Житлового кодексу Української РСР.

Як вбачається зі змісту листа Банку від 14.06.2012 р., який було направлено ОСОБА_1 04.07.2012 р., Банк повідомив ОСОБА_1 про прийняття рішення про звернення стягнення на Предмет іпотеки та звернувся з вимогою добровільно звільнити Предмет іпотеки разом з усіма членами сім'ї та іншими мешканцями (а. с. 13, 14).

У довідці Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комсомолець" від 02.11.2012 р. зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1, його сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3, його дружина зареєстрована за іншою адресою (а. с. 53).

Таким чином, позовна вимога Банку про виселення ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у Предметі іпотеки, підлягає задоволенню: він, його дружина ОСОБА_4 та його сини ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підлягають виселенню з Предмета іпотеки.

Разом з тим, позовна вимога Банку про зняття вказаних осіб з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в Житомирській області, задоволенню не підлягає з таких підстав.

По-перше, Банк не довів, що між ним та вказаним органом існує спір щодо зняття ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у Предметі іпотеки, з реєстраційного обліку. Крім того, цей орган не є відповідачем у справі.

По-друге, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (абзаци перший та третій статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"), тобто дане рішення суду після набрання законної сили є підставою для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані у Предметі іпотеки.

По-третє, реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, ведення відповідних реєстраційних обліків здійснює не орган МВС України, а Державна міграційна служба України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, та яка входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. (пункт 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 405/2011).

Частиною першою, пунктом 6 частини третьої статті 79 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Частиною першою статті 88 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Банку підлягають стягненню у якості документально підтверджених судових витрат грошові кошти у розмірі 2 360,91 грн.

Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 -60, 64, 79, 88, 208, 209, 212 -215, 224, 226 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №від 12.12.2007 р. у розмірі 253 407,03 грн. (яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 157 093,35 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 60 862,91 грн. та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань у розмірі 35 450,77 грн.) звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № ZRSWGI0000002285 від 12.12.2007 р. -3-кімнатнну квартиру зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з нею, загальною площею 57,20 кв. м, житловою площею 36,50 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством "ПриватБанк" з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами України дій, необхідних для її продажу.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 2 360,91 грн.

Роз'яснити, що:

- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання його копії;

- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки;

- дане рішення може бути переглянуто Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд цього рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Корбут

Повне рішення складено 24.12.2012 р.