Рішення № 28585248, 08.01.2013, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 2-533-159/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 січня 2013 року м. Мар`їнка

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Клікунової А.С.,

при секретарі: Харьковій Л.М.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

відповідача: Комісарука О.Б.,

представника відповідача: Бєда К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Мар'їнського району Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2 до Держави України, в особі Мар'їнського міжрайонного прокурора Донецької області Комісарука Олександра Борисовича, управління Державної казначейської служби України у Мар'їнському районі Донецької області про захист порушених прав, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Мар'їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить визнати факт посягання на життя, честь та гідність свого довірителя ОСОБА_1 зі сторони співробітників ДАІ відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Мар'їнського району та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_5, ОСОБА_6 Шкоду здоров'ю ОСОБА_1, факт підтвердження якої заявлено в розглядуваній позовній заяві, ОСОБА_2 просить відшкодувати, в порядку статті 56 Конституції України, шляхом стягнення з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України Державного казначейства України суми моральних збитків у розмірі 100 000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. В ніч з 12 травня 2011 року на 13 травня 2011 року ОСОБА_1, за його посиланням, завдано тілесних ушкоджень співробітниками Державтоінспекції Мар'їнського району Донецької області ОСОБА_5 та ОСОБА_6, при цьому погрозами посадові особи змусили позивача надати грошову суму у розмірі 3 000,00 гривень. За фактом свавільної поведінки Державтоінспекторів, з вимогою притягнення винних осіб до відповідальності, ОСОБА_1 звертався до керівництва УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, Мар"їнського РВ ГУМВС України в Донецькій області, Мар"їнської міжрайонної прокуратури, Адміністрації Президента України. Отримані відмови вказаних державних органів в порушенні кримінальної справи відносно інспекторів ОСОБА_5, ОСОБА_6 розцінені ОСОБА_1 як корупційність владних структур, несправедливість, беззаконня та змусили правозахисника ОСОБА_2 в судовому порядку реалізувати безспірне, на думку останнього, право позивача на отримання відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями вказаних посадових осіб, при виконанні оперативно-розшукової діяльності.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав наступні пояснення. Так, 12 травня 2011 року приблизно о 19:00 годині ОСОБА_1 на належному йому транспортному засобі автомобілі марки "Москвич" з причепом, без державних номерних знаків поїхав косити траву для господарства в район ставка «Юбілейний» поблизу м. Красногорівка Мар"їнського району Донецької області, де перебував приблизно до 23:30 гордині. В путі руху додому позивач прийняв намір заїхати в нічний магазин «Спутник», в зв'язку з чим на автодорозі м. Мар"їнка -м. Красногорівка звернув в сторону цеглового заводу Петровського району м. Донецька. Проїхав декілька метрів, ОСОБА_1 побачив, що за ним рухається невідомий автомобіль, при цьому освітлення на дорозі було відсутнє, тому позивач в силу свого хвилювання не зупинився, виїхав в Ново Мар"їнці, та звернув в напрямку ставка «Юбілейний» м. Красногорівка. Позивач вказує, що зрозумів, що автомобіль, який рухався позаду є патрульною машиною ДАІ, водій якого на ставці здійснив маневр обгону. Добровільну зупинку ОСОБА_1 не здійснював, оскільки його автомобіль не перебував на реєстраційному обліку, та його спроба провести розворот призвела до потрапляння транспортного засобу в яму. Працівники ДАІ підійшли до автомобіля ОСОБА_1 та, як він пояснив суду, відкрили двері з обох сторін, схватили його за руки, повалили на місце, призначене для переднього пасажира, де не було сидіння, та нанесли удари руками по обличчю, застосували спроби задушення. Позивач вказує, що співробітників ДАІ він знав, це були прапорщики міліції, інспектори групи ДПС ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Припинивши побиття, інспектори витягли позивача з автомобілю та вказали останньому піти на ставок умитися. За поверненням ОСОБА_1 вислухав погрозливі вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, пов'язані з вимаганням 5 000,00 гривень за спричинену моральну шкоду, завдану переслідуванням позивача. ОСОБА_1, не маючи такої великої для його багатодітної родини суми, пояснив, що вдома наявні лише 3 000,00 гривень, та ця сума влаштувала інспекторів. На мобільний виклик на місце події приїхали троє чоловіків, які за поясненнями ОСОБА_1 були працівниками Мар"їнського РВ ГУМВС України, та всі поїхали до приміщення ДАІ Мар'їнського району. Позивач пояснив, що подзвонив знайомому ОСОБА_8 та попросив допомоги, а саме забрати його в ДАІ м. Мар'їнка, відвезти додому та повернутися назад за його автомобілем марки «Москвич», на що отримав згоду. Приїхавши додому, позивач пояснив дружині, що потрапив в дорожньо-транспортну пригоду та має компенсувати збитки оцінені в 3 000,00 гривень. Вказану суму грошей ОСОБА_1 привіз до відділення ДАІ та віддав інспектору ОСОБА_5, забрав свій транспортний засіб та приїхав додому. Позивач пояснив суду, що на час висвітлених ним обставин був дуже наляканий, більш того його знайомий ОСОБА_8, як колишній співробітник міліції рекомендував не звертатися за фактом неправомірних дій інспекторів до правоохоронних органів, оскільки позитивних результатів це не дасть, а лише поставить під загрозу всю його родину. ОСОБА_1 зауважив, що можливо стерпів скоєне з ним насилля, однак на ранок 13 травня 2011 року йому стало дуже погано, він потребував отримання медичної допомоги, в зв'язку з чим розповів дружині події тієї ночі, на що останньою викликано швидку допомогу Лікарям ОСОБА_1 пояснив, що тілесні ушкодження в нього є побутовими та не мають насильницького характеру, оскільки боявся розправи. З заявою про побиття та вимагання грошей інспекторами ОСОБА_5, ОСОБА_6 до УДАІ МВС України в Донецькій області звернулась дружина ОСОБА_9. Позивач вказує, що з часу вказаних подій минуло багато часу, однак вині особи не покарані, правоохоронні органи, зокрема Мар"їнська міжрайонна прокуратура прикривають "ментовсько-бандитські" дії, а він же лише первісно бажав повернути свої гроші в сумі 3000,00 гривень та кошти, потрібні для лікування наслідків побиття. Наразі вважає справедливим відшкодувати йому державою Україна 100 000,00 гривень за отриману моральну шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Представник позивача ОСОБА_2 (діючий на підставі довіреності 18 липня 2011 року) у судовому засіданні юридично обґрунтував позовні вимоги свого довірителя ОСОБА_1, звернувши увагу суду на норму статті 56 Конституції України. Крім вказаних ОСОБА_1 обґрунтувань позовних вимог, ОСОБА_2 зауважив, що шкода позивачу завдана не тільки безпосередніми неправомірними діями працівників ДАІ відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Мар'їнського району та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_5, ОСОБА_6, а й незаконними, на його думку, рішеннями суддів Мар'їнського районного суду Донецької області, ухваленими в порядку статі 121 ЦПК України при вирішення питання про відкриття провадження по даній справі. ОСОБА_2 наполягав, що скасування судом апеляційної інстанції ухвал судді Мар'їнського районного суду Донецької області Пономарьова О.П., ухвали судді Мар'їнського районного суду Донецької області Ступіна І.М. про визнання позовної заяви ОСОБА_1 неподаної в зв'язку з не усуненням ним виявлених суддями недоліків, є беззаперечним правом його довірителя отримати державну компенсацію моральної шкоди. Крім того, ОСОБА_2 неодноразово вказуючи на право ОСОБА_1 отримати відшкодування моральної шкоди також за винесені рішення суддею Мар'їнського районного суду Донецької області Клікуновою А.С., які скасовані в апеляційному порядку, - предметно не надав доказів таких посилань.

Мар'їнський міжрайонний прокурор Комісарук О.Б., визначений відповідачем по справі, у судовому засідання не визнав пред'явлені ОСОБА_1 позовні вимоги, надав наступні пояснення. В травні 2011 року в Мар'їнську міжрайонну прокуратури надійшли матеріали за фактом спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. Перевіркою встановлено, що доводи викладені ОСОБА_1 та його дружиною в письмових зверненнях, при цьому прокурор відмітив їх аналогічність наданих позивачем пояснень в судовому засіданні, не знайшли обґрунтованого підтвердження, в зв'язку з чим 18 жовтня 2011 року у порушенні кримінальної справи стосовно інспекторів ДПС ВДАІ та АТІ Мар'їнського району при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками ст.ст. 129, 365, 368 КК України відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України в зв'язку з відсутністю в їх діях складів злочинів. З урахуванням зазначеного, прокурор зауважив, що законних підстав на відшкодування моральної шкоди не має.

Представник Управління Державної казначейської служби України в Мар'їнському районі Донецької області Бєда К.Г. (діюча на підставі довіреності № 1 від 3 січня 2013 року) у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, зауважила, що в судових спорах по відшкодуванню шкоди, завданої громадянинові незаконними діями державних органів відповідачем має бути Державна Казначейська служба України, а не її районні управління.

Свідок ОСОБА_9 (допитана за клопотанням представника позивача) у судовому засіданні надала наступні покази. Так, 12 травня 2011 року приблизно о 19:00 годині її чоловік ОСОБА_1 на автомобілі поїхав косити траву в район ставка «Ювілейний» поблизу м. Красногорівка Мар'їнського району Донецької області. Приблизно о 23:30 годині 12 травня 2011 року її чоловік повернувся додому без автомобіля та пояснивши, що потрапив в автомобільну аварію, взяв гроші в сумі 3 000,00 гривень, потрібні для відшкодування завданих збитків іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди. Свідок вказує, що повернувся чоловік додому близько 02:00 години 13 травня 2011 року. Вранці ОСОБА_9 побачила, що на обличчі її чоловіка тілесні ушкодження, при цьому останній скаржився на самопочуття, а наявність травм пояснив наслідками дорожньої аварії. Також ОСОБА_9 пояснила, що чоловіка того ж дня госпіталізовано до лікарні, та вже за спливом декількох днів останній розповів справжні обставини отримання тілесних ушкоджень. Свідок звернула увагу суду, що прийняла рішучий намір покарати посадових осіб інспекторів ОСОБА_5, ОСОБА_6, які вчинили протиправне насилля відносно його чоловіка. Разом з тим, з заявою про притягнення працівників ДАІ свідок звернулась лише 22 травня 2011 року, оскільки до цього часу ОСОБА_5, ОСОБА_6 намагалися мирним шляхом урегулювати конфлікту ситуацію та повернути отриману від ОСОБА_1 грошову суму. ОСОБА_9 відмітила, що гроші посадовими особами не повернуто, більш того зі сторони правоохоронних органів розпочалися погрози, які загалом, на думку свідка, справдились, оскільки захисту зі сторони держави родина позивача не отримала.

Свідок ОСОБА_10 (за клопотанням представника позивача) у судовому засіданні надав наступні покази. В травні 2011 року ОСОБА_10 знаходився на лікування в Мар'їнській центральній районній лікарні, разом з ним в відділення госпіталізовано ОСОБА_1, який і розповів про обставини завдання йому працівниками ДАІ тілесних ушкоджень. ОСОБА_10, пояснивши суду, які обставини ОСОБА_1 йому розповів, зауважив, що за час лікування до позивача по справі працівники міліції не приходили.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, належно з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, оцінивши їх доводи і наданих ними доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, заявлені в його інтересах представником ОСОБА_2 підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_9 в травні 2011 року звернулись до ВДАІ Мар'їнського району при УДАІ МВС України в Донецькій області з заявою про притягнення до відповідальності інспекторів ОСОБА_5, ОСОБА_6 за фактом нанесення позивачу в ніч з 12 травня 2011 року на 13 травня 2011 року тілесних ушкоджень та отримання грошових коштів. Матеріали за фактом отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень направлені на перевірку до Мар'їнської міжрайонної прокурори Донецької області. Постановою помічника Мар'їнського міжрайонного прокурора молодшого радника юстиції Мамуки О.В. від 18 жовтня 2011 року в порушенні кримінальної справи відносно інспекторів ДПС ВДАІ Мар'їнського району при УДАІ МВС України в Донецькій області з заявою про притягнення до відповідальності інспекторів ОСОБА_5, ОСОБА_6 за фактом скоєння ними злочинів за ст.ст. 129, 365, 368 КК України відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Здійснюючи перевірку уповноважена особа Мар'їнської міжрайонної прокуратури надала висновок, що доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про застосування працівниками ДАІ ОСОБА_5 та ОСОБА_6 методів фізичного впливу, а також отримання грошових коштів від позивача по даній справі свого підтвердження не знайшли.

Не оскаржуючи постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 18 жовтня 2011 року в порядку ст. 99-1 КПК України або ст. 236-1 КПК України, ОСОБА_1 звернувся за захистом порушених прав в цивільному провадженні.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. За змістом ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У судовому засіданні встановлено, що розглядуваний позов ОСОБА_2 заявлено в інтересах ОСОБА_1 у спосіб відшкодування останньому моральної шкоди в зв'язку з неправомірною бездіяльністю Мар'їнського міжрайонного прокурора Комісарука О.Б. за фактом нанесення інспекторами ДАІ відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Мар'їнського району та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ УМВС України в Донецькій області тілесних ушкоджень та вимагання грошових коштів лише на основі статті 56 Конституції України.

Однак таке юридичне обґрунтування представника позивача заявлених позовних вимог, на думку суду, є неповним, оскільки зроблене без належного врахування характеру спірних правовідносин, фактичних обставин справи.

Так, відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (із змінами і доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень, у випадках, передбачених статтями Цивільного кодексу та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Таким чином право на відшкодування моральної шкоди підлягає судовому захисту, коли таке безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень або у випадках, передбачених статтями Цивільного кодексу України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди. Положеннями ст. 56 Конституції України, на яку покликається позивач, передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

В той же час, в п.10-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року зазначено, що при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. Така шкода за наявності необхідних підстав може бути відшкодована на підставі ЦК чи іншого законодавства.

Так, з наданих суду доказів вбачається, що законних підстав для встановлення факту посягання на життя, честь та гідність ОСОБА_1 зі сторони співробітників ДАІ відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Мар'їнського району та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_5, ОСОБА_6 не має. Позов в цій частині є безпідставним. В зв'язку з таким висновком, суд вважає не потрібним при розгляді спірних відносин здійснювати посилання на норми Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», яким визначено підстави, порядок відшкодування моральної шкоди за рахунок державних коштів.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування за рахунок держави моральної шкоди, спричиненої «незаконними рішеннями» суддів Мар'їнського районного суду Донецької області суд зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява в інтересах ОСОБА_1 до Держави України пред'явлена на розгляд Мар'їнського районного суду Донецької області 23 серпня 2011 року. Ухвалою судді Мар'їнського районного суду Донецької області від 25 серпня 2011 року Пономарьова О.П. позовну заяву ОСОБА_1 на підставі ст. 121 ЦПК України залишено без руху, з наступним визнанням позову неподаним та поверненням позивачу на підставі узвали судді від 22 вересня 2011 року. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 листопада 2011 року ухвалу судді Мар'їнського районного суду Донецької області від 22 вересня 2011 року скасовано, справу за позовом ОСОБА_1 повернуто на новий розгляд. Ухвалою судді Мар'їнського районного суду Донецької області Пономарьова О.П. від 9 грудня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 на підставі ст. 121 ЦПК України залишено без руху, з наступним визнанням позову неподаним та поверненням позивачу на підставі ухвали судді від 26 грудня 2011 року. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 19 квітня 2012 року ухвалу Мар'їнського районного суду Донецької області від 26 грудня 2011 року скасовано, питання про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 передано на новий розгляд суду першої інстанції. Ухвалою судді Мар'їнського районного суду Донецької області від 11 червня 2012 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу, в зв'язку з не усуненням встановлених ухвалою судді від 17 травня 2012 року невідповідності заяви ст. 119 ЦПК України. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 31 липня 2012 року ухвалу Мар'їнського районного суду Донецької області від 11 червня 2012 року скасовано, питання передано на новий розгляд Мар'їнського районного суду Донецької області. Ухвалою судді Мар'їнського районного суду Донецької області Клікунової А.С. позовну заяву ОСОБА_1. залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків. Ухвалою судді Мар'їнського районного суду Донецької області Клікунової А.С. відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 про захист порушених прав.

Вказані судові рішення (ухвали) суддів Мар'їнського районного суду Донецької області представник позивача ОСОБА_2 вважає незаконними, такими, що завдали його довірителю ОСОБА_1 моральної шкоди, оціненої в 100 000,00 гривень.

Суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. В зв'язку з вказаним, суд приходить до висновку, що зазначені ухвали суддів Мар'їнського районного суду Донецької області, деякі з яких скасовано в порядку апеляційного оскарження, жодним чином не направлені на порушення гарантованого кожному, а в даному випадку ОСОБА_1, "права на суд" з заявлених ним цивільно-правових питань. Більш того, Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. В судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2 не надали доказів того, що ухвали суддів Мар'їнського районного суду Донецької області, в тому числі про прийняття рішення про відкриття провадження по розглядуваній справі, якимось чином обмежили права позивача. В цій частині позов також є безпідставним, та не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 215 ЦПК України рішення суду має містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат по даній справі суд визначає відповідно до речення 2 ч. 2 ст. 88 ЦПК України, а саме судові витрати компенсуються за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від їх сплати.

На підставі викладеного, ст. 56 Конституції України, ст. 23, 1176 ЦК України, Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», керуючись ст. ст. 10, 60, 209 ч. 2, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2 до Держави України, в особі Мар'їнського міжрайонного прокурора Донецької області Комісарука Олександра Борисовича, управління Державної казначейської служби України у Мар'їнському районі Донецької області про захист порушених прав, відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис) А. С. Клікунова

Копія вірна:

Суддя А. С. Клікунова

Секретар Дата документу 08.01.2013