Рішення № 28597144, 10.01.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/108/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.13 Справа № 5009/4378/12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Братська, 14; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 11/106 оф. 3, ТОВ "Юридична фірма "АРІЕС")

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 34)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Парелюлько Євген Олексійович (м. Севастополь, вул. Кесаєва, буд. 5/4, кв. 6)

про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 3208,05 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники:

Від позивача -не з'явився;

Від відповідача -Якушев С.О. (дов. № 367/1 від 02.04.2010 р.);

Від третьої особи -не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 3208,05 грн. сплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4378/12, справі присвоєно номер провадження 20/108/12, справу призначено до розгляду на 03.12.2012 р., до участі у справі залучено Парелюлько Є.О. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 24.12.2012 р., потім на 10.01.2013 р.

10.01.2013р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судові засідання не з'являвся. Через канцелярію суду від позивача надійшли письмові клопотання від 07.12.2012 р., від 14.12.2012 р. про розгляд справи за відсутності позивача, яке судом задоволено на підставі ст. 22 ГПК України. В клопотанні зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Позовні вимоги, згідно з позовною заявою, мотивовані наступним. 06.07.2011 р. у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на проспекті Генерала Острякова на території парковки ТЦ "Новус" в м. Севастополі, було пошкоджено автомобіль Ford Fusion, державний номер СН2458АН, що на підставі договору від 16.07.2010 р. № 3043796/05АВ добровільного страхування був застрахований гр. Биричевською Юлією Дмитрівною в ПрАТ "СК "АХА Страхування" (за кермом автомобіля знаходився водій Базарний Руслан Володимирович). ДТП сталося з вини водія Перелюлько Євгена Олексійовича, який керував ВАЗ 21121, державний номер СН2893АВ, що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Севастополя. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, встановлено згідно калькуляції від 10.11.2011 р. № 3399 та складає суму 5452,05 грн. На виконання умов договору страхування позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 3718,05 грн. Цивільно-правова відповідальність Перелюлько Євгена Олексійовича під час керування транспортним засобом ВАЗ 21121 була застрахована відповідачем на підставі договору № АА1100647. Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 1521АР від 27.06.2012 р., однак позивачу не було виплачено страхове відшкодування. На підставі ст.ст. 993, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 22, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" просить стягнути з відповідача суму 3208,05 грн. сплаченого страхового відшкодування за вирахування франшизи.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у письмових запереченнях, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Між ТДВ "СК "Кредо" та Перелюлько Євгеном Олексійовичем укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА1100647). 15.07.2011 р. постановою Ленінського районного суду м. Севастополя винною особою у скоєнні ДТП визнано Перелюлько Є.О. Позивач безпідставно вважає, що після сплати 25.11.2011 р. страхового відшкодування в сумі 3718,05 грн. вигодонабувачеві -ПАТ "УкрСиббанк" за договором страхування наземного транспорту, укладеного між позивачем та Биричевською Ю.Д., до нього перейшло право (в порядку регресу) на отримання іншого страхового відшкодування від відповідача. Однак, позивач жодним чином не відноситься до кола осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування у розумінні Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", через те, що діями застрахованої особи (Перелюлько Є.О.) не було завдано жодної шкоди ані життю, ані здоров'ю, ані майну позивача. Крім того, відповідач є страховиком, який здійснює діяльність у відповідності до спеціального законодавства України та виплачує лише страхове відшкодування, а не відшкодовує шкоду, спричинену страхувальником, про що помилково зазначає позивач. Звернення позивача до відповідача з заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу за своєю правовою природою не є тотожним поняттям до заяви про виплату страхового відшкодування, у зв'язку з чим поліс № АА1100647 ОСЦПВ, на який посилається позивач, не може бути підставою для відшкодування збитків відповідачем, а може бути лише підставою для виплати страхового відшкодування в порядку, встановленому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за зверненням потерпілої особи. Зазначає, що відносини з отримання страхового відшкодування регулюються виключно главою 67 ЦК України, Законом України "Про страхування" та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в той час як відносини з відшкодування шкоди передбачені главою 82 ЦК України, тобто різними нормами права, а положення ст. 1191 ЦК України, на думку відповідача, неможливо застосувати до правовідносин між позивачем та відповідачем у зв'язку з тим, що страхове відшкодування може отримати лише потерпіла сторона. Страхове відшкодування не є тотожним терміну відшкодування збитків, визначеному ст. 22 ЦК України та ст. 228 ГК України. Зазначає, що відповідачем була надана позивачу відповідь від 19.07.2012 р. на регресну вимогу позивача № 1521АР, в якій було зазначено про неможливість її задоволенню в зв'язку з наступним. У регресній вимозі відсутня копія звіту про оцінку вартості майнової шкоди, в наданій постанові Ленінського районного суду м. Севастополя допущено помилку у прізвищі винної особи (до адміністративної відповідальності притягнуто Перелюлька Є.О., а поліс укладався з Парелюлько Є.О.), до регресної вимоги не було долучено копій паспорта та ідентифікаційного коду заявника, не надано оригінали платіжних доручень з підписом уповноваженої особи банку, підтверджуючого, що операція проведена банком, регресна вимога не завірена печаткою. Просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа -Парелюлько Євген Олексійович в судові засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті спору не надав.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність позивача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з довідкою № 8837829 (а. 15) УДАІ УМВД України м. Севастополі 06.07.2011 р. о 07.50 год. на проспекті Генерала Острякова в м. Севастополі, парковка ТЦ "Новус", сталася дорожньо-транспортна пригода: зіткнення транспортного засобу Ford Fusion д/н СН2458АН, що належить Биричевській Ю.Д. (водій Базарний Р.В.) та транспортного засобу ВАЗ 21121 д/н СН2893АВ, що належить Парелюлько Є.О.

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 15.07.2011 р. у справі № 3-3512/11 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано Перелюлько Є.О. та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Як свідчать матеріали справи (а.с. 23), автомобіль Ford Fusion, реєстраційний номер СН2458АН, належить на праві власності гр. Биричевській Юлії Дмитрівні, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СНС 031901.

Згідно з договором № 3043796/05АВ від 16.07.2010 р. страхування наземного транспорту (строк дії договору з 18.07.2010 р. до 17.07.2011 р., п. 10 договору) на момент ДТП автомобіль Ford Fusion, реєстраційний номер СН2458АН, був застрахований Биричевською Юлією Дмитрівною у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "АХА Страхування" (позивач). Відповідно до п. 8 договору особами, допущеними до керування автомобілем, є особи, які мають право керувати застрахованим ТЗ на законних підставах. Вигодонабувачем за договором (п. 4) є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк".

Відповідно до калькуляції/висновку № 3399 від 10.11.2011 р. (а.с. 21-22) вартість ремонту пошкодженого автомобіля склала суму 5452,05 грн.

23.11.2011 р. ПрАТ "СК "АХА Страхування" було складено страховий акт № 2011/U/OMOD03399/UIA11385, відповідно до якого страхове відшкодування склало суму 3718,05 грн. Дана сума була перерахована 25.11.2011 р. вигодонабувачеві (АТ "УкрСиббанк"), що підтверджується платіжним дорученням № 35044 із призначенням платежу: "страхове відшкодування згідно акту № 2011/U/OMOD03399/UIA11385, страх. Биричевська Ю.Д." (а.с. 20).

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля ВАЗ21121 держномер СН2893АВ, який належить гр. Парелюлько Євгену Олексійовичу (третя особа у справі), застрахована в ТДВ "Страхова компанія "Кредо" (відповідач у справі), що підтверджується полісом страхування № АА/1100647 (а.с. 48) та усними поясненнями, наданими представником відповідача у судовому засіданні. Строк дії зазначеного полісу: з 02.03.2011 р. по 01.03.2012 р. включно.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано заяву про регресні вимоги вих. № 1521АР від 27.06.2012 р. (а.с. 26), згідно з якою позивач вимагав від відповідача відшкодування на зазначені банківські реквізити суми 3208,05 грн. в порядку регресу.

Листом від 19.07.2012 р. № 2.37.7.0.0/149 відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу в зв'язку з тим, що в регресній вимозі позивача відсутні певні документи (копія звіту про оцінку вартості майнової шкоди, акт огляду тощо), в постанові Ленінського районного суду м. Севастополя допущено помилку в прізвищі винної особи, регресна вимога не засвідчена печаткою та відсутній оригінал платіжного доручення з підписом уповноваженої особи банку, підтверджуючого, що операція щодо перерахування страхового відшкодування проведена банком.

У листопаді 2012 р. позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми 3208,05 грн., як відшкодування сплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За приписами ст. 8 зазначеного Закону страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до калькуляції/висновку № 3399 від 10.11.2011 р. вартість ремонту застрахованого автомобіля, який було пошкоджено в результаті ДТП (настанні страхового випадку), склала 5452,05 грн., безумовна франшиза становить 1734,00 грн.

Як встановлено судом, ПрАТ "СК "АХА Страхування" (позивач) виконало зобов'язання перед своїм страхувальником та на підставі страхового акту № 2011/U/OMOD03399/UIA11385 від 23.11.2011 р. здійснило страхову виплату у сумі 3718,05 грн. (5452,05 грн. (вартість ремонту) -1734,00 грн. (франшиза)) на користь вигодонабувача, зазначеного в договорі страхування, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Предметом спору є стягнення в порядку регресу сплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Приписами ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначено право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як зазначено вище, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля ВАЗ21121 держномер СН2893АВ, який належить гр. Парелюлько Євгену Олексійовичу, застрахована в ТДВ "Страхова компанія "Кредо", що підтверджується полісом страхування № АА/1100647 (а.с. 48). Строк дії зазначеного полісу: з 02.03.2011 р. по 01.03.2012 р. включно.

Статтею 17 Закону України "Про страхування" визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Пунктом 22.1 ст. 22 даного Закону визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) відповідно до п. 36.4 ст. 36 даного Закону здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що до позивача, який сплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги з відповідача сплаченого страхового відшкодування у межах фактичних витрат, оскільки автомобіль ВАЗ21121, реєстраційний номер СН2893АВ, застрахований Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (відповідач). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12.03.2012р. у справі №53/128, від 07.11.2011р. у справі №3-118гс11.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача в порядку регресу сплаченого страхового відшкодування в сумі 3208,05 грн. за вирахуванням франшизи. Згідно з полісом № АА/110064 франшиза встановлена в розмірі 500 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 зазначеного Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Як вбачається із матеріалів справи, сума франшизи, встановлена договором між відповідачем та гр. Парелюлько Є.О., становить суму 500,00 грн. Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 3718,05 грн. Із урахуванням франшизи в сумі 500,00 грн. сума повернення виплаченого страхового відшкодування на користь позивача відповідачем становить 3218,05 грн. (3718,05 грн. -500,00 грн.). Разом з тим, враховуючи приписи ст. 83 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог, до стягнення з відповідача належить сума 3208,05 грн., яка заявлена позивачем згідно з позовною заявою.

Заперечення відповідача, викладені в письмових запереченнях на позовну заяву, спростовуються наведеними вище нормами чинного законодавства. Не можуть бути прийняті до уваги зауваження відповідача про недоліки у наданому позивачем пакеті документів. Суд вважає, що вказівка у резолютивній частині постанови Ленінського районного суду м.Севастополь про притягнення до адміністративної відповідальності Перелюлько Є.О. , а не Парелюлько Є.О. є технічною опискою при складанні відповідної постанови, а отже не може бути прийнято в якості істотного, оскільки в установчій та мотивувальній частині постанови вказано серед доказів, які підтверджують винність, пояснення саме Парелюлько Є.О., державний номер автомобіля також співпадає із довідкою №8837829 про обставини дорожньо-транспортної пригоди. Відсутність у регресній вимозі певних документів і не завірення її печаткою не може бути підставою для відмови у позові, оскільки спеціальним нормативним актом у спірних правовідносинах (ст. 27 Закону України «Про страхування») не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання спору.

Приписами ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів, підтверджуючих оплату на користь позивача суми 3208,05 грн. сплаченого страхового відшкодування, не надав.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги про стягнення суми 3208,05 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Братська, 14, код ЄДРПОУ 20474912, р/р № 26503253730311 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) суму сплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи в розмірі 3208 (три тисячі двісті вісім) грн. 05 коп., суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять ) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 14 січня 2013 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його повного складення (дня підписання).