Рішення № 28588334, 10.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2013 р.Справа № 5023/5388/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Захарченко О.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ " А.В.К. Київ", м.Київ до ТОВ "Карпос", м. Харків про стягнення 1004472,76грн. за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1004472,76грн. основного боргу за поставлений товар. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договорами поставки № 359/06/09 від 01.04.2009р. та № 35/12 від 24.02.2012р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

У призначене судове засідання представник позивача не з*явився, через канцелярію суду подав клопотання (вх. № 586 від 09.01.2013р.) про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи. 10.01.2013р. за вх. № 9 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутністю його представника.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

01.04.2009р. між сторонами укладено договір поставки № 359/06/09 (надалі - Договір 1). Окрім того, 24.02.2012р. між сторонами укладено договір поставки № 35/12 (надалі - Договір 2).

Відповідно до умов укладених Договорів, позивач (постачальник) зобов*язався в порядку та на умовах, визначених цими договорами, передати відповідачу (покупцю) товар в певній кількості та відповідної якості, а відповідач (покупець), в свою чергу, зобов*язався прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених у цих договорах.

Пунктом 5.4. Договору 1 встановлено, що покупець здійснює оплату на умовах відстрочення платежу 45 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 6.4. Договору 2 встановлено, що покупець проводить оплату товару на наступних умовах:

- у період з 1 січня по 30 квітня та з 1 вересня по 31 грудня поточного року - покупець здійснює оплату протягом 35 календарних днів з моменту поставки товару;

- у період з 1 травня по 31 серпня поточного року - покупець здійснює оплату протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов Договорів та взятих на себе зобов*язань, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1226898,26грн., що належним чином підтверджується наявними у матеріалах справи засвідченими копіями видаткових накладних №№:

РНРНк-129599 (28.12.11) на суму 144600,34грн.;

РНРНк-129601 (28.12.11) на суму 51555,49грн.;

РНРНк-002819 (12.01.12) на суму 470,59грн.;

РНРНк-002821 (12.01.12) на суму 8530,50грн.;

РНРНк-011367 (09.02.12) на суму 72650,33грн.;

РНРНк-011369 (09.02.12) на суму 13574,26грн.;

РНРНк-012255 (15.02.12) на суму 11829,60грн.;

РНРНк-012257 (15.02.12) на суму 40077,65грн.;

РНРНк-013787 (23.02.12) на суму 2952,29грн.;

РНРНк-013789 (23.02.12) на суму 75959,84грн.;

РНРНк-013791 (23.02.12) на суму 816,30грн.;

РНРНк-013793 (23.02.12) на суму 31801,38грн.;

РНРНк-018130 (23.03.12) на суму 75496,39грн.;

РНРНк-018132 (23.03.12) на суму 29290,12грн.;

РНРНк-020356 (05.04.12) на суму 3415,32грн.;

РНРНк-020358 (05.04.12) на суму 23869,90грн.;

РНРНк-020360 (05.04.12) на суму 71826,25грн.;

РНРНк-024766 (07.05.12) на суму 1520,64грн.;

РНРНк-024768 (07.05.12) на суму 10079,60грн.;

РНРНк-024770 (07.05.12) на суму 87175,37грн.;

РНРНк-030873 (21.06.12) на суму 437,76грн.;

РНРНк-030875 (21.06.12) на суму 7498,62грн.;

РНРНк-030877 (21.06.12) на суму 84701,76грн.;

РНРНк-030879 (21.06.12) на суму 20919,10грн.;

РНРНк-035324 (25.07.12) на суму 18379,62грн.;

РНРНк-045591 (04.10.12) на суму 14011,45грн.;

РНРНк-045589 (04.10.12) на суму 30972,97грн.;

РНРНк-046335 (10.10.12) на суму 35102,93грн.;

РНРНк-046337 (10.10.12) на суму 9904,13грн.;

РНРНк-047823 (18.10.12) на суму 15125,45грн.;

РНРНк-047825 (18.10.12) на суму 2059,38грн.;

РНРНк-047821 (18.10.12) на суму 27800,43грн.,та відповідними довіреностями на отримання.

Однак, відповідач за поставлену продукцію розрахувався лише частково, у зв'язку з чим, станом на 12.11.2012р., у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 1004472,76грн. (що також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків з 01.08.2012р. по 31.10.2012р., підписаним та скріпленим печатками сторін), яка до цього часу не погашена.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладених з позивачем Договорів та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 1004472,76грн. основного боргу за поставлений товар обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 20089,46грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпос» (61052, м.Харків, вул. Мала Панасівська, 1; в тому числі п/р 26009000123388 в філії ПАТ «Укрексімбанк» в м.Києві, МФО 351618; код ЄДРПОУ 34629821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1; в тому числі п/р 260030135193 у АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627; код ЄДРПОУ 21512394) 1004472,76грн. основного боргу та 20089,46грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 14.01.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.