Ухвала суду № 28597304, 09.01.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

_____________

УХВАЛА

"09" січня 2013 р. Справа № 5019/2065/12

Кредитор: Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Рівне вул. Чорновола 66,Рівне,33028

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Іква плюс Д" вул. Лісова, 4,Клевань,Рівненський район, Рівненська область,35312

Суддя Музика М.В.

Секретар судового засідання: Літвищенко А.А.

В засіданні приймали участь:

Від кредитора : Аліксійчук О.А.

Від боржника: не з'явився

Про припинення провадження у справі

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.12.2012 року за заявою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Рівне порушено провадження у справі № 5019/2065/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Іква плюс Д" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заявник мотивує свою заяву наявністю заборгованості боржника перед кредитором у розмірі 227 897,62 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виходячи з наступного.

Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється на підставі норм господарського процесуального кодексу з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). За змістом вказаних нормативних актів господарський суд приймає судові рішення (ухвали, постанови) у межах провадження у справі про банкрутство у випадках та у порядку, передбачених Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Інше передбачено ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, яка визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно із вказаною нормою кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником. Тобто, ініціюючим кредитором має бути належним чином підтверджений факт відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Як вбачається з доданої до заяви ініціюючого кредитора довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.01.2013 року відомості про відсутність боржника за юридичною адресою не підтверджені.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою. Крім того, відповідно до п.11 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. Пунктом 12 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Згідно п. 14 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Отже, запис про не підтвердження відомостей про юридичну особу свідчить про те, що юридична особа отримала повідомлення державного реєстратора, але протягом встановленого строку не подала реєстраційну картку державному реєстратору. В свою чергу, запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням вноситься до Єдиного державного реєстру лише у випадку повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за її адресою.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, заявником - ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Рівне не доведено факту відсутності юридичної особи - боржника за її місцезнаходженням.

Судом також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Іква плюс Д" подавало податкову звітність до ДПІ у Рівненському р-ні Рівненської області 18.07.2012 року (лист ДПІ у Рівненському р-ні Рівненської області № 2103/15-167 від 26.07.2012 року).

Отже, неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності (як передбачає ст. 52 Закону) також не підтверджується.

Провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню у разі, якщо під час розгляду справи господарськими судами не встановлено передбачених законом підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а боржником не подано доказів, які підтверджують ознаки його неплатоспроможності (Постанова Верховного Суду України від 26.12.2011 N 16/87/09-21/134/09.

Відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Іква плюс Д" підлягає припиненню.

Керуючись ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Рівне у визнанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Іква плюс Д": вул. Лісова, 4, Клевань, Рівненський район, Рівненська область,35312, ІК 34950197, банкрутом.

2. Припинити провадження у справі № 5019/2065/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Іква плюс Д": вул. Лісова, 4, Клевань, Рівненський район, Рівненська область,35312, ІК 34950197.

3.Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, вжитих ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.12.2012 року.

Ухвалу направити сторонам, Головному управлінню статистики в Рівненські області, державному реєстратору Рівненської райдержадміністрації Рівненської області, відділу ДВС Рівненського РУЮ.

Суддя Музика М.В.