Рішення № 28587836, 08.01.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/3525/2012 Провадження № 22-ц/795/92/2013 Головуючий у I інстанції -Сапон А. В. Доповідач - Тагієв С. Р.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіТагієва С.Р.,суддів:Бечка Є.М., Євстафіїва О.К., при секретарі:Рудик І.І.,за участю:представника позивача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяною дорожньо-транспортною пригодою,

в с т а н о в и в:

В травні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 21 лютого 2012 року в смт. Куликівка сталась ДТП, в результаті якої відбулось зіткнення автомобіля ВАЗ 21150, державний номер НОМЕР_1, під його керуванням, з автомобілем марки «Ауді», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 В результаті даної ДТП, що сталась з вини відповідача, автомобіль, яким він (позивач) керував, отримав механічні пошкодження. Позивач, уточнивши в процесі розгляду справи свої вимоги, просив стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на свою користь 3 652 грн. 88 коп. недоплаченого страхового відшкодування та з ОСОБА_7 1000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 на його користь 1000 грн. та 107 грн. 30 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_5 просить змінити дане рішення суду в частині відмови у стягненні недоплаченої суми страхового відшкодування в сумі 3652 грн. 88 коп. та задовольнити вимоги в цій частині, поклавши на відповідача понесені судові витрати. Апелянт наполягає на тому, що страховиком безпідставно виключено із суми страхового відшкодування суму податку на додану вартість, оскільки затрати на відновлення автомобіля передбачають придбання запчастин, в ціну яких закладено суму ПДВ, та не погоджується з вирішенням судом питання про розподіл судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апелянт не погоджується з рішенням місцевого суду в частині відмови у стягненні з Моторного (транспортного) страхового бюро України 3652 грн. 88 коп., які були виключені останнім із суми страхового відшкодування як сума податку на додану вартість.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, суд першої інстанції виходив з того, що останнім було здійснено виплату позивачу страхового відшкодування за виключенням суми податку на додану вартість, оскільки позивачем не було надано доказів про фактично проведений ремонт автомобіля.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не відповідає вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.

Судом за матеріалами справи встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля, що належить позивачу, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 21 917 грн. 27 коп. (а.с. 10 зворот).

Відповідачем Моторним (транспортним) страховим бюро України надано копію платіжного доручення від 05 жовтня 2012 року про перерахування 18 264 грн. 39 коп. страхової виплати ОСОБА_6, при цьому дану суму розраховано шляхом віднімання від визначеного у висновку спеціаліста від 26 лютого 2012 року розміру завданого збитку 21 917 грн. 27 коп., суми ПДВ - 3652 грн. 88 коп.

Щодо суми ПДВ в розмірі 3652 грн. 88 коп., що була відмінусована страховиком при здійсненні страхової виплати, апеляційний суд, вирішуючи справу в цій частині, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 196 Податкового Кодексу України не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування. Тому питання ПДВ не входять в компетенцію страховика. Крім того, в силу ст. 22 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У разі виплати страхового відшкодування на основі платіжних документів про ремонт автомобіля, відшкодування здійснюється з врахуванням наступного в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Тому, якщо вартість робіт, запасних частин чи матеріалів включає в себе ПДВ, то він є складовою збитку і має бути відшкодований страховиком, якщо ні, то ПДВ відшкодуванню не підлягає.

Судом достовірно встановлено, що відповідач Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснив страхову виплату не на основі платіжних документів про ремонт автомобіля, а згідно даних автотоварознавчого дослідження - в розмірі, визначеному експертом згідно висновку №4003 від 26 лютого 2012 року.

Відтак, оскільки в даному випадку для визначення розміру страхової виплати, страховиком обрано спосіб застосування даних автотоварознавчого дослідження, й експерт, для вирахування дійсного розміру збитку включив ПДВ як його складову, вирахування з розміру збитку будь-яких податків (в т.ч.ПДП) не передбачено законодавством та не відповідає принципу повного відшкодування завданого збитку, а тому недоплату 3652 грн. 88 коп. страхової виплати апеляційний суд вважає незаконною, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивача ОСОБА_6

Що стосується доводів апеляційної скарги про невірний розподіл судом першої інстанції судових витрат, то вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст.. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню лише належним чином підтверджені судові витрати, проте в матеріалах справи міститься лише ксерокопія квитанції до прибуткового касового ордера від 06.03.2012 року без зазначення номеру; оригінал цього документу позивачем не надано ні в суд першої, ні апеляційної інстанції, а тому дану квитанцію не можна визнати належним доказом понесення витрат на оплату правової допомоги.

Проте відповідно до ст.. 88 ЦПК України з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_6 підлягають стягненню 107 грн. 30 коп., сплачених останнім при поданні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 -задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Моторного (транспортного) страхового бюро України скасувати і частково задовольнити дані вимоги.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_6 ідн. номер НОМЕР_3 - 3652 грн. 88 коп. матеріальної шкоди.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_6 ідн. номер НОМЕР_3 - 107 грн. 30 коп. на відшкодування судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: