Ухвала суду № 28588063, 10.01.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" січня 2013 р. Справа № 5004/912/11 За скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.12.2012р. ВП №33217434 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 07.11.2011р.

по справі №5004/912/11

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", м.Луцьк

про стягнення 49 012 211,41 грн.

Суддя: Шум М. С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від скаржника: Нестерчук А. П., довіреність від 14.12.2012 року №262/10

від боржника: Козлюк З. Р., довіреність від 12.12.2012 року №2575/06-03

від ВПВР:: Куляш О. О., довіреність від 17.12.2012 року №2.7-4.4/4.4/1780

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у скарзі від 21.12.2012 року №31/10-7704 просить визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень ДВС України, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.12.2012 року, визнати зазначену постанову незаконною, зобов'язати відділ примусового виконання рішень ДВС України відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.

Підставами для задоволення скарги ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»зазначає наступне:

- згідно з даними бухгалтерського обліку скаржника за ПАТ «Волиньгаз»станом на теперішній час рахується дебіторська заборгованість за договором №06/08-2374 від 31.12.2008 року в сумі 6 742 218 грн. 45 коп.;

- станом на день подачі вказаної скарги рішення суду у справі №5004/912/11-1 не виконано, заборгованість не списана, не стягнута, залишок заборгованості складає 49 045 108 грн. 41 коп. Державною виконавчою службою рішення суду не виконано, а саме не стягнуто 6 742 218 грн. 45 коп., державний виконавець не пересвідчився у стягувача про існування заборгованості за виконавчим документом перш, ніж винести оскаржувану постанову.

- постанова Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5004/912/11 набрала законної сили 12.10.2011 року, наказ видано 07.11.2011 року, а тому заборгованість за даним виконавчим документом не підлягає списанню, оскільки станом на 04.06.2011 року (дата набрання чинності Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію») дана заборгованість з штрафних та фінансових санкцій в бухгалтерському обліку суб'єктів списання не була відображена. Відповідна до листа Державної податкової адміністрації України від 20.06.2011 року №17016/7/24-0117 «Про виконання ЗУ від 12.05.2011 року №3320-VI»списанню підлягають суми, які обліковувалися за платниками податків станом на 1 січня 2011 року і залишаються несплаченими станом на перше число місяця, у якому набрав чинності Закон N 3319 (тобто на 01.06.2011 р.)

- оскільки на дату набрання чинності Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»суми боргу зі штрафних санкцій не були підтверджені рішенням суду, яке набрало законної сили, то для списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій по якій відсутнє судове рішення, що набрало законної сили передбачена спеціальна процедура -підписання відповідних договорів між учасниками процедури списання. Зазначених договорів між скаржником та боржником не укладалося, дана заборгованість не підлягає списанню в односторонньому порядку. Безпідставним та необгрунтованим є таке списання на підставі протоколу Комісії з питань списання заборгованості.

- Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»діяв до 30.06.2012 року. На день винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.12.2012 року даний закон не діє.

Боржник у відзиві від 03.01.2013 року №19/06-03 просить у задоволенні скарги відмовити. Зазначив, що підставою для закінчення виконавчого провадження є п. 14 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа. 05.09.2011 року з метою виконання Закону «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»відповідно до вимог Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію наказом №178 ПАТ «Волиньгаз»утворено Комісію з питань списання заборгованості за природний газ. 06.09.2011 року зазначеною Комісією було списано заборгованість боржника перед скаржником за природний газ згідно договору №06/08-2374 від 31.12.2008 року та підтверджену рішенням господарського суду Волинської області від 26.07.2011 року у справі №5004/912/11 в сумі 49 012 211 грн. 41 коп. Підставами для списання є встановлені судом та зазначені в його рішенні факти, а саме те, що заборгованість в розмірі 42 269 992 грн. 96 коп. (основний борг) виникла за період січень-грудень 2009 року тобто станом на 1 січня 2011 року, пеня в сумі 3 754 437 грн. 28 коп. та збитки від інфляції в сумі 2 080 853 грн. 73 коп., нараховані за період червень 2009 року -березень 2010 року, 3% річних в сумі 906 927 грн. 44 коп., нараховані до 01.01.2011 року та не були сплачені на дату набрання чинності Закону «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію». 25 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу платіжним дорученням від 14.02.2012 року №380 перераховані скаржнику. 12.11.2012 року ПАТ «Волиньгаз»направило на адресу відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби заяву №2360/06-03 про закінчення виконавчого провадження, відкритого на підставі наказу господарського суду Волинської області від 07.11.2011 року №5004/912/11-1. Крім того, боржник зазначає, що ЗУ «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»та ЗУ «Про виконавче провадження»не передбачає обов'язкового погодження сум заборгованості, що підлягає списанню зі скаржником.

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав.

Представник ВДВС в судовому засіданні та в поясненнях від 10.01.2013 року №048/122 скаргу заперечує у повному обсязі, оскільки підставами для списання заборгованості та штрафних нарахувань є встановлені судом та зазначені в його рішенні факти, а саме, те, що заборгованість в розмірі 42 269 992 грн. 96 коп. (основний борг) виникла за період січень-грудень 2009 року тобто станом до 1 січня 2011 року. А заборгованість з пені на суму 3 754 437 грн. 28 коп. та збитки завдані інфляцією на суму 2 080 853 грн. 73 коп. за період червень 2009 року -березень 2010 року та 906 927 грн. 44коп. процентів річних нарахована та підтверджена згідно рішення суду до 1 січня 2011 року та не була сплачена на дату набрання чинності ЗУ «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію». Враховуючи вищевикладене державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах чинного законодавства.

Заслухавши пояснення державного виконавця, представників скаржника та стягувача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області від 26.07.2011 року у справі № 5004/912/11 постановлено стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 42 269 992,96 грн. заборгованості за природний газ, 3 754 437,28 грн. пені, 2 080 853,73 грн. збитків, завданих інфляцією, 906 927,44 грн. процентів річних; а всього 49 012 211,41 грн.; 25500 грн. витрат, пов'язаних з оплатою держмита, 236 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 року рішення господарського суду Волинської області від 26.07.2011 року у справі №5004/912/11 залишено без змін.

На виконання рішення суду першої інстанції та постанови суду другої інстанції видано наказ № 5004/912/11-1 від 07.11.2011 року.

Рішення від 26.07.2011 року № 5004/912/11 набрало законної сили і є обов'язковим до виконання згідно ст. 4 - 5 ГПК України, ч.5 ст. 124 Конституції України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. У відповідності до ч. 5 даної статті копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу, який видав виконавчий документ.

Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України 21.06.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу №5004/912/11-1.

04.06.2011 року введено в дію Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011 року, який діяв до 30.06.2012 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Згідно ст. ст. 2.1.1, 2.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягають списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 01 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01 січня 1997р. по 01 січня 2011р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Як встановлено судом, 21.06.2012 року старшим державним виконавцем Відділу ДВС України було відкрито виконавче провадження №33217434 з примусового виконання наказу від 07.11.2011 року №5004/912/11-1 (Т. 2 а. с. 39).

Статтею 3 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" доповнено частину 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" пунктом 14, яким передбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

На виконання приписів Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, відповідно до п. 5 якого учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати.

Відповідно до умов п. 6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник на підставі, в порядку та у спосіб, визначений Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" та на підставі наказу №178 від 05.09.2011 року (Т. 2 а. с. 43) створено комісію з питань списання заборгованості за природний газ, яка відповідно до протоколу комісії від 06.09.2011р. №21 (Т. 2 а. с. 44) визначено перелік заборгованості, яка підлягала списанню, в тому числі 49 012 211 грн. 41 коп. на підставі договору від 31.12.2008 року №06/08-2374 з них основний борг в сумі 42 269 992 грн. 96 коп., пеня в сумі 3 754 437 грн. 28 коп., втрати від інфляції в сумі 2 080 853 грн. 73 коп., 3 % річних в сумі 906 927 грн. 44 коп. (а. с. 45), які зазначені в рішенні суду від 26.07.2011 року №5004/912/11.

Проведені боржником дії свідчать про списання у відповідності із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" 49 012 211 грн. 41 коп. заборгованості (інфляційних втрат та 3% річних), яка стверджена рішенням місцевого господарського суду від 26.07.2011 року у справі №5004/912/11.

Такого ж висновку дійшов Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 18.12.2012 року №5004/343/11.

13.12.2012 року головним державним виконавцем ВДВС України на підставі заяви ПАТ «Волиньгаз», наказу від 05.09.2011 року №178 про створення комісії з питань списання заборгованості, протоколу №21 від 06.09.2011 року засідання Комісії з питань списання заборгованості ПАТ «Волиньгаз»винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №5004/912/11-1 від 13.12.2012 року.

Суд не бере до уваги доводи скаржника про те, що державним виконавцем не погоджено суму заборгованості, яка підлягає списанню зі стягувачем, оскільки Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" не ставить правомірність списання заборгованості в залежність від погодження її суми із кредитором (стягувачем). Розмір інфляційних втрат та 3% річних був встановлений рішенням суду у даній справі, тому враховуючи списання всієї суми заборгованості -зазначені в судовому наказі суми підлягають списанню, а виконавче провадження -закінченню.

Крім того, скаржник зазначає, що ЗУ «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»на день винесення оскаржуваної постанови втратив чинність, проте рішення господарського суду від 26.07.2011 року у справі № 5004/912/11 набрало законної сили 12.10.2011 року, наказ на виконання зазначеного рішення видано 07.11.2011, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 21.06.2012 року, наказу №178 про створення комісії з питань списання заборгованості боржника видано від 05.09.2011 року, протокол №21 засідання Комісії з питань списання заборгованості ПАТ «Волиньгаз»датовано 06.09.2011 року, тому суд вважає, що державний виконавець при винесенні 13.12.2012 року постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 14 ч. 1 ст. 49 «Про виконавче провадження»діяв в межах та на підставі чинного законодавства

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України " від 28.03.2002 року №04-5/365 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, відсутність порушень ВДВС при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, суд дійшов висновку про те, що скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відхилити.

Суддя М. С. Шум