Рішення № 28588132, 20.12.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2012 р. Справа № 5011-69/9649-2012-7/088-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс», Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка,

про стягнення 275 230,93 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Борисюк О.В. -представник за довіреністю № 196-7/КР від 03.01.2012 року;

від відповідача: Школьний В.В. -представник за довіреністю № 1 від 04.04.2012 року;

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(далі -позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс»(далі -відповідач) про стягнення 275 230,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами № 00455/08 від 17.07.2008 року та № 6/767/10 від 22.11.2010 року на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, а саме щодо здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги, а тому позивач просив суд стягнути з відповідача 237 573,67 грн. основного боргу, 12 115,15 грн. штрафу, 3 371,39 грн. 3% річних, 5 821,13 грн. 15% річних, 4 139,65 грн. інфляційних, 12 209,94 грн. пені, разом 275 230,93 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.07.2012 року порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 10.08.2012 року.

Відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 28.09.2012 року матеріали справи № 5011-69/9649-2012 направлено за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Згідно автоматизованої системи розподілу справ між суддями справу № 5011-69/9649-2012 передано до розгляду судді Антоновій В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2012 року справу № 5011-69/9649-2012 прийнято до провадження суддею Антоновою В.М., присвоєно їй № 5011-69/9649-2012-7/088-12 та призначено розгляд справи на 15.11.2012 року.

15.11.2012 року до початку судового засідання через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс»надійшов відзив на позовну заяву б/н від 15.11.2012 року (вх. № 18402), в якому відповідач відхилив вимоги позивача у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався, зокрема, на п. 5.2. договору № 6/767/10 від 22.11.2010 року, в якому сторони передбачили арбітражне застереження та просив суд припинити провадження у справі, а також просив здійснювати фіксування судового процесу в даній справі.

У судове засідання 15.11.2012 року представники учасників провадження з'явились, на підставі положень ч. 3 ст. 77 ГПК України господарським, судом оголошено перерву на 06.12.2012 року.

06.12.2012 року до початку судового засідання через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс»надійшли письмові пояснення б/н від 06.12.2012 року (вх. № 19829).

06.12.2012 року до початку судового засідання через канцелярію господарського суду Київської області від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»надійшла заява про зменшення позовних вимог б/н та дати (вх. № 19833), в якій позивач, у зв'язку із здійсненням відповідачем часткового погашення основного боргу в сумі 193 274,77 грн. після подання позову, та просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» 44 298,90 грн. основного боргу, 12 115,15 грн. штрафу, 3 371,39 грн. 3% річних, 5 821,13 грн. 15% річних, 4 139,65 грн. інфляційних, 12 209,94 грн. пені, разом 81 956,16 грн.

У судове засідання 06.12.2012 року представники сторін з'явились, представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Подане клопотання господарським судом задоволено.

У судовому засіданні 06.12.2012 року на підставі положень ч. 3 ст. 77 ГПК України господарським, судом оголошено перерву на 20.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2012 року продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів з 18.12.2012 року по 01.01.2013 року

19.12.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс»надійшло клопотання б/н від 19.12.2012 року (вх. № 20795), в якому відповідач відхиляє вимоги позивача щодо сплати на його користь 3% річних в сумі 3 371,39 грн. та просив суд долучити дане клопотання та додатки до нього до матеріалів справи.

19.12.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»надійшла заява про зменшення позовних вимог б/н та дати (вх. №20861), в якій позивач, у зв'язку з виявленням помилки в попередніх розрахунках та здійсненням перерахунку штрафних санкцій, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс»44 298,90 грн. основного боргу, 3 758,40 грн. штрафу, 1 493,84 грн. 3% річних, 15 208,901 грн. 15% річних, 4 139,65 грн. інфляційних, 12 209,94 грн. пені, разом 81 109,63 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відтак, на розгляд господарського суду передані позовні вимоги з урахуванням заяви позивача б/н та дати (вх. №20861) щодо стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Автобансервіс»81 109,63 грн.

У судове засідання 20.12.2012 року представники сторін з'явились. Представник позивача підтримав позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні 20.12.2012 року представник відповідача заявою б/н від 20.12.2012 року (вх. № 20890) визнав позовні вимоги в сумі, що зазначена в заяві представника позивача від 19.12.2012 року, а також подав клопотання (вх. № 20891) про не здійснення фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 20.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України господарський суд Київської області оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

17.07.2008 року між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Робочий орган за договором), Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(підприємство за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс»(розповсюджувач зовнішньої реклами за договором, відповідач у справі) було укладено договір № 00455/08 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі -договір № 00455/08).

Відповідно до п. 2.1. договору № 00455/08 робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місце (-я) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) (надалі - РЗ) на підставі оформленого (-их) належним чином дозволу (-ів) на розміщення зовнішньої реклами (далі - дозвіл), а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане місце (-я) відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснює оплату за його (їх) користування.

Місце (-я) для розміщення РЗ зазначається (-ються) в Додаткових угодах до цього договору, які є невід'ємною частиною (п. 2.2 договору № 00455/08).

Згідно п. 3.3. договору № 00455/08 підприємство має право, зокрема:

3.3.1 Своєчасно отримувати від розповсюджувача зовнішньої реклами плату за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення РЗ у відповідності до умов цього Договору;

3.3.2. Нараховувати та вимагати від розповсюджувача зовнішньої реклами сплати штрафних санкцій за порушення умов цього договору в розмірі та в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.

Підприємство, відповідно до п. 4.1 договору № 00455/08, зобов'язується до 15 числа поточного місяця формувати рахунки на оплату за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення РЗ у відповідності до умов цього Договору.

У свою чергу, розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язується щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, отримувати в підприємстві рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення РЗ, а в випадку, передбаченому п. 4.4 цього договору -на протязі 3 (трьох) днів з моменту прийняття рішення про встановлення чи продовження пріоритету (п. 3.6.15 договору № 00455/08).

У відповідності до п. 4.3 договору № 00455/08 розрахунки за цим договором здійснюються розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно не пізніше 25-го числа поточного місяця на поточний рахунок підприємства.

Плата сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами окремо по кожному рахунку-фактурі. Об'єднання рахунків-фактур для проведення платежів не допускається. Нетримання розповсюджувачем зовнішньої реклами рахунку(-ів)-фактур в строки, визначені цим договором, не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від внесення плати за договором та не є перешкодою для нарахування підприємством штрафних санкцій, передбачених цим договором та чинним законодавством (п. 4.5 договору № 00455/08).

Відповідно до п. 7.1 договору № 00455/08 за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків сторони несуть відповідальність у відповідності до умов цього договору та чинного законодавства України.

Сторонами в п.8.1. договору № 00455/08 визначено, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та скріплення печатками з моменту реєстрації робочим органом та діє протягом строку дії пріоритету або дозволу. Строк дії договору зазначається у додаткових угодах до цього договору по кожному місцю розміщення РЗ окремо (п. 8.2 договору № 00455/08).

Як встановлено господарським судом, згідно додаткової угоди № 00455/08- від 22.11.2010 року до договору № 00455/08 від 17.07.2008 року, сторони дійшли згоди розірвати вказаний договір, при цьому зазначили, що розірвання договору не звільняє сторони від виконання невиконаних зобов'язань за договором та відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Сторони засвідчують, що на момент підписання цієї додаткової угоди, права та обов'язки по договору в частині його припинення цією додатковою угодою, вважаються виконаними та припиненими, але у разі порушення виконання зобов'язань по договору однією із сторін в період дії договору, інша сторона має право вимагати усунення такого порушення після підписання цієї додаткової угоди в межах позовної давності, у тому числі у судовому порядку (пункти 1,2,4 додаткової угоди).

27 вересня 2010 року Виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) винесено Розпорядження № 767 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами», відповідно до п. 1.3 якого КП «Київреклама»- комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - комунальна власність територіальної громади м. Києві), здійснювати контроль за надходженням плати за договорами та ін.

У відповідності до вказаного розпорядження, 22.11.2012 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(підприємство за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс»(розповсюджувач за договором, відповідач у справі) було укладено договір № 6/767/10 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі -договір № 6/767/10).

За цим договором, згідно п. 1.1, на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце (-я) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), дозволу (-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого (-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) (далі - РЗ), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі -право тимчасового користування), за умови повного дотримання розповсюджувачем цього договору та порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.09.2010 № 767, з наступними змінами та доповненнями (далі - порядок), а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування у відповідності до умов цього договору, Порядку, інших норм чинного законодавства України, що встановлюють вимоги до розміщення РЗ, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

Згідно п. 4.1 договору № 6/767/10 підприємство має право, зокрема, нараховувати, своєчасно отримувати та вимагати від розповсюджувача плату за право тимчасового користування, сплати штрафів, пені, коригувати розмір несплаченої суми на право тимчасового користування з урахуванням індексу інфляції, у разі прострочення розповсюджувачем строків (термінів) сплати та порушення розповсюджувачем інших умов договору, здійснювати контроль за надходженням будь-яких платежів за цим договором.

Відповідно до п. 5.1 договору № 6/767/10 підприємство зобов'язане, зокрема, формувати рахунки на оплату за право тимчасово користування, інших платежів та компенсації витрат підприємства на організацію та проведення демонтажу РЗ; не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків сторони несуть відповідальність у відповідності до умов цього договору та вимог чинного законодавства України. (п. 7.1 договору № 6/767/10).

Сторонами в п.8.1. договору № 6/767/10 визначено, що цей договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ, у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів, тягне за собою припинення цього договору в цілому.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, за договорами № 00455/08 та № 6/767/10, зобов'язання з оплати за тимчасове використання місць для розміщення рекламних засобів, відповідачем здійснювалось з порушенням строків сплати та не в повному обсязі.

Зокрема, станом на час звернення позивача до суду, з порушенням умов вказаних договорів проводилась оплата за наступними рахунками-фактурами (оригінали наявні в матеріалах справи) на загальну суму 556 853,28 грн.:

1) За договором № 00455/08 від 17.07.2008 року:

- №4988 від 12.03.2010 року на суму 3 132,00 грн.;

- №7098 від 02.04.2010 року на суму 3 132,00 грн.;

- №9432 від 11.05.2010 року на суму 3 132,00 грн.;

- №11184 від 03.06.2010 року на суму 3 132,00 грн.;

- №13647 від 05.07.2010 року на суму 3 132,00 грн.;

- №18378 від 03.09.2010 року на суму 3 132,00 грн.;

- №20038 від 06.10.2010 року на суму 3 132,00 грн.;

- №21885 від 02.11.2010 року на суму 3 132,00 грн.;

2) За договором № 6/767/10 від 22.11.2010 року:

- №26149 від 12.01.2011 року на суму 3 132,00 грн.;

- №29863 від 02.03.2011 року на суму 3 132,00 грн.;

- №33745 від 10.05.2011 року на суму 9 889,94 грн.;

- №33746 від 10.05.2011 року на суму 987,89 грн.;

- №33747 від 10.05.2011 року на суму 3 625,94 грн.;

- №33748 від 10.05.2011 року на суму 8 526,19 грн.;

- №33749 від 10.05.2011 року на суму 5 191,94 грн.;

- №33750 від 10.05.2011 року на суму 3 132,00 грн.;

- №33751 від 10.05.2011 року на суму 2 117,76 грн.;

- №33752 від 10.05.2011 року на суму 4 252,34 грн.;

- №37625 від 07.07.2011 року на суму 2 842,94 грн. Коригування №40840 від 15.08.2011 року на суму -656,71 грн.;

- №40826 від 15.08.2011 року на суму 11 921,78 грн.;

- №40828 від 15.08.2011 року на суму 15 154,88 грн.;

- №40832 від 15.08.2011 року на суму 13 412,04 грн.;

- №44950 від 07.11.2011 року на суму 23 983,94 грн. Коригування №46531 від 28.11.2011 року на суму 365,40 грн.;

- №44952 від 07.11.2011 року на суму 9 889,94 грн.;

- №44954 від 07.11.2011 року на суму 8 456,40 грн.;

- №44956 від 07.07.2011 року на суму 10 648,80 грн. Коригування №46881 від 28.11.2011 року на суму 469,80 грн.;

- №44957 від 07.11.2011 року на суму 9 164,76 грн. Коригування №46848 від 28.11.2011 року на суму 563,76 грн.;

- №44958 від 07.11.2011 року на суму 8 010,74 грн.;

- №47243 від 08.12.2011 року на суму 25 549,94 грн.;

- №47245 від 08.12.2011 року на суму 9 889,94 грн.;

- №47247 від 08.12.2011 року на суму 8 456,40 грн.;

- №47250 від 08.12.2011 року на суму 11 043,96 грн.;

- №48891 від 04.01.2012 року на суму 11 043,96 грн.;

- №48895 від 04.01.2012 року на суму 8 456,40 грн.;

- №48901 від 04.01.2012 року на суму 9 889,94 грн.;

- №50882 від 08.02.2012 року на суму 1 512,00 грн.;

- №50907 від 08.02.2012 року на суму 229,51 грн.;

- №51748 від 20.02.2012 року на суму 11 800,58 грн.;

- №51749 від 20.02.2012 року на суму 5 140,34 грн.;

- №51750 від 20.02.2012 року на суму 3 687,67 грн.;

- №51751 від 20.02.2012 року на суму 8 995,34 грн.;

- №51752 від 20.02.2012 року на суму 1843,84 грн.;

- №55064 від 07.05.2012 року на суму 128 576,16 грн. Коригування №55890 від 24.05.2012 року на суму -1 111,33 грн.;

- №56370 від 09.06.2012 року на суму 128 576,16 грн.

Заперечень щодо якості та обсягів наданих послуг від відповідача не надходило.

Судом встановлено, що за вказаними рахунками на час розгляду справи, відповідач лише частково розрахувався за надані послуги з розміщення зовнішньої реклами згідно договорів № 00455/08 та № 6/767/10, перерахувавши на рахунок позивача 512 554,38 грн., з яких 103 274,80 грн. сплачено відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Даний факт підтверджується, зокрема, Довідкою про стан розрахунків ТОВ «Автобансервіс»перед КП «Київреклама»за період з 01.03.2010 року по 30.06.2012 року, за підписом бухгалтера позивача, засвідченого печаткою бухгалтерії підприємства, та наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень за період з 27.06.2012 року по 02.11.2012 року.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс»перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»складає 44 298,90 грн.

Наявність заборгованості у вказаній сумі підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків від 05.12.2012 року, який підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача, підписи яких скріплені печатками сторін, та довідкою про стан розрахунків ТОВ «Автобансервіс»перед КП «Київреклама» за період з 01.03.2010 року по 30.06.2012 року станом на 05.12.2012 року, за підписом бухгалтера позивача, засвідченого печаткою бухгалтерії підприємства.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заявою б/н від 20.12.2012 року (вх. № 20890) відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги.

Відповідно ст. 16 Закону України «Про рекламу»розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

У відповідності до ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, відповідно до ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань щодо проведення оплати за користування місцями для розміщення рекламних засобів належним чином, у відповідності до умов договорів № 00455/08 та № 6/767/10, не виконав. Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань доведено позивачем належними і допустимими доказами та не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 44 298,90 грн. основного боргу є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 12 209,94 грн., нарахування якої передбачено п. 7.4 договору № 00455/08 від 17.07.2008 року та п. 7.2. договору № 6/767/10 від 22.11.2010 року.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.4. договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється в день виконання зобов'язання, забезпеченого санкцією.

При цьому, господарський суд зазначає, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.4 договору № 00455/08 від 17.07.2008 року за несвоєчасне або неповне внесення плати розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Договором № 6/767/10 від 22.11.2010 року (п. 7.2) також передбачено, що підприємство має право застосувати до розповсюджувача такі штрафні санкції, зокрема, за несвоєчасне або неповне внесення плати -пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Беручи до уваги вимоги ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та укладеного між сторонами договору, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд встановив, що він здійснений обґрунтовано, однак, у зв'язку з допущенням арифметичних помилок, є невірним.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», розмір пені складає 12 056,24 грн. що підлягають стягненню з відповідача. В іншій частині даної позовної вимоги, а саме в стягненні 153,70 грн. (12 209,94 грн. -12 056,24 грн.) суд відмовляє.

У відповідності до умов договору позивач також просить стягнути з відповідача 3 758,40 грн. штрафу, нарахованого відповідно до п. 7.5 договору № 00455/08 від 17.07.2008 року.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, які не можна ототожнювати.

У відповідності до п. 7.5 договору № 00455/08 за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення РЗ, що складає більше 1 місяця, розповсюджувач зовнішньої реклами, , додатково сплачує штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми.

Оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф, та враховуючи те, що положення вказаного пункту договору № 00455/08 від 17.07.2008 року не суперечить нормам законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу від простроченої суми, і є правовим наслідком прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення РЗ з вини відповідача, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення штрафу є обґрунтованою.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування штрафу, господарський суд встановив, що він є арифметично вірним. Таким чином, вимога позивача про стягнення 3 758,40 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань щодо внесення платежів за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення реклами, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 493,84 грн. 3% річних за договором № 00455/08 від 17.07.2008 року, 15 208,90 грн. 15% річних за договором № 6/767/10 від 22.11.2010 року, а також 4 139,65 грн. інфляційних за вказаними договорами.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно п. 7.3 договору № 6/767/10 від 22.11.2012 року крім штрафних санкцій, підприємство має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування 15 відсотків річних від простроченої суми.

Таким чином, у договорі № 6/767/10 від 22.11.2012 року сторони передбачили інший розмір відсотків ніж встановлений у ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене, оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за договором № 00455/08 від 17.07.2008 року, 15% річних за договором № 6/767/10 від 22.11.2010 року та інфляційних, нарахованих на суму боргу за виставленими рахунками-фактурами відповідно до вказаних договорів, є правомірними.

Як вбачається з наданого суду розрахунку суми штрафних санкцій ТОВ «Автобансервіс»перед КП «Київреклама», річні та інфляційні розраховувались позивачем за період, початком якого був перший день прострочки за відповідним рахунком, а останнім днем -16.07.2012 року. Виключення становить нарахування річних та інфляційних за рахунком №55064 від 07.05.2012 року, який був повністю оплачений 06.07.2012 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за договором № 00455/08 від 17.07.2008 року за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», суд встановив, що він є арифметично вірним і складає 1 493,84 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 15% річних за договором № 6/767/10 від 22.11.2012 року господарський суд встановив, що позивачем були допущенні помилки при визначенні періодів прострочення за рахунками №№ 26149, 29863, 33745, 33746, 33747, 33748, 33749, 33750, 33751, 33752, 37625, 40826, 40828, 40823, оплата за якими повинна бути здійснена у відповідності до п. 5.1 договору № 6/767/10 не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. У зв'язку з цим розрахунок позивача є невірним.

Здійснивши власний розрахунок 15 % річних за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», господарський суд встановив, що він складає 14 957,04 грн.

Рахунки №Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів26149313206.02.2011 - 16.07.201252715 %678.3129863313206.04.2011 - 16.07.201246815 %602.3733745,33746, 33747, 33748, 33749, 33750, 33751, 33752 3772406.06.2011 - 16.07.201240715 %6309.73 376252186.2306.08.2011 - 16.07.201234615 %310.8640826, 40828, 408329537.4506.09.2011 - 16.07.201231515 %1234.6444950, 44952, 44954, 44956, 44957, 449587242.4106.12.2011 - 16.07.201222415 %666.7047243, 47245, 47247, 472501174506.01.2012 - 16.07.201219315 %931.5648891, 48895, 489015011.1906.02.2012 - 16.07.201216215 %333.6250882, 50907, 51748, 51749, 51750, 51751, 5175233209.2806.03.2012 - 16.07.201213315 %1815.1455064127464.8306.06.2012 - 06.07.20123115 %1623.875637099598.1106.07.2012 - 16.07.20121115 %450.24 Всього14 957,04Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 14 957,04 грн. 15 % річних. В іншій частині даної позовної вимоги, а саме в стягненні 251,86 грн. (15 208,90 грн. -14 957,04 грн.) суд відмовляє.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних, господарський суд встановив, що він здійснений обґрунтовано, однак, у зв'язку з допущенням арифметичних помилок, є невірним.

Господарський суд зазначає, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом позивача, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо позивач приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Аналогічна правова позиція міститься у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»в якому зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

З розрахунку інфляційних, наданого позивачем, вбачається, що позивач не врахував періоди, у які індекс інфляції був менше одиниці (мала місце дефляція), а тому його розрахунок є невірним.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», розмір інфляційних складає 1 083,80 грн.

Рахунки №Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?498826.03.2010 - 16.07.2012 3132 1.089 278.75 3410.75709826.04.2010 - 16.07.201231321.092 288.14 3420.14943226.05.2010 - 16.07.201231321.099310.07 3442.071118426.06.2010 - 16.07.201231321.103322.603454.601364726.07.2010 - 16.07.201231321.105 328.86 3460.861837826.09.2010 - 16.07.201231321.061191.053323.052003826.10.2010 - 16.07.201231321.056175.393307.392188526.11.2010 - 16.07.201231321.053166.003298.002614906.02.2011 - 16.07.201231321.034106.493238.492986306.04.2011 - 16.07.201231321.01134.453166.4533745,33746, 33747, 33748, 33749, 33750, 33751, 3375206.06.2011 - 16.07.2012377240.990-377.2437346.763762506.08.2011 - 16.07.20122186.230.999-2.192184.0440826, 40828, 4083206.09.2011 - 16.07.20129537.451.00328.619566.0644950, 44952, 44954, 44956, 44957, 4495806.12.2011 - 16.07.20127242.411.0017.247249.6547243, 47245, 47247, 4725006.01.2012 - 16.07.2012117450.999-11.7511733.2648891, 48895, 4890106.02.2012 - 16.07.20125011.190.997-15.034996.1650882, 50907, 51748, 51749, 51750, 51751, 5175206.03.2012 - 16.07.201233209.280.995-166.0533043.235506406.06.2012 - 06.07.2012127464.830.997-382.39127082.445637006.07.2012 - 16.07.201299598.110.998-199.2099398.91 Всього1 083,80 грн. Таким чином, позовна вимога, щодо стягнення з позивача 4 139,65 грн. інфляційних витрат підлягає задоволенню частково, у сумі 1 083,80 грн. В іншій частині даної позовної вимоги, а саме в стягненні 3 055,85 грн. (4 139,65 грн. -1 083,80 грн.) суд відмовляє.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач визнав позовні вимоги та доказів, що підтверджують виконанням ним своїх зобов'язань, не надав, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 77 648,22 грн., з яких 44 298,90 грн. основного боргу, 3 758,40 грн. штрафу, 12 056,24 грн. пені, 1 493,84 грн. 3% річних, 14 957,04 грн. 15% річних та 1 083,80 грн. інфляційних. В іншій частині позову, а саме в стягненні 153,70 грн. пені, 3 055,85 грн. інфляційних та 251,86 грн. 15 % річних, суд відмовляє.

Судовий збір відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткову відмову в задоволенні позовних вимог та враховуючи заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем частини боргу після подання позову до суду, судовий збір частково покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс»(08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 2, код ЄДРПОУ 31982734) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 21699714) 44 298 (сорок чотири тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 90 коп. основного боргу, 3 758 (три тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. 40 коп. штрафу, 1 493 (одну тисячу чотириста дев'яносто три) грн. 84 коп. 3% річних, 14 957 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 04 коп. 15% річних, 12 209 (дванадцять тисяч двісті дев'ять) грн. 94 коп. пені, 1 083 (одну тисячу вісімдесят три) грн. 80 коп. інфляційних втрат та 3 618 (три тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 36 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 24.12.2012 року