Рішення № 28580844, 10.01.2013, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0813/1497/2012

Провадження №2/319/23/2013

ЗА О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2013 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Мальованого В.О.

при секретарі Синяковій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Куйбишеве Запорізької області цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок в рахунок погашення боргу за кредитним договором та виселення мешканців з даного будинку , -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк»(далі за текстом - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу за кредитним договором, виселення відповідача ОСОБА_1 та інших осіб, що проживають в даному будинку і зняття їх з реєстраційного обліку за даною адресою .

В позові зазначалося, що 31 листопада 2006 року між Банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ZPК0GK00000032, згідно якому позивач надав відповідачу кредит у розмірі 12 500 гривеньзі сплатою відсотків у розмірі 16,08% на рік на суму залишку заборгованності за кредитом з кінцевим терміном повернення 11 листопада 2016 року.

Згідно Кредитного договору позичальник - відповідач зобов'язаний щомісяця в період сплати з 13 по 19 число надавати Банку кошти у сумі 236,76 гривень для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, комісії.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору при порушенні відповідачем зобов'язань по погашенню кредиту, відповідач повинен сплачувати Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 3,19 % на місяць, розрахований на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

В порушення умов Кредитного договору відповідач свої зобов'язання виконала частково, у зв'язку з чим має заборгованість за кредитним договором станом на 26 жовтня 2012 року в сумі 39539гривень 37 копійок, з них: 11543 гривні 68 копійок -заборгованість за кредитом; 13269 гривень 15 копійок -заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1100 гривень заборгованість по комісії за користування кредитом; 13 626 гривень 54 копійки -пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором.

Для забезпечення повернення кредитних коштів за кредитним договором від 13 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно -житловий будинок, житловою площею 27.2 кв. м., загальною площею 46.5 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить Іпотекодавцю -відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Куйбишевського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 07 листопада 2006 року, за реєстром № 1798 та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 16566267.

Посилаючись на вищевикладене, позивач прохав суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPК0GK00000032 від 13 листопада 2006 року в розмірі 39539 гривень 37 копійок звернути стягнення на житловий будинок, загальною площею 46,5 кв. м., житловою площею 27.2 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, проведенням дій щодо коригування технічної документації відповдно до поточного стану нерухості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нармативно-правовими актами держави дії, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідача, та осіб які зареєстровані та проживають в спірному житловому будинку та зобов'язати Куйбишевський районний сектор УДМС України в Запорізькій області зняти їх з реєстраційного обліку. Просили стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги по тих підставах, що викладені в позовній заяві, прохав задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, причини неявки не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши позицію представника позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Згідно п.1.1 кредитного договіру № ZPК0GK00000032, укладеного 31 листопада 2006 року ( далі за текстом - Договір) між Банком та відповідачем ОСОБА_1, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 13 750 гривень: придбання житлового будинку у сумі 12 500 гривень, 1250 гривень на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2 % від суми виданого кредиту, строком по 11 листопада 2016 року.

Згідно п.1.2 Договору позичальник -відповідач ОСОБА_1 зобов'язувалася щомісяця в період сплати з 13 по 19 число сплачувати Банку кошти у сумі 236,76 гривень для погашення заборгованості за Договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, комісії.

Відповідно до п. 3.2 Договору при порушенні відповідачем зобов'язань по погашенню кредиту, відповідач повинен сплачувати Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 3,19% на місяць, розрахований на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2.3.7. Договору Банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Для забезпечення повернення кредитних коштів за Договором, 14 листопада 2006 року між Банком та відповідачем був укладений Договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно -житловий будинок житловою площею 27.2 кв. м., загальною площею 46.5 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язується перед Іпотекодержателем повернути кредит, сплатити проценти за його користування, винагороду, комісію, пеню в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. У відповідності до Договору іпотеки Іпотекодержатель має право у випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Згідно п. 1. Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок житловою площею 27.2 кв. м., загальною площею 46.5 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить Іпотекодавцю -відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Куйбишевського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 07 листопада 2006 року, за реєстром № 1798 та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 16566267. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Згідно розрахунку заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 26 жовтня 2012 року становить 39539гривень 37 копійок, з них: 11543 гривні 68 копійок -заборгованість за кредитом; 13269 гривень 15 копійок -заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1100 гривень заборгованість по комісії за користування кредитом; 13 626 гривень 54 копійки -пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року № 898-IV (далі - Закон № 898-IV) звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового регулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Матеріалами справи встановлено, що за адресою АДРЕСА_1, окрім відповідача ОСОБА_1, проживають також інші особи.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закон № 898-IV, згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що боржнику ОСОБА_1 листом ПАТ КБ "Приватбанка" від 31.10.2012 року № 30.1.0.0/2-719 було надіслано письмову вимогу про виконання зобов'язання за кредитним договором від 13.11.2006 року № ZPК0GK00000032 по сплаті заборгованості яка складає 31091 гривень 07 копійок. За даною вимогою боржнику пропонувалося в тридцятиденний строк сплатити вказану заборгованість.

Даний лист відповідно до реєстру повідомлень про наявність боргу від 02 листопада 2012 року направлено боржнику ОСОБА_1

Згідно ст. 39 Закон № 898-IV у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. Як визначено в ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Пунктом 26 Договору іпотеки передбачено право банку на продаж предмету іпотеки будь-яким способом будь-якій іншій особі, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону № 898-IV, для чого Іпотекодавець надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від Іпотекодавця в позасудовому порядку. Проте договір іпотеки в цілому не містить положення про заборону звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку на підставі ст.38 вказаного Закону.

Відповідно до п. 22 договору іпотеки реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Правилами статті 38 Закону № 898-IV передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, порядок та процедура такого продажу.

Суд дійшов висновку щодо права банку на звернення стягнення на предмет іпотеки, та обраний банком спосіб реалізації предмету іпотеки, зазначений у позовній заяві ПАТ КБ «ПриватБанк», врахував, що вибір способу реалізації предмета іпотеки належить позивачу (кредитору) (ч. 1 ст. 12, ст. ст. 38, 39 Закону № 898-IV), банк обрав спосіб реалізації, наполягав на ньому, пред'явивши відповідний позов до боржника.

Вимоги позивача про необхідність надання йому інших конкретних повноважень продавця є зайвими, оскільки права продавця визначені законом, а сама процедура продажу предмету іпотеки, передбачена також ст. 38 Закону № 898-IV.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині вимог про виселення, суд виходить з того, що до ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки такі вимоги є передчасними.

Відповідно до ст. 40 Закону № 898-IV звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець установлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У пункті 43 постанови ВССУ № 5 від 30 березня 2012 року роз'яснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статтей 39-40 Закону №898-IV виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Тому, суд вважає позовні вимоги про виселення зі спірного будинку одночасно із рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не можуть бути задоволені, так як на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями ( ст.3 ЦПК України).

Виходячи з правил ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути 502 грн. 69 коп. витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 224-226 ЦПК України, ст. ст.509, 526, 530, 572, 575, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 33, 35,38, 39 Закону України «Про іпотеку», суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок загальною полщею 46.5 м.кв., житловою площею 27.2 м.кв. розташований за адресою АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості в сумі 39539 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) гривень 37 копійок за кредитним договором № ZPК0GK00000032 від 13.11.2006 року , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки № ZPК0GK00000032 від 14.11.2006 року публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", який розташований по вул.Набережна Перемоги 50 м.Дніпропетровськ, у відповідності до ст.38 Закону України "Про іпотеку", з укладенням від імені відповідача ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 502 (п'ятсот дві) гривні 69 копійок на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", який розташований по вул.Набережна Перемоги 50 м.Дніпропетровськ ЄДРПОУ 14360570, на р/р 64993919400001, в рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянути судом що його ухвалив , за заявою відповідача поданої пртягом 10 днів з моменту отримання його копії.

У разі відмови у перегляді заочного рішення судом що його ухвалив, рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції -Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення ухвали про відмову в перегляді заочного рішення апеляційної скарги.

Суддя: В.О.Мальований