Ухвала суду № 28597308, 14.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"14" січня 2013 р.

Справа № 5017/2083/2012

Розглядається заява відділу державної виконавчої служби Ренійського районного управління юстиції (вх. суду № 39871/2012 від 28.12.2012 року), про встановлення способу примусового виконання рішення суду по справі № 5017/2083/2012

за позовом Державного підприємства „Ренійський морський торговельний порт”

до Селянського (Фермерського) Господарства „Алла”

про зобов’язання повернути орендоване майно

Суддя Демешин О.А.

Представники:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Від заявника (ВДВС): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.08.2012 року по справі №5017/2083/2012 задоволено позов Державного підприємства „Ренійський морський торговельний порт” до Селянського (Фермерського) Господарства „Алла” про зобов’язання повернути орендоване майно – трактор МТЗ-80.

28.08.2012 року вказане рішення набрало законної сили та суд видав відповідний наказ.

28.12.2012 року суд одержав заяву відділу державної виконавчої служби Ренійського районного управління юстиції (вх. суду № 39871/2012) про встановлення способу примусового виконання рішення суду по справі № 5017/2083/2012, якою заявник просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом відшкодування вартості майна, що підлягало поверненню стягувачу..

Обґрунтовуючи заяву про встановлення подальшого способу виконання, заявник посилається на те, що майно - трактор МТЗ-80 повернути порту неможливо, у зв’язку з його відсутністю, а зі слів голови КФК „Алла” трактор розібрано та продано по запчастинам, про що державним виконавцем складено відповідний акт.

До заяви додано лист Ренійського РВ ГУ МВС України в Одеській області, що за СФГ „Алла” автотранспорт не значиться та постанова ВДВС Ренійського районного управління юстиції від 08.11.2012 року про розшук майна боржника.

Відповідно ч. 1. ст. 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В п. 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2009 року № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” зазначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 47 Закону України „Про виконавче провадження” виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачеві у разі, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Пунктом 7.4. вищевказаної Постанови Пленуму ВГСУ №9 встановлено, що за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Таким чином, належним доказом відсутності у боржника орендованого майна (трактора МТЗ-80), яке СФГ „Алла” було зобов`язано повернути стягувачу – державному підприємству „Ренійський морський торговельний порт” - мала бути відповідна постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа через відсутність у боржника вищевказаного майна. Такої постанови заявником не надано.

Крім того, додані до заяви матеріали щодо розшуку трактора МТЗ-80 не підтверджують відсутності результатів розшуку, оскільки відповідей на надіслані до Болградського РЕВ ДАЇ та до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області постанови про розшук майна – до заяви не додано.

Усні та письмові пояснення голови КФК „Алла” щодо відсутності трактора – надані заінтересованою стороною (самим боржником) і в якості належного доказу не можуть бути прийняті.

Також суд вважає неналежним доказом відсутності майна у боржника і лист Ренійського РВ ГУ МВС України в Одеській області, що за СФГ „Алла” автотранспорт не значиться, оскільки спірний трактор МТЗ-80 є власністю стягувача – ДП „Ренійський морський торговельний порт”.

Крім того, у разі загибелі транспортного засобу – трактор МТЗ-80 (держ. номер 17-63

ОП, 1986 р.в., шасі 447387, двигун 992547) повинен бути знятий з обліку ДАІ, про що відповідної інформації заявником не надано.

До того ж, суд зазначає. що заявником не надано доказів і не зазначено в заяві про зміну порядку та способу виконання судового рішення – щодо розміру суми, яку слід стягнути з боржника в разі задоволення цієї заяви.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Отже, з наведеного суд робить висновок, що заявником не надано належних доказів відсутності у відповідача - СФГ „Алла” майна, що підлягає передачі позивачу - ДП „Ренійський морський торговельний порт” за рішенням суду від 14.08.2012 року по справі № 5017/2083/2012.

З огляду на наведене, у задоволені заяви відділу державної виконавчої служби Ренійського районного управління юстиції (вх. суду № 39871/2012 від 28.12.2012 року), про встановлення способу примусового виконання рішення суду по справі № 5017/2083/2012 – слід відмовити.

.На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про виконавче провадження” ст. 86, 121 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви відділу державної виконавчої служби Ренійського районного управління юстиції (вх. суду № 39871/2012 від 28.12.2012 року), про зміну способу примусового виконання рішення суду по справі № 5017/2083/2012 – відмовити.

Суддя Демешин О.А.