Рішення № 28597215, 08.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/16765-2012 08.01.13

За позовом приватного акціонерного товариства «Cтрахова компанія «УНІКА»

до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 20 212,60 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Голоднюк О.Г. (дов.№ 3 від 02.01.2013)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»(надалі - ПрАТ «СК «УНІКА»), що є правонаступником закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «КРЕДО-КЛАСИК»звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(надалі -СТзДВ «Гарантія») про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в порядку регресу, суми в розмірі 20 212,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «СК «УНІКА»на підставі Договору добровільного комплексного страхування засобів наземного транспортного, цивільної відповідальності водія та пасажирів № 001088/511098/06, внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Шевроле», д.н. АА 4316 СВ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія власника транспортного засобу - автомобіля марки «Санг Йонг», д.н. АА 4234 СІ, яким скоєно ДТП, застрахована СТзДВ «Гарантія»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/1315800), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/16765-2012, розгляд справи призначено на 18.12.2012.

Представник позивача в судове засідання 18.12.2012 з'явився та дав пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.2012 не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.12.2012 судове засідання відкладено на 08.01.2013, у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподання ним витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання 08.01.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 08.01.2013 повторно не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача є: 04070, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська,буд. 56, оф.13, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-підприємців.

Ухвала суду від 26.11.2012 за вказаною адресою отримана відповідачем 06.12.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 22430304, Ухвала суду від 18.12.2012 за вказаною адресою отримана відповідачем 25.12.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 04071 16379832.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2006 між ПрАТ «СК «УНІКА»(надалі-позивач), що є правонаступником закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «КРЕДО-КЛАСИК»та Лимарем Ігорем Францевичем (надалі -страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті (страховий сертифікат) № 001088/511098/06, за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу легкового автомобіля «Шевроле», д.н. АА 4316 СВ.

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання страхових подій, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

25.12.2011 на а/д Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів : застрахованого автомобіля «Шевроле», д.н. АА 4316 СВ, під керуванням водія Лимаря І.Ф., та автомобіля «Санг Йонг», д.н. АА 4234 СІ, під керуванням Беха А.М.

Із довідки ВДАІ у Кимївській області № 8934660 від 10.01.2012 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб -автомобіль «Санг Йонг», д.н. АА 4232 СІ, яким спричинено ДТП , що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Шевроле», д.н. АА 4316 СВ, знаходився під керуванням громадянина Беха Анатолія Михайловича.

Згідно з вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.06.2012 у справі № 1/1008/214/12 Беха Анатолія Михайловича за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «Шевроле», д.н. АА 4316 СВ, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.

Відповідно до Звіту № 15С/01/12 від 18.01.2012, наданим СПД Вілько О.Г., вартість матеріального збитку з врахуванням зносу склала 66 803,71 грн.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, вищевказаних рахунків, страхового акту № 00081460 від 20.02.2012 р., наказу про виплату страхового відшкодування № 81460 від 20.02.2012 розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 20 212 (двадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 60 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 006228 від 28.02.2012 та № 006230 від 28.02.2012.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування " та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ № 31886/7-3-11 від 07.12.2012 за полісом АВ № 1315800 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза -510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог з суми у розмірі 20 212,60 грн. на суму 19 702, 60 грн. Суд задовольнив дане клопотання.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 19 702 (девятнадцать тисяч сімсот дві) грн. 60 коп. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Беха Анатолія Михайловича встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Санг Йонг», д.н. АА 4234 СІ ним відшкодовується.

Цивільно-правова відповідальність Беха А.М., як водія власника даного автомобіля, на дату ДТП була застрахована СТзДВ «Гарантія»згідно із полісом № АВ/1315800 .

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач з претензією вих.№0292 від 30.07.2012 звернувся до відповідача з проханням відшкодувати заподіяну в результаті ДТП шкоду.

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(04070, м. Київ, Подільський район, вул.. Костянтинівська, буд. 56, оф. 13; ідентифікаційний код 21130899) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01103, м. Київ, Печерський район, вул..Кіквідзе, буд. 14-В, ідентифікаційний код 20033533) суму страхового відшкодування у розмірі 19 702 (дев'ятнадцять тисяч сімсот дві) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять тисяч) грн. 50 коп..

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л.Д. Головатюк

Дата підписання повного тексту рішення -.15.01.2013