Постанова № 28600120, 11.01.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2013 року м. Луцьк

Справа № 2а/0370/4229/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Приватної виробничо-торгівельної фірми «Іріда» про стягнення податкового боргу з банківських рахунків платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об’єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби (далі – Луцька ОДПІ Волинської області ДПС, позивач, інспекція) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватної виробничо-торгівельної фірми «Іріда» (далі – ПВТФ «Іріда», відповідач, підприємство) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств в дохід державного бюджету в сумі 42 136,71 грн. з банківських рахунків платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є суб’єктом підприємницької діяльності, перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ Волинської області та всупереч вимогам податкового законодавства не сплатив узгоджені грошові зобов’язання у сумі 42 136,71 грн. Заборгованість підприємства виникла внаслідок несплати сум податку на додану вартість та донарахованих штрафних санкцій (пені) з податку на додану вартість, в розмірі 42 105,95 грн., а також несплати сум податку на прибуток підприємств у розмірі 30,86 грн. Загальний розмір податкового боргу становить 42 136,71 грн. Позивач вказує, що вживав заходи досудового погашення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги та опису майна підприємства у податкову заставу. Вказані заходи не призвели до повного погашення податкової заборгованості відповідача. Оскільки підприємством не сплачено податкових зобов’язань, які нараховані ним самостійно та не оскаржувалися в адміністративному чи судовому порядку накладені на нього штрафні санкції, позивач вважає зазначені зобов’язання узгодженими та просить суд стягнути з банківських рахунків ПВТФ «Іріда» в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 42 136,76 грн.

В судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про вручення повістки від 28 грудня 2012 року (а.с.58), не прибув, проте 11 січня 2013 року подав до суду письмове клопотання від 10 січня 2013 року №47/10/10-07 в якому просить розгляд справи проводити без участі представника інспекції (а.с.65).

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, причин неявки суду не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.59).

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Поштове відправлення з повісткою, надіслане відповідачу рекомендованим порядком за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», тобто не вручено ПВТФ «Іріда» з незалежних від суду причин, а тому вважається, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с.59).

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Як передбачено частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули (при цьому, представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності), що не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватна виробничо-торгівельна фірма «Іріда» зареєстрована як юридична особа 24 лютого 1997 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15099398 від 12 листопада 2012 року(а.с.40).

Відповідач взятий на облік у Луцькій ОДПІ Волинської області ДПС, що підтверджується довідкою за формою №4-ОПП від 07 листопада 2012 року №776 (а.с.39).

Станом на 23 листопада 2012 року за підприємством рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 42 105,85 грн. та з податку на прибуток підприємств у розмірі 30,86 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості виконаного позивачем та даними облікової картки ПВТФ «Іріда» (а.с.6, 47-54).

Щодо податкового боргу приватної виробничо-торгівельної фірми «Іріда» з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що заборгованість приватної виробничо-торгівельної фірми «Іріда» зі сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ) виникла внаслідок самостійного нарахування підприємством податкових зобов’язань з ПДВ на суму 1 920,00 грн., що підтверджується даними податкової декларації від 18 січня 2011 року №9006150000 (а.с.42-43). В зв’язку з наявністю у відповідача на день виникнення податкових зобов’язань переплати з ПДВ у розмірі 3,20 грн., борг підприємства за основним платежем склав 1916,80 грн., що підтверджується даними облікової картки підприємства (а.с.51).

Податковими повідомленнями-рішеннями Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 22 липня 2011 року №0002201601 на суму 1 190,00 грн. (а.с.35), від 29 серпня 2011 року №0003061601 на суму 1 020,00 грн. (а.с.30), від 23 вересня 2011 року №0003061601 на суму 1 020,00 грн. (а.с.27), від 01 листопада 2011 року №0003381601 на суму 1 020,00 грн. (а.с.23), від 28 листопада 2011 року №0004161601 на суму 1 020,00 грн. (а.с.14) на ПВТФ «Іріда» накладені штрафні санкції за неподання податкової звітності з ПДВ. Загальний розмір накладених штрафних санкцій становить 5 270,00 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані підприємству за його податковою адресою, що підтверджується відповідними копіями поштових відправлень (а.с.15, 24, 28, 31, 33, 36-37).

Крім того, Луцька ОДПІ Волинської області ДПС, податковим повідомленням-рішенням від 28 лютого 2012 року №0000581601 на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №818/15-2/21751437 від 15 лютого 2012 року у зв’язку з анулюванням свідоцтва платника ПДВ та не здійсненням підприємством умовного продажу товарних залишків, стосовно яких ним був нарахований та сформований податковий кредит у минулих періодах, відповідачу збільшила суму грошового зобов’язання з ПДВ на 29 369,80 грн. та наклала штрафні санкцій у розмірі 7 342,45 грн. (а.с.18, 21). Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслане ПВТФ «Іріда» за її податковою адресою, що підтверджується копією поштового відправлення (а.с.19).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ Волинської області ДПС в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися, доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 16 листопада 2011 року частково погасив податковий борг з ПДВ на суму 1 934,80 грн. Оскільки підприємство погасило заборгованість за основним платежем з порушенням строків сплати ПДВ, Луцька ОДПІ Волинської області ДПС нарахувала відповідачеві пеню за період з 31 січня 2011 року по 16 листопада 2011 року у розмірі 141,15 грн. Крім того, позивачем нараховано пеню у розмірі 0,45 грн. в зв’язку з несвоєчасною сплатою штрафної санкції накладеної податковим повідомленням-рішенням від 22 липня 2011 року №0002201601 за період з 10 серпня 2011 по 16 листопада 2011 року. Вказані обставини підтверджуються даними облікової картки ПВТФ «Іріда» (а.с.52-53).

Щодо податкового боргу відповідача з податку на прибуток підприємств суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість ПВТФ «Іріда» зі сплати податку на прибуток підприємств виникла внаслідок самостійного нарахування підприємством податкових зобов’язань на суму 1 364,00 грн., що підтверджується даними податкової декларації від 09 лютого 2011 року №42912 (а.с.44-46). В зв’язку з наявністю у відповідача переплати з податку на прибуток підприємств у розмірі 821,01 грн., зменшенням плати самостійно нарахованих штрафних санкцій за грудень 2010 року відповідно до декларації від 09 лютого 2011 року №42912, частковим погашенням податкового боргу відповідачем 16 листопада 2011 року на суму 451,99 грн. та нарахуванням Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС пені з 20 лютого 2011 року по 16 листопада 201 року у розмірі 30,86 грн., загальний розмір податкового боргу ПВТФ «Іріда» з податку на прибуток підприємства складає 30,86 грн. Вказані обставини підтверджуються даними облікової картки відповідача (а.с.47-48).

Доказів сплати вищезазначеної заборгованості або заперечень щодо її розміру відповідачем не надано.

На підставі вищевикладеного, перевіривши наданий інспекцією розрахунок податкового боргу (а.с.6), суд дійшов висновку, що у приватної виробничо-торгівельної фірми «Іріда» наявна заборгованість з податку додану вартість та податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 42 136,71 грн.

Судом встановлено, що позивач, суб’єкт владних повноважень, вживав заходів досудового погашення заборгованості шляхом направлення відповідачу податкової вимоги від 03 листопада 2010 року №1/349. Крім того, 02 лютого 2011 року Луцькою ОДПІ Волинської області було прийнято рішення №166 про опис майна ПВТФ «Іріда» у податкову заставу. Вказані заходи досудового стягнення не призвели до повного погашення боргу (а.с.8-9).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, заборгованість приватної виробничо-торгівельної фірми «Іріда» з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 42 136,71 грн. є податковим боргом підприємства.

Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлені права податкового органу. Зокрема, згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки матеріалами справи підтверджена наявність у ПВТФ «Іріда» податкового боргу у розмірі 42 136,71 грн., відповідачем заперечень щодо розміру податкового боргу або доказів сплати зазначеної заборгованості не надано, тому суд дійшов висновку, що вимоги Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до приватної виробничо-торгівельної фірми «Іріда» про стягнення податкового боргу у розмірі 42 136,71 грн. з банківських рахунків платника податків є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Приватної виробничо-торгівельної фірми «Іріда» про стягнення податкового боргу з банківських рахунків платника податків задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків приватної виробничо-торгівельної фірми «Іріда» до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 42 136,71 грн. (сорок дві тисячі сто тридцять шість гривень сімдесят одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович