Постанова № 28598023, 15.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2013 р. Справа №2а-13859/12/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря Павленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія Автономної Республіки Крим

до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем"

про стягнення заборгованості в сумі 7153,48 грн.

представник позивача - не з'явився;

представник відповідача - не з'явився.

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 7153,48 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач всупереч вимог діючого законодавства не сплачує заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та заборгованість з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим робітникам відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.12.2012 року відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання 15.01.2013р. не з'явився, про день, час та місце слухання справи був сповіщений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання 15.01.2013р не з'явився, про день, час та місце слухання справи був сповіщений належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутністю представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надходження страхових внесків, єдиного внеску та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Державне підприємство "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за реєстраційним № 07-01-0070.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим робітникам відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсій встановлених іншими законодавчими актами суд зазначає наступне.

Розмір пенсії науковим працівникам, умови її виплати та доставки окрім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначаються також Законом України від 13.12.1991, № 1977-XII "Про наукову і науково-технічну діяльність" (далі Закон № 1977-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1977-XII держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Відповідно до Закону № 1977-XII різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується у тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, згідно з п.2 Постанови КМ України від 24.03.2004, № 372 "Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів", на яку мають право зазначені особи за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

В Листі Пенсійного фонду України від 02.08.2005, № 9180/03-20 "Щодо відшкодування до бюджету Фонду фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам згідно зі статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів" роз'яснено, що пеня та штрафні санкції, передбачені п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону, застосовуються за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Оскільки плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій та пенсій, призначених науковим (науково-педагогічним) працівникам, не є страховими внесками в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положення статті 106 Закону щодо нарахування штрафних санкцій та пені за невнесення вищевказаної плати не застосовуються. Стягнення своєчасно не сплачених сум здійснюється у судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача були надіслані повідомлення про суму відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим робітникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність» та суму пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на 2012 р. (з 1 жовтня 2012 р. до 31 грудня 2012 р.) .

Сума відшкодування у листопаді 2012 р. підлягає відшкодуванню, сума пенсії наукових робітників - 7153,48 грн. (7110,34 грн. = 43,14 грн.), де 43.14 грн. - сума відшкодування наукової пенсії за ОСОБА_2 за листопад 2012 р., згідно Повідомлення УПФУ у м. Черкасах про суму витрат на фінансування різниці пенсії на 2012 р. (з 1 червня 2012 р. до 31 грудня 2012 р.).

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, позивачем невірно визначено суму заборгованості з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеною науковим робітникам відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за листопад 2012 року.

Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем склалась заборгованість з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеною науковим робітникам відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 7153,48 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (98112, АР Крим, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 85, ЄДРПОУ 16502169, МФО 321767, р/р 26005010096776 у ВАТ ВТБ Банк в м. Києві) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Українська, 44, р/р 25600010048601, в АБ "Ощадбанк", МФО 324805, ЄДРПОУ 22300286) заборгованість з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим робітникам відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за листопад 2012 року у сумі 7153,47 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.