Рішення № 28588637, 14.01.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-241/13

2609/17202/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Калініченко О.Б.

при секретарі - Войцеховській М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Головне управління юстиції у місті Києві, про визнання права на спадщину та поділ спадкового майна, стягнення компенсації;

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Головне управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту, визнання майна таким, що не є спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на спадкове майно, поділ спадкового майна та

за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Головне Управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на спадкове майно та поділ спадкового майна, припинення права власності, стягнення компенсації, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права на спадщину та поділ спадкового майна, стягнення компенсації.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її син ОСОБА_5, після смерті якого залишилися спадкове майно. Спадкоємцями за законом є вона, дружина та двоє дітей померлого. Всі спадкоємці звернулися у визначений законом строк у нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини, проте не досягли згоди щодо обсягу спадкового майна.

При цьому відповідачі не визнають частину майна спадковим, а тому вона змушена звернутися в суд за захистом порушеного права, оскільки у зв'язку із невизнанням відповідачами частини майна померлого таким, що підлягає спадкуванню, а також неподанням ОСОБА_2 до нотаріальної контори правовстановлюючих документів на спадкове, майно, отримання свідоцтва про право на спадщину є неможливим.

Вважає, що відповідно до ст. 1267 ЦК України має право на 1/4 частину всього спадкового, тож просила визнати за нею право на спадщину за законом на спадкове майно.

Позивачка ОСОБА_1 неодноразово уточнювала позовні вимоги.

Остаточним уточненням позовних вимог 20.04.2011 року (т. 2, а. с. 40-42) просила визнати за нею право на наступне спадкове майно: 1/8 частину квартири АДРЕСА_10 1/48 частину квартири АДРЕСА_1; 1/8 частину квартири АДРЕСА_2: 1/8 частину квартири АДРЕСА_3; 1/8 частину автомобіля марки «Шевроле Лачетті»; 1/8 частину автомобіля марки «Деу Ланос»; 1/8 частину гаража № 11 8 у ГБК «Зоря»по АДРЕСА_10 1/8 частину депозитного вкладу.

У порядку поділу спадкового майна просила визнати за нею право власності на:

кошти, що знаходяться на депозитному вкладі спадкодавця у відділенні № 4 ГОВ КБ «Столиця»в сумі 11606,19 грн.;

1/8 частину квартири АДРЕСА_10

1/48 частину квартири АДРЕСА_1;

1/8 частину квартири АДРЕСА_2;

1/8 частину квартири АДРЕСА_3;

1/8 частину автомобіля марки «Шевроле Лачетті»;

1/8 частину автомобіля марки «Деу Ланос»;

1/8 частину гаража АДРЕСА_11

Разом з тим, позивачка просила припинити її право власності на зазначене майно на користь ОСОБА_2, залишивши вказане майно у власності останньої та стягненням з неї на користь позивачці грошової компенсації його вартості в розмірі 220728 грн.

В квітні 2010 року відповідач ОСОБА_2 (дружина спадкодавця) звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ спадкового майна.

Свої вимоги мотивувала тим, що перебувала в шлюбі з ОСОБА_5 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Однак з березня 2003 року вони разом не проживали, сімейних стосунків не підтримували, не вели спільного господарства. У цей період вона придбала за власні кошти автомобіль марки «Деу Ланос» та приватизувала земельну ділянку на своє ім'я, тому це майноналежить їй на праві власності та не є спадковим майном.

Крім того, вказує, що вона повернула борг в сумі 400000 грн. за договором безвідсоткової цільової позики від18.06.2004 року, який був укладений ОСОБА_5 в період окремого їх проживання та не був ним повернутий за життя.

Також у період окремого проживання зі спадкодавцем нею було проведено ремонт квартири АДРЕСА_3 на суму 194216 грн., встановлено броньовані двері в квартирі АДРЕСА_12 вартістю 3200 грн.

Також за свій рахунок вона поховала чоловіка та встановила пам'ятник, витративши на це 10029 грн.

Посилається на те, що зазначені суми мають бути поділені між спадкоємцями в рівних частках, тому просить стягнути з кожного з відповідачів по 127584,25 грн. на її користь.

Таким чином, відповідачка з урахуванням уточнення позовних вимог 16.02.2011 року (т. 1, а. с. 233-236) просила встановити факт окремого проживання та окремого ведення господарства між ОСОБА_5 та нею в період з 01.03.2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнати її особистим майном: автомобіль марки «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1; земельну ділянку площею 0,0960 га, розташовану в садовому товаристві «Машинобудівник»Крушинської сільської ради Київської області; 1/6 частину квартири АДРЕСА_13

В порядку спадкування за законом просила визнати за нею право власності на 5/8 частин:

квартири АДРЕСА_3;

квартири АДРЕСА_2;

металевого гаража № АДРЕСА_3

5/48 частин квартири АДРЕСА_1;

1/4 частину автомобіля марки «Шевроле Лачетті», д/р № НОМЕР_2;

1/4 частину грошового вкладу в ТОВ КБ «Столиця».

за ОСОБА_1 за ОСОБА_3 за ОСОБА_4 право власності по 1/8 частини:

квартири АДРЕСА_3;

квартири АДРЕСА_2;

металевого гаража № АДРЕСА_3

по 1/4 частини:

автомобіля марки «Шевроле Лачетті», д/р № НОМЕР_2;

грошового вкладу в ТОВ КБ «Столиця»;

по 1/48 частини квартири АДРЕСА_1.

Крім того, просила стягнути з кожного з відповідачів по 127584,25 грн. на її користь та судові витрати в справі.

В квітні 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - сини спадкодавця звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання за ними права власності на спадкове майно та поділ спадкового майна (т. 2, а.с. 18-22).

Свої вимоги мотивували тим, що вони є синами, а, отже, - спадкоємцями померлого ОСОБА_5 Позовні вимоги їх матері ОСОБА_2 визнали та просили визнати за кожним з них в порядку спадкування за законом право власності на 1/8 частини: квартири АДРЕСА_3; квартири АДРЕСА_12 на 1/48 частину квартири АДРЕСА_1; 1/8 частину металевого гаража № АДРЕСА_3 1/4 частину автомобіля марки «Шевроле Лачетті»; 1/4 частину грошового вкладу в ТОВ КБ «Столиця».

У порядку поділу спадкового майна просили визнати за ОСОБА_2 право власності на їх частки в майні та припинити їх право власності на спадкове майно, стягнувши з ОСОБА_2 на користь кожного з них по 3403,75 грн. грошової компенсації.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги та визнала позовні вимоги щодо виплати ОСОБА_2 частини витрат на похорони та пам'ятник, оскільки пам'ятник був встановлених на двох осіб, які поховані поряд.

Проти вимоги ОСОБА_2 щодо відшкодування їй іншими спадкоємцями суми заборгованості, яку вона сплатила кредитору померлого за договором позики, позивачка заперечувала, оскільки, на її думку, оскільки факт отримання ОСОБА_5 грошових коштів від кредитора не підтверджений відповідними доказами. Крім того, рішення про повернення боргу спадкодавця ОСОБА_2 прийняла самостійно без погодження з іншими спадкоємцями.

Відповідачка ОСОБА_2 підтримала свої вимоги в судовому засіданні та запропонований нею варіант поділу спадкового майна, не заперечуючи проти виплати на користь кожного з інших спадкоємців по 3403,75 грн. грошової компенсації при залишенні спадкового майна у її власності та у повному обсязі визнавши позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Останні підтримали свій зустрічний позов з підстав, зазначених у їх позові, та визнали вимоги ОСОБА_2

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, будучі про час та місце розгляду справи повідомленим належним чином, просив розглянути т справу без їх участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) прав та обов'язків (спадщини), до складу якої входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У силу норм ст.ст. 1261, 1267, 1267 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки, частки яких у спадщині за законом є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. При цьому кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами по справі, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер. Спадкоємцями померлого є його дружина ОСОБА_2 та сини ОСОБА_3 й ОСОБА_4, а також мати - ОСОБА_1

Дружині померлого належить 1/2 частина спадкового майна, яке набуто під час шлюбу, а на іншу 1/2 частину спадкового майна та майно, що є особистою власністю спадкодавця, відкрилася спадщина.

До складу спадкового майна, щодо поділу якого між сторонами спору не виникло, увійшли:

- 1/2 частина квартири АДРЕСА_3;

- 1/2 частина квартири АДРЕСА_14

- 1/2 частина квартири АДРЕСА_2;

- 1/2 частина металевого гаража № АДРЕСА_3

Спірним майном, що увійшло до складу спадщини є:

квартира АДРЕСА_10 автомобілі марок «Деу Ланос»та «Шевроле Лачетті»; депозитний вклад в розмірі 11606,19 грн.;

борг спадкодавця за договором позики в розмірі 400000 грн.; кошти на ремонт квартири, встановлення дверей та пам'ятника.

Відповідно до матеріалів спадкової справи, всі спадкоємці у визначений законом строк звернулися із заявами до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Крім того, 12.05.2008 року до нотаріальної контори також звернувся ОСОБА_6 із заявою про виконання спадкоємцями обов'язку щодо сплати заборгованості ОСОБА_5 за договором безвідсоткової позики від 18.06.2004 року в розмірі 400000 грн.

27.11.2008 року ОСОБА_6 повідомив нотаріальну контору про те, що ОСОБА_2 сплатила йому суму заборгованості за договором позики у повному розмірі.

Свідоцва про право на спадщину спадкоємцям не видавались.

В судовому засіданні сторони визнали, що всі вони є спадкоємцями померлого першої черги та мають рівні права на спадкове майно та його виділ в натурі.

Позивачка ОСОБА_1 пояснила, що все майно є спільною сумісною власністю подружжя, скільки було придбано сторонами в період шлюбу. При цьому вона визнавала за ОСОБА_2 як за другим з подружжя право власності на 1/2 частину майна, набутого в період шлюбу. Майно ж, що належало її сину на день його смерті, вважала таким, що підлягає поділу між спадкоємцями в рівних частках.

Відповідачка ОСОБА_2 стверджувала, що квартира АДРЕСА_10 є її особистою власністю, оскільки, хоча і була придбана в 2000 році,але за кошти від реалізації квартири її батьків, тому не є майном, набутим у шлюбі. Крім того, 5/6 частин цієї квартири на даний час належить її сину ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 17.03.2008 року.

Також доводила, що з березня 2003 року до дня смерті спадкодавця вона не проживала з ним однією сім'єю, не вела спільне господарство і автомобіль марки «Деу Ланос»придбала в 2004 році за власні кошти та зареєструвала на своє ім'я, тому вважає, що цей автомобіль не є спільною сумісною власністю та не може бути віднесений до спадкової маси.

При цьому визнає, що і автомобіль марки «Шевроле Лачетті»був придбаний, і вклад у ТОВ КБ «Столичний»був внесений на рахунок в банк її чоловіком у період, коли вони спільно не проживали, не вели господарство, отже, це є особистою власністю спадкодавця та спадковим майном.

Разом з тим, посилається, що вона погасила борг ОСОБА_5 за договором позики від 18.06.2004 року (т. 1, а. с. 170) ОСОБА_6, який також своєчасно звернувся в нотаріальну контору з відповідною заявою (т. 1, а. с. 169) та надав договір позики. Тому вважає, що всі спадкоємці мають повернути їй по 100000 грн., сплаченого нею за спадкодавця боргу в межах вартості спадкового майна.

Крім того, вони мають сплатити їй вартість ремонту квартири АДРЕСА_3 на суму 194216 грн.; встановлення броньованих дверей у квартирі АДРЕСА_2 вартістю 3200 грн. і витрати на проведення поховання спадкодавця та встановлення йому пам'ятника на суму 10029 грн.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Судом встановлено, що з 11.08.1982 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Проте, з березня 2003 року по день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року вони проживали окремо.

На підтвердження таких обставин ОСОБА_2 надала копію позовної заяви від 15.08.2003 року про стягнення з ОСОБА_5 на її користь аліментів на сина ОСОБА_7 (т. 1. а.с. 119) та рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 05.09.2003 року про задоволення її позову (т. 1, а.с. 120).

Зі змісту позовної заяви (т. 1, а.с. 119) вбачається, що ОСОБА_5 покинув сім'ю і з 01.03.2003 року та перестав виділяти кошти на утримання дитини. Відповідно до розпорядження державного виконавця (т. 1. а.с. 121) виконавчий лист був направлений на виконання за місцем роботи боржника. У розпорядженні зазначено місце проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_3 а місце проживання ОСОБА_5 зазначено по вул. АДРЕСА_10

На спростування зазначених обставин позивачка ОСОБА_1 не навела об'єктивних доводів та надала жодного доказу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що з березня 2003 року подружжя не проживало однією сім'єю, не вело спільно господарство, тому автомобіль марки «Деу Ланос»є власністю ОСОБА_2, оскільки був придбаний не за спільні кошти подружжя та не є спадковим майном.

Тому суд погоджується також з доводами ОСОБА_2 про те, що автомобіль марки «Шевроле Лачетті»та грошовий вклад у банку не є спільною сумісною власністю подружжя з таких підстав.

Між тим, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 про встановлення факту окремого проживання та окремого ведення господарства з ОСОБА_5 в період з 01.03.2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року не потребують самостійного вирішення, оскільки при визначенні правового статусу майна, придбаного в період шлюбу, правовідносини сторін регулюються нормами Сімейного Кодексу України за встановлених судом обставин в межах позовного провадження.

З наданої суду довідки ДАІ ГУ МВС України в місті Києві вбачається, що 21.05.2004 року зареєстрований автомобіль марки «Деу Ланос», 2004 року випуску, на ім'я ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 33, 126).

27.10.2007 року автомобіль марки «Шевроле Лачетті»придбаний та зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 138).

Згідно з даними довідки ТОВ КБ «Столиця»на ім'я ОСОБА_5 відкрито депозитний вклад № 33-15/07 «Постійний»від 02.08.2007 року із залишком коштів в сумі 11606,19 грн. (т. 1. а.с. 194).

За викладених обставин автомобіль марки «Шевроле Лачетті»та грошовий вклад належать на праві власності лише ОСОБА_5, тому є спадковим майном.

Однак суд не погоджується з доводами ОСОБА_2 про те, що квартира АДРЕСА_10 є її власністю, оскільки придбана в 2000 році за кошти від продажу квартири її батьків. На підтвердження цього ОСОБА_2 не надала допустимих доказів, тому викликає сумнів, що квартира була придбана саме за ці, а не спільні кошти подружжя, т. я. квартира її батьків була продана за два роки та дев'ять місяців до придбання спірної квартири.

Тому спірна квартира АДРЕСА_10 є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбана ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у шлюбі.

Разом з тим, суд не погоджується і з доводами ОСОБА_1, що спадковим майном, що підлягає поділу на даний час між спадкоємцями є 1/2 частина цієї квартири.

З наданої довідки КП Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (т. 1, а. с. 103) вбачається, що власником 1/6 частини квартири є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.02.2000 року.

Власником 5/6 цієї квартири є ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 17.03.2008 року. Договір дарування посвідчений нотаріально, сторонами не оспорений, є чинним, тому у суду відсутні правові підстави для поділу зазначеної частки квартири між спадкоємцями, як такої, що знаходиться у власності іншої особи.

Відповідно спадковим майном є 1/12 частина квартири (тобто половина, від 1/6 частини квартири, зареєстрованої за ОСОБА_2.).

Не знаходить суд підстав для задоволення позову ОСОБА_2 в частині зменшення вартості спадкової маси на суму 194216 грн. вартості ремонту квартири АДРЕСА_3 та 3200 грн. вартості встановлення броньованих дверей в квартирі АДРЕСА_2, оскільки остання не надала суду доказів, що з проведенням ремонту та встановлення дверей збільшилась вартість спадкового майна. Крім того, у висновку від 05.06.2009 року спеціаліста з будівельно-технічних досліджень не визначено, як саме вплинуло на визначення вартості квартир станом на 05.06.2009 року ремонтні роботи в 2003 році та встановлення дверей в 2008 році, повну вартість яких при цьому ОСОБА_2 просить врахувати.

Між тим, в судовому засіданні спадкоємці дійшли згоди, що все спадкове майно у порядку його розділу переходить у власність ОСОБА_2, яка дала свою згоду сплатити іншим спадкоємцям вартість цієї частини спадкового майна в грошовому еквіваленті.

За таких обставин, квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_12 в яких зроблено ремонт та встановлені броньовані двері, залишаються у власності та користуванні ОСОБА_2, а тому її права не порушені.

Однак суд погоджується з доводами про те, що інші спадкоємці повинні повернути ОСОБА_2 в рівних частках витрати, які вона понесла на поховання спадкодавця, та 1/2 частину вартості встановленого нею пам'ятника, з урахуванням того, що останній подвійний, встановлений на могилі ОСОБА_5 та матері ОСОБА_2

Згідно наданих квитанцій витрати на поховання становлять 551 грн. (т. 1, а. с. 149), тому частка кожного зі спадкоємців у цих витратах складає 137,75 грн.

Вартість встановленого пам'ятника становить 9516 грн. (т. 1, а. с. 149-зв.). 1/2 частина його вартості складає 4758 грн., а частка кожного спадкоємця у цих витратах -1189,50 грн.

Щодо вартості спадкового майна, в судовому засіданні сторони дійшли згоди та визначили вартість кожного об'єкта за взаємною згодою, тому суд вважає за можливе в основу рішення суду покласти визначену сторонами вартість спадкового майна.

Так, сторони не оспорювали, що вартість: квартири АДРЕСА_3 - 585000 грн.; квартири АДРЕСА_2 - 440000 грн.; квартири АДРЕСА_1 470000 грн.; квартири АДРЕСА_10 - 460000 грн.; гаража № АДРЕСА_3 - 67000 грн.; автомобіля марки «Шевроле Лачетті», 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - 48103 грн.

Крім того, зі змісту договору безвідсоткової позики від 18.06.2004 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 16. 170), вбачається, що згідно з п. 2.1. сума позики становить 400000 грн.

Щодо вимоги ОСОБА_2 про повернення їй ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 300000 грн. суми сплаченого нею боргу спадкодавця, то суд відповідно вимог ст. 1218 ЦК України бере до уваги наявність на момент відкриття спадщини боргового зобов'язання у спадкодавця за договором позики й те, що на підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України відповідати перед кредитором за борги ОСОБА_5 мають всі його спадкоємці у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Отже, сплативши борг перед кредитором, ОСОБА_2 отримала право зворотної вимоги (регресу) до кожного з решти з боржників у рівній частці (ст. 544 ЦПК України), яким остання скористалася у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 601 ЦК України.

Тому суд вбачає обґрунтованими вимоги ОСОБА_2 щодо зменшення розміру частки у спадщині інших спадкоємців в зв'язку із і сплатою нею 400000 грн. боргу спадкодавця, оскільки позивачка цей договір не оспорила у визначеному законом порядку, хоча і заперечувала в судовому засіданні проти цих вимог.

Однак відповідно до вимог ст.ст. 11, 179 ч. 1 ЦПК України оцінка законності договору позики за таких обставин не є предметом доказування у цьому спорі, а тому цей договір є дійсним і суд приймає до уваги його виконання ОСОБА_2 за спадкодавця, що має важливе значення для визначення правильного складу спадкової маси при вирішенні даного спору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спадковим майном, що підлягає поділу між сторонами в рівних частках, на загальну суму 683263,18 грн. є:

1/2 частина квартири АДРЕСА_3, вартістю 292500 грн.;

1/2 частина квартири АДРЕСА_2, вартістю 220000 грн.;

1/12 частина квартири АДРЕСА_1, вартістю 39166,66 грн.;

1/12 частина квартири АДРЕСА_10, вартістю 38333,33 грн.;

1/2 частина гаража № АДРЕСА_3

автомобіль марки «Шевроле Лачетті», 2007 року випуску, д/р № НОМЕР_2, вартістю 48103 грн.;

грошовий вклад у розмірі 11660,19 грн. у ТОВ КБ «Столиця».

При цьому частка кожного із спадкоємців відповідно складає :

1/8 частина квартири АДРЕСА_3, вартістю 73125 грн.;

1/8 частина квартири АДРЕСА_12 вартістю 55000 грн.;

1/48 частина квартири АДРЕСА_1, вартістю 9791,66 грн.;

1/48 частина квартири АДРЕСА_10, вартістю 9583,33 грн.;

1/8 частина гаража АДРЕСА_3 вартістю 8375 грн.;

1/4 частина автомобіля Шевроле Лачетті, вартістю 12025,75 грн.;

1/4 частина грошового вкладу в розмірі 2901,54 грн.

Вартість спадкового майна, що підлягає виділу кожному зі спадкоємців становить суму 170802,28 грн. (73125+55000+9791,66+9583,33+8375+12025,75 +2901,54).

Оскільки ОСОБА_2 витратила на поховання спадкодавця 551 грн., на встановлення 1/2 пам'ятника 4758 грн., то ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають повернути їй кожен 1/4 частину зазначеної суми в розмірі 1327,25 грн., а також по 100000 грн. із суми сплаченого нею боргу спадкодавця.

Відповідно вартість спадкового майна кожного зі спадкоємців буде становити 69475,13 грн. (170802,28 - 1327,15-100000).

З огляду на те, що сторони дійшли згоди про припинення права власності ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на їх частки в майні на користь ОСОБА_2, то за виключенням права кожного на частину грошового вкладу в сумі 2901,54 грн., ОСОБА_2 зобов'язана компенсувати ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожному по 66573,59 грн. (69475,13 - 2901,54).

Щодо вимог ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на земельну ділянку, яку вона приватизувала, то спору щодо цієї ділянки між спадкоємцями немає, оскільки в судовому засіданні сторони погодились, що її право власності на ділянку ними не оспорюється.

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню понесені сторонами судові витрати у справі. Так, сторонами заявлялись вимоги майнового характеру, загальна вартість спадкового майна, що підлягає виділу кожному зі спадкоємців, складає 170802,28 грн.

За таких обставин, суд вважає за можливе стягнути з сторін на користь одна одної понесені судові витрати та недоплачені при зверненні до суду суми в дохід держави.

Керуючись ст. 60 СК України, ст.ст. 1216, 1218, 1220-1222, 1226, 1228, 1232, 1268-1270, 1278, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати право власності в порядку спадкування на майно спадкодавця - ОСОБА_5 за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за кожним на:

1/8 частину квартири АДРЕСА_3, вартість частки складає 73125 грн.;

1/8 частину квартири АДРЕСА_2, вартість частки складає 55000 грн.;

1/48 частину квартири АДРЕСА_1, вартість частки складає 9791,66 грн.;

1/48 частину квартири АДРЕСА_10, вартість частки складає 9583,33 грн.;

1/8 частину гаража № АДРЕСА_3 вартість частки складає 8375 грн.;

1/4 частину автомобіля марки «Шевроле Лачетті», 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартість частки складає 12025,75 грн.;

1/4 частину коштів на депозитному вкладі № 33-15/07 «Постійність»від 02 серпня 2007 року у відділенні № 4 Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Столиця»на ім'я ОСОБА_5 із залишком коштів на вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_3 у розмірі 10000 грн. та нарахованими відсотками (рахунок № НОМЕР_3) у розмірі 1606,19 грн., сума частки складає 2901,54 грн.

Припинити право власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_2 право власності на: квартиру АДРЕСА_3; квартиру АДРЕСА_2; 1/6 частину квартири АДРЕСА_14 1/6 частину квартири АДРЕСА_10; гараж АДРЕСА_3; автомобіль марки «Шевроле Лачетті», 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Визнати за ОСОБА_2 право особистої власності на автомобіль марки «Деу Ланос», 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі по 66573,59 грн. кожному.

У задоволенні інших позовних вимог сторін відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судовий збір по 2,83 грн. та по 12,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір по 566,66 грн. та по 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір по 113,33 грн. та по 20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи кожному.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір по 113,33 грн. та по 20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи кожному.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в дохід держави по 563,83 грн. судового збору з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в дохід держави по 1360 грн. з кожної.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: