Рішення № 28604270, 09.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.01.13 р. Справа № 5006/13/102/2012

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання», Донецька обл., м. Краматорськ

про: стягнення 195685грн.00коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Астахов Д.О. (за довіреністю № 76 від 31.12.2012р.)

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання», Донецька обл., м. Краматорськ (далі - відповідач) про стягнення 195685грн.00коп., що складається з суми пені в розмірі 130485грн.00коп. та штрафу в сумі 65200грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятого на себе за договором поставки № 5500008432 від 11.11.2011р. зобов'язання щодо своєчасної поставки узгодженого сторонами товару.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтями 22 та 59 75 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позовну заяву господарському суду не надав, своїх представників у судові засідання 11.12.2012р. та 09.01.2013р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштові повідомлення про отримання ухвал суду. Ухвалою господарського суду про відкладення розгляду у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Неявка без поважних причини у судове засідання представників відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

11.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Донецький металургійний завод», м. Донецьк (покупцем) та Публічним акціонерним товариством «Технологічне і спеціальне обладнання», м. Краматорськ (постачальником) був укладений договір поставки № 5500008432, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити наступну продукцію:

1. подушка верхнього валка кресл. 18095 поз. 13, кількістю 2 шт., ціною без ПДВ 2233грн.33коп., сумою без ПДВ 44466грн.66коп.;

2. подушка верхня середнього валка кресл. 18094 поз. 12, кількістю 2 шт., ціною без ПДВ 22508грн.33коп., сумою без ПДВ 45016грн.66коп.;

3. подушка нижня середнього валка кресл. 18094 поз. 11, кількістю 2 шт., ціною без ПДВ 2266грн.66коп., сумою без ПДВ 44533грн.32коп.;

4. подушка нижня кресл. 18094 поз.1, кількістю 2 шт., ціною без ПДВ 22575грн.00коп., сумою без ПДВ 45150грн.00коп.;

5. валок шестеренний кресл. 2-89157, кількістю 2 шт., ціною без ПДВ 158333грн.33коп., сумою без ПДВ 316666грн.66коп.;

6. валок шестеренний кресл. 2-89158, кількістю 1 шт., ціною без ПДВ 183333грн.33коп., сумою без ПДВ 183333грн.33коп.

Пунктом 1 договору сторони погодили строк поставки обумовленого товару, а саме товар за позиціями 1-4 підлягає поставці протягом січня 2012р., за позиціями 5-6 - протягом грудня 2011 року.

Згідно із п. 9 договору за недопоставку продукції постачальник виплачує покупцю неустойку в розмірі 8% від суми недопоставленої продукції.

За несвоєчасну поставку продукції постачальник виплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення поставки продукції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач у позові посилається на те, що відповідач в порушення умов вказаного договору свої зобов'язання щодо своєчасної поставки товару виконав не належним чином, здійснивши поставку товару за позиціями 1-4 за накладною № Н12-01/210 від 10.05.2012р. з простроченням, поставка товару за позиціями 5-6 взагалі не була здійснене відповідачем.

Викладені обставини стали підставою для звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача суми пені в розмірі 130485грн.00коп. та суми штрафу в розмірі 65200грн.00коп., підставою позову є укладений між сторонами договір поставки № 5500008432 від 11.11.2011р.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору поставки. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок продавця передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Таким чином, згідно з укладеним між сторонами договором поставки № 5500008432 від 11.11.2011р. у відповідача виник обов'язок поставити та передати у власність позивача товар у визначений строк, а у позивача - прийняти цей товар та оплатити його вартість.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вже зазначалося, за умовами п. 1 договору № 5500008432 від 11.11.2011р. відповідач повинен був поставити позивачу:

- протягом січня 2012 року наступний товар (позиції 1-4): подушка верхнього валка кресл. 18095 поз. 13, кількістю 2 шт., ціною без ПДВ 2233грн.33коп., сумою без ПДВ 44466грн.66коп., подушка верхня середнього валка кресл. 18094 поз. 12, кількістю 2 шт., ціною без ПДВ 22508грн.33коп., сумою без ПДВ 45016грн.66коп., подушка нижнього середнього валка кресл. 18094 поз. 11, кількістю 2 шт., ціною без ПДВ 2266грн.66коп., сумою без ПДВ 44533грн.32коп., подушка нижня кресл. 18094 поз.1, кількістю 2 шт., ціною без ПДВ 22575грн.00коп., сумою без ПДВ 45150грн.00коп.;

- протягом грудня 2011 року наступний товар (позиції 5-6): валок шестеренний кресл. 2-89157, кількістю 2 шт., ціною без ПДВ 158333грн.33коп., сумою без ПДВ 316666грн.66коп., валок шестеренний кресл. 2-89158, кількістю 1 шт., ціною без ПДВ 183333грн.33коп., сумою без ПДВ 183333грн.33коп.

За таких обставин, кінцевий термін виконання відповідачем обов'язку щодо поставки товару позивачу за позиціями 1-4 настав 31.01.2012р., а вже з 01.02.2012р. почалось прострочення виконання зобов'язання з поставки товару; строк поставки товару за позиціями 5-6 для відповідача наступив 31.12.2011р., а вже з 01.01.2012р. почалось прострочення виконання зобов'язання з поставки цього товару.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як свідчать наявні в матеріалах докази, за видатковою накладною № Н12-01/210 від 10.05.2012р. відповідач у повному обсязі здійснив поставку товару позивачу за обумовленими сторонами у договорі позиціями 1-4, докази поставки товару за позиціями 5-6 матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, відповідач не надав суду належних в розумінні норм ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України доказів поставки товару у обумовлені сторонами строки.

Таким чином, є очевидним, що відповідач прострочив виконання обов'язку з поставки продукції.

В силу ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 614 Цивільного кодексу України унормовано, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

В контексті ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно положень ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

За приписами п.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, відповідно до абзацу 1 п. 9 договору № 5500008432 від 11.11.2011р. сторони дійшли згоди, що за недопоставку продукції постачальник виплачує покупцю неустойку в розмірі 8% від суми недопоставленої продукції; відповідно до абзацу 2 п. 9 вказаного договору сторони дійшли згоди, що за несвоєчасну поставку продукції постачальник виплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення поставки продукції.

Отже, укладаючи договір, сторони узгодили міри відповідальності, що не суперечить принципу свободи договору, встановленого ст. 627 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо поставки товару у передбачені строки, це обумовлює правомірність застосування до останнього господарських санкцій, передбачених абзацом 2 п.9 договору № 5500008432 від 11.11.2011р.

Позивачем зроблений розрахунок пені в сумі 21285грн.00коп., виходячи із загальної вартості товару за позиціями 1-4 (що складає 214999грн.96коп.) за кожний день прострочення, починаючи з 01.02.2012р. по 09.05.2012р. та в сумі 109200грн.00коп., виходячи із загальної вартості товару за позиціями 5-6 (що складає 600000грн.00коп.) за кожний день прострочення, починаючи з 01.01.2012р. по 30.06.2012р. Заперечення на розрахунок відповідач не надав.

Здійснивши аналіз вищенаведених правових норм та перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені відповідно до абзацу 2 п.9 договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

За своєю правовою природою, передбачена абзацом 1 п. 9 договору № 5500008432 від 11.11.2011р. міра відповідальності є штрафом.

За підрахунком позивача, останній просить суд стягнути з відповідача штраф, нарахований на вартість товару за позиціями 1-4 у сумі 17200грн.00коп. та штраф у сумі 48000грн.00коп., нарахований на вартість товару за позиціями 5-6.

Однак, суд не погоджується із вимогами позивача щодо стягнення передбаченого договором штрафу в сумі 17200грн.00коп., оскільки відповідно до умов абзацу 1 п. 9 договору неустойка в розмірі 8% стягується лише у разі недопоставки товару, в той час як свідчать матеріали справи товар за позиціями 1-4 в повному обсязі, як і передбачено п. 1 договору, був поставлений відповідачем позивачу за накладною № Н12-01/210 від 10.05.2010р.

Отже, нарахування неустойки в розмірі 8% від вартості товару за позиціями 1-4 за договором є неправомірним, у зв'язку з чим вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

В свою чергу, позивачем правомірно здійснюється нарахування штрафу в розмірі 8% від вартості товару за позиціями 5-6, оскільки вказаний товар взагалі не був поставлений відповідачем.

Суд, перевіривши правильність нарахування позивачем суми штрафу в розмірі 48000грн.00коп., нараховану на вартість товару за позиціями 5-6 за договором, вважає його вірним та обґрунтованим.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають у сумі 130485грн.00коп. - пеня та 48000грн.00коп. - сума штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати у розмірі, передбаченому діючим законодавством, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218, 230, 231 Господарського кодексу України ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод», м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання», м. Краматорськ про стягнення пені в сумі 130485грн.00коп. та штрафу в сумі 65200грн.00коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання» (юридична адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10В, код ЄДРПОУ 05744426) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод» (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченко, 122, код ЄДРПОУ 00191164) суму пені в розмірі 130485грн.00коп., суму штрафу в розмірі 48000грн.00коп., витрати на сплату судового збору в розмірі 3569грн.70коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 09.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2013р.

Суддя Макарова Ю.В.