Рішення № 28589472, 10.12.2012, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/9627/12

Номер провадження 2/1109/3837/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого -судді Галагана О.В.,

при секретарі -Кульчицькій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ПАТ «Український комунальний банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Український комунальний банк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість у розмірі 44814 грн. 25 коп., зокрема: сума основного боргу -13178,28 грн., відсотки та комісія за користування кредитом -23181,64 грн., пеня -8454,33 грн. та стягнути з відповідача 448,14 грн. судових витрат.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі. Також надано суду пояснення на заперечення відповідача (а.с.60-61).

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові заперечення, згідно до змісту яких просив до вимоги про стягнення пені застосувати позовну давність в один рік, як то визначено ч. 2 ст. 258 ЦК України, та просив відмовити у стягненні комісії, посилаючись, що дана вимога суперечить п. 3.6 Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007 року, що є чинною на даний час. (а.с.33-34). Також, при розгляді справи зазначив, що позовні вимоги з урахуванням письмових заперечень визнає частково, а саме, що стосується тіла кредиту, нарахованих відсотків та пені в межах річного терміну. Після дослідження письмових доказів представник відповідача просив не брати до уваги надані ним копії квитанцій про сплату боргу по кредитному договору, як помилково надані, пояснивши, що ці кошти були сплачені за іншим кредитом, до іншої банківської установи.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.11.2007 року між ПАБ «Український комунальний банк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 00009/07-8101, згідно якого відповідачу було надано споживчий кредит на строк до 26.11.2009 року у розмірі 20000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24,00 % річних та щомісячною сплатою комісійної винагороди в розмірі 1,0 % від суми виданого кредиту, з метою ремонту будинку.

На виконання п. 1.1. кредитного договору, відповідачу були перераховані грошові кошти в розмірі 20000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 27.11.2007 року.

Таким чином, банком були виконані всі прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, але, не зважаючи на це, відповідач не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, суттєво порушивши графік повернення кредитних коштів.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору перед банком виникла заборгованість, яка станом на 28.09.2012 року складає 44814,25 грн., зокрема: сума основного боргу 13178,28 грн., відсотки за користування кредитом 23181,64 грн., пеня - 8454,33 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання зобов'язання.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ч. 1 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодовувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 13178,28 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення комісії за користування кредитним договором, то дана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Заперечуючи проти даної вимоги представник відповідача посилається на п. 3.6 Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», зміст якої визначає, що банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії. які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Пунктом 1.1 кредитного договору передбачено, що позивальник кожного місяця сплачує комісійну винагороду в розмірі 1% від суми виданого кредиту за обслуговування кредитної заборгованості, при цьому розмір відсоткової ставки становить 24% на рік (а.с.17).

З інформаційного бюлетеню споживача, що є додатком 1а до Порядку кредитування фізичних осію під поруку на споживчі цілі, під яким стоїть підпис відповідача про ознайомлення з його змістом , останньому на вибір надавалась можливість отримати кредит з відсотковою ставкою у 36%, проте з одноразовим відрахуванням комісійної винагороди у 1%, або отримати кредит під 24% річних, проте сплата комісійної винагороди у 1% від суми кредиту була щомісячна. Відповідачем була обрана остання форма діючого на час отримання кредитування. (а.с.62)

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як

істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою

хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно до ч. 3 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є

укладеним з моменту його підписання сторонами.

Частиною 1 ст. 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 651 ЦК України визначено підстави для зміни або розірвання договору.

Таким чином, оскільки відповідач погодився з умовами договору шляхом його підписання, умови договору не були оскаржені, відтак відсутні законодавчо встановлені підстави відмови у задоволенні вимоги про стягнення нарахованої банком комісії.

Підлягає задоволення також вимога про стягнення нарахованих банком відсотків за користування кредитом, оскільки дана вимога визнається відповідачем (ч.4 ст. 174 ЦПК України), та повністю узгоджується з умовами кредитного договору підписаного сторонами у справі.

Щодо вимоги про стягнення нарахованої банком пені, то дана вимога підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав та розрахунку.

Під час розгляду даної справи представником відповідача заявлено вимогу про застосування строку позовної давності.

До вимоги про стягнення пені законодавцем визначена спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Позивач звернувся до суду згідно до конверту 28.09.2012 р., відтак 28.09.2011 р. є межею річного терміну.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, ч. 1 ст. 549 ЦК України в разі несвоєчасної сплати кредиту та/або відсотків по ньому, банк має право на стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 3 статті 549 ЦКУ пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 258 Цивільного кодексу передбачає, що стосовно позовів про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено скорочений строк позовної давності тривалістю в один рік.

Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу відлік строку позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тобто, якщо з моменту початку обчислення пені минув період понад один рік, то кредитор у позовній заяві має право вимагати неустойку, нараховану за останній річний період, оскільки стосовно такої вимоги, що виникла раніше цього терміну, строк позовної давності вже минув. Отже, при поданні позовної заяви пеня повинна розраховуватись виходячи зі строку в рік, що передував даті подання позову - 28.09.2012р., межею позовних вимог згідно до наданого позивачем розрахунку розміру пені є 27.09.2012р. включно ( а.с.14-15).

Як вбачається з розрахунку пені, позивач вийшов за межі річного строку.

Таким чином, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 2 570 грн. 70 коп. виходячи з наступного.

Облікова ставка НБУ за період з 28.09.2011 року по 22.03.2012 року (177 днів) становила 7,75%.

Розмір облікової ставки НБУ за період з 23.03.2012 року по 28.09.2012 року (189 днів) -7,5%.

Період прострочення становить 366 днів. Цей же період був використаний позивачем при розрахунку пені.

Враховуючи наведене розрахунок пені за несвоєчасно повернуту суму основного кредиту за період з 28.09.2011 року по 22.03.2012 року буде наступним: 13178,28 грн. (сума основного боргу) х 7,75% х 2 /100х177/ 366 = 987,83 грн.

За період з 23.03.2012 року по 27.09.2012 року включно пеня за несвоєчасне виконання умов кредитного договору з повернення тіла кредиту, дорівнює 1020,77 грн. (13178,28 грн. х 7,5% х 2 /100х189/ 366).

Загальна сума пені за невиконання умов кредитного договору з повернення тіла кредиту дорівнює 2008,6 грн. (987,83+1020,77).

Аналогічним є розрахунок пені за несвоєчасне повернення відсотків, згідно умов кредитного договору і становить за період з 28.09.2011 року по 27.09.2012р. включно -562 грн. 10 коп. Відтак, загальна сума пені за вказаний період становить 2570,7грн. (2008,6 грн. + 562,10 грн.), яку суд і стягує з відповідача на користь позивача.

Судом були досліджені інші доводи та докази представника відповідача надані в якості заперечень проти позовних вимог, проте не беруться судом до уваги, оскільки не доведені при розгляді справи.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача також слід стягнути судові витрати на користь позивача у розмірі 389 грн. 30 коп., оскільки ЗУ «Про захист прав споживачів»на який у запереченнях посилався представник відповідача, до даних правовідносин застосуванню не підлягає.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 258, 525-527, 530, 549, 612, 623, 625, 638, 639, 640, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ПАТ «Український комунальний банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ «Український комунальний банк»(р/р №29097121019 в ПАТ «Укркомунбанк»м. Луганськ, МФО 304988, код 24191588) заборгованість за кредитним договором №00009/07-8101 від 27.11.2007 року у розмірі 38 930 грн. 62 коп. та 389 грн. 30 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган