Постанова № 28595320, 26.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2012 року 15:20 № 2а-12784/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконсалтинг-Софт»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроконсалтинг-Софт»(далі –позивач, підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі –відповідач, податковий орган) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 24.07.2012р. № 1461.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та, не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем вчасно сплачено податкове зобов’язання з податку на додану вартість.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем було порушено правила декларування сум податкового зобов’язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, внаслідок чого таке зобов’язання не було погашено вчасно

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

26.06.2012р. Державною податковою інспекцією у Дніпровському р-ні м. Києва Державної податкової служби було складено акт № 2527-15/31924300 за результатами камеральної перевірки даних ТОВ «Євроконсалтинг-Софт», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлення помилок (порушень).

Згідно висновків вказаного акту позивачем порушено п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 4.6.3 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011р. № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2011р.

Враховуючи зазначені порушення, податковий орган прийшов до висновку про те, що підлягає зменшенню сума від’ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на суму 150 368, 00 грн. та збільшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 150 368, 00 грн.

В подальшому відповідачем складено та надіслано на адресу позивача податкову вимогу № 1461 від 24.07.2012р. згідно якої позивача зобов'язано сплатити суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 149 317.03 грн. (сто сорок дев'ять тисяч триста сімнадцять грн. 03 коп.).

Суд не може погодитись із правомірністю таких дій податкового органу, у зв’язку з чим звертає увагу на наступне.

Пунктом 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 згаданого Кодексу контролюючими органами є - органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового Кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Такими перевірками перевіряються дані, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У разі виявлення порушення платником податку законодавства, зазначеного вище, а також вимог Податкового кодексу України контролюючий орган вправі притягнути до відповідальності такого платника в межах своєї компетенції, зокрема, у формі фінансової відповідальності.

Так, згідно п. 111.2. ст. 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до п. 116.1. ст. 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Також, згідно п. 76.2.ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

З аналізу ст. 86 вказаного Кодексу вбачається, що у випадку виявлення контролюючим органом порушення платником податків норм податкового законодавства, то керівником податкового органу приймається податкове повідомлення-рішення.

Разом з тим, як встановлено судом, за результатами камеральної перевірки позивача, що оформлена актом від 26.06.2012р. № 2527-15/31924300, податковим органом хоч і були встановлені порушення, проте не було прийнято податкове повідомлення-рішення.

Відповідно вставлений Податковим кодексом України порядок притягнення платника податків до відповідальності було порушено, а тому такі дії не можуть вважатися законними.

Як встановлено судом, висновок відповідача щодо порушення позивачем норм податкового законодавства базується на зазначенню у декларації з ПДВ за вересень 2010 року сум зарахування від’ємного значення різниці поточного звітнього періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 150 368, 00 грн. Відповідач звертає увагу на те, що така різниця виникла у поточному звітньому періоді, і у відповідності до п. 200.3 ст. 200 ПК України не може бути предметом погашення податкового боргу того ж періоду.

Дійсно, відповідно до зазначеного пункту при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Разом з тим, при поданні декларації з ПДВ за вересень 2010 року податковим органом було прийнято таку декларацію, а також декларації за наступні періоди, які були складені із врахуванням декларації за вересень 2010 року.

Суд звертає увагу на те, що Податковим кодексом України встановлені вимоги щодо камеральної перевірки стосовно окремих податків та зборів. Так, у статті 200 ПК України містяться положення щодо камеральної перевірки звітності з податку на додану вартість. Зокрема, передбачено що, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10).

Оскільки граничний строк подання податкової звітності з ПДВ закінчувався 11.10.2010р., то граничні строки, які надавали право податковому органові провести камеральну перевірку податковим органом були порушені

Разом з тим суд звертає увагу на те, що спірні правовідносини виникли у жовтні 2010 року, а відповідачем інкримінуються порушення норм законодавства, яке не було чинним на той час.

Також суд зазначає, що спірна сума податкового кредиту була зазначена позивачем для погашення такої ж суми податкового зобов’язання, яка податковим органом була прийнята, про що свідчать дії відповідача у 2010 році.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи податкової про те, що спірна сума податкового кредиту являється арифметичної помилкою позивача, оскільки судом встановлено, що позивач свідомо зазначив таку суму, так як вважає, що мав таке право, яке з аналізу тогочасних дій податкового органу не заперечувалось. Судом досліджувались податкові декларації наступних податкових періодів, внаслідок чого було встановлено, що спірна сума податкового кредиту позивачем більше не заявлялась.

Також доводи відповідача про те, що п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України надає право податковому органу виносити податкову вимогу без винесення податкового повідомлення-рішення, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки вказана норма не поширюється та не регулює жодним чином спірні правовідносини, а п. 58.2 ст. 58 зазначеного кодексу прямо вказує на необхідність винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірної вимоги.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог, в зв’язку з чим оспорювана вимога підлягає скасуванню.

Позивач на розподілі судових витрат не наполягав.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 24.07.2012р. № 1461.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 14 грудня 2012 року