20.11.2012
Справа № 1519/2-225/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«20»листопада 2012 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого -судді Целуха А.П.,
при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «ПОРТО-ФРАНКО»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
09.10.2009 року представник позивача звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач, посилався на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1711/1-08 від 03.10.2008 року, за умовами якого, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 125 000 доларів США, зі сплатою 23,00 % річних строком по 01 жовтня 2010 року на придбання нерухомості. У якості забезпечення виконання зобов'язання, між АКБ «ПОРТО-ФРАНКО»та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №6672, за умовами якого відповідач передав у заставу позивачу нерухоме майно: трьохкімнатну квартиру під АДРЕСА_1, загальної площею 62,1 кв.м., житловою площею 45,0 кв.м., яка належить відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого управлінням житлово-комунального господарства та паливно -енергетичного комплексу Виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 06 листопада 2007 року за реєстровим номером №3-26329, зареєстрованого в реєстрі КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомості»09.08.2008 року, № запису76, в книзі:654пр-31 та ОСОБА_1 -391/1000. Проте, у порушення прийнятих на себе зобов'язань за цим договором, відповідач ОСОБА_1 допускав порушення строків погашення заборгованості, а тому він разом з ОСОБА_4 повинен відшкодувати банку заборгованість за кредитом, за відсотками по кредиту, за штрафними санкціями, з урахуванням наданих у процесі розгляду справи уточнень, у розмірі 244 546, 27 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом -122 576,77 гривень, за відсотками: 54 754,20 гривень,неустойку 67 224,30 гривень, які позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів. Крім того, позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів державного мито 1700, 00 гривень, витрати на ІТЗ цивільного процесу в розмірі 120 гривень.
До суду надійшли заперечення від ОСОБА_1, в яких вона позов не визнала, зазначивши що коли нею було отримано кредит, заробітна плата на ВАТ «Холдингова компанія «Краян», де відповідач працює, сплачувалась регулярно та у повному обсязі, проте на даний час ВАТ «Холдингова компанія «Краян»має заборгованість по заробітній платі, що міститься в матеріалах справи, по цей час заборгованість перед відповідачем не погашена, у зв'язку з чим відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі та визнала позов частково, проти задоволення вимог відповідача щодо стягнення з відповідачів суми неустойки у розмірі 67, 224,30 заперечувала.
Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги позову підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити заявлений позов із підстав, зафіксованих технічними засобами.
Відповідачі у судовому засіданні, позов визнали частково, заперечували проти задоволення вимог позивача щодо стягнення суми неустойки із підстав, зафіксованих технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи,вислухавши пояснення сторін суд вважає, що позов АКБ «ПОРТО-ФРАНКО»підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 03.10.2008 року, позивач АКБ «ПОРТО-ФРАНКО»та відповідач ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1711/1-08 від 03.10.2008 року, за умовами якого, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 125 000 доларів США, зі сплатою 23,00 % річних строком по 01 жовтня 2010 року на придбання нерухомості. Відповідно до укладеного договору № 1711/1-08 від 03.10.2008 року відповідач, у свою чергу, прийняв на себе зобов'язання по поверненню наданого кредиту і виплати нарахованих по ньому відсотків у порядку, розмірі і терміни передбаченими договором.
У якості забезпечення виконання зобов'язання, між АКБ «ПОРТО-ФРАНКО»та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №6672, за умовами якого відповідач передав у заставу позивачу нерухоме майно: трьохкімнатну квартиру під АДРЕСА_1, загальної площею 62,1 кв.м., житловою площею 45,0 кв.м., яка належить відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого управлінням житлово-комунального господарства та паливно -енергетичного комплексу Виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 06 листопада 2007 року за реєстровим номером №3-26329, зареєстрованого в реєстрі КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомості»09.08.2008 року, № запису76, в книзі:654пр-31 та ОСОБА_1 -391/1000.
В зв'язку з тим, що відповідачі не виконували взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, станом на 10.11.2010 року заборгованість за кредитним договором № 1711/1-08 від 03.10.2008 року складається із заборгованості за кредитом у розмірі 122 567,77 гривень; за відсотками у розмірі 54 754,20 гривень та неустойки у розмірі 67 224,30 гривень. Таким чином, відповідачі в односторонньому порядку відмовились від виконання зобов'язань за кредитним договором № 1711/1-08 від 03.10.2008 року в частині погашення основного боргу і нарахованими відсотками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу України. Прийняті на себе зобов'язання по договору не були виконані відповідачем. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У порушення умов вищевказаного кредитного договору, а також ст. ст. 509, 1054 ЦК України, відповідач прийнятих на себе кредитних зобов'язань, у частині своєчасного погашення заборгованості за кредитом і нарахованим по ньому відсоткам не виконав. Згідно зі ст. 1050 ЦК України, боржник, що не повернув вчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.
На момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати відсотків у суду не має.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім того відповідно до ч.1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання, відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України.
Пунктами 5.1, 5.3 кредитного договору передбачена відповідальність відповідача за порушення зобов'язання, а саме: пеня в розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день проточки. Пунктом 5.5. кредитного договору визначено, що погашення заборгованості здійснюється також шляхом нарахування пені та штрафних санкцій. Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна заборгованості. Фактично відповідач за одне і те ж порушення двічі притягується до відповідальності, що суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таких правових позицій дотримується у своїй практичній діяльності Верховний Суд України (ухвала колегії судів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 15.12.2010р.).
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК, розмір не устойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збит ків і за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідач на даний час працює Начальником сектора розрахунків по заробітній платі ВАТ «ХК «Краян», відповідно до довідки №17-ОК від 14.03.2011 року. Відповідно до довідки б/н від 16 березня 2011 року, заборгованість з заробітної плати ВАТ «ХК «Краян»перед відповідачем станом на 01.03.2011 року становить 84 137,56 гривень.
Враховуючи те, що сума неустойки, що була нарахована банком складає 67 224,30 грн., що складає більше ніж половина суми кредиту, суд виходячи із положень ст. 551 ЦК України, та приймаючи до уваги майновий стан боржника, вважає за можливим зменшити розмір пені до 20 000,00грн.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК загальними заса дами цивільного законодавства є справедли вість, добросовісність та розумність.
Відпо відно до ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК сторони є віль ними в укладенні договору, виборі контр агента та визначенні умов договору з ураху ванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливо сті.
Таким чином, вимога щодо врахування принципу розумності є прямою вимогою за кону до договору.
Зокрема, сума неустойки (штрафу, пені), яка передбачається в договорі, має бути ро зумною.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «ПОРТО-ФРАНКО»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 122 567, 77 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі та пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором в розмірі саме 20 000,00 грн. є законними та обґрунтованими, тому в даній частині позов підлягає задоволенню.
Суд вважає, що ПАТ «ПОРТО-ФРАНКО»вчинено всі дії, згідно із законом та умовами договору кредиту для досудового врегулювання спірних правовідносин.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договорами та судових витрат підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень.
Керуючись ст.ст. 11, 524, 525, 526, 530, 554, 610, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 15, 31, 88, 213, 214, 217 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
В И Р І Ш И В :
Позов ПАТ «ПОРТО-ФРАНКО»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 12 грудня 1997 року, що проживає за адресою:65076, АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС УМВС України в Одеській області 21 листопада 2000р., що проживає за адресою:65076, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «ПОРТО-ФРАНКО»(МФО 328180, код ЄДРПОУ 13881479 рахунок №29092954) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 197 318,97 грн. в тому числі: заборгованості за кредитом -122 567,77 грн.; прострочена заборгованість за відсотками -54 754,20 грн.; пеня -20 000 грн.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 12 грудня 1997 року, що проживає за адресою:65076, АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС УМВС України в Одеській області 21 листопада 2000р., що проживає за адресою:65076, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «ПОРТО-ФРАНКО»(МФО 328180, код ЄДРПОУ 13881479 рахунок №29092954) судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі до Малиновського районного суду м.Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ
Судове рішення № 28583572, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 20.11.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1519/2-225/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: