Ухвала суду № 28573075, 26.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2012 р. м. Київ К-21854/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2009

у справі № А23/331

за позовом Закритого акціонерного товариства «АДА»

до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2009, позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Дніпродзержинську від 22.01.2007 № 602/15-2/0123626/33886/2 в частині нарахування штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати комунального податку в розмірі 20 % в сумі 46, 58 грн. та в розмірі 50 % в сумі 2710, 63 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

ДПІ у м.Дніпродзержинську подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», ч. 3 ст. 7, ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

На підставі акту перевірки від 23.08.2006 №519/15-2/01236265 та в результаті адміністраивного оскарження первісних податкових повідомлень-рішень податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 22.01.2007 за № 602/15-2/01236265/33886/2 про застосування до позивача на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з комунального податку на суму 7021,44 грн. штрафних санкцій в розмірі 50%, що становить 3510,72 грн., та за затримку граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з комунального податку на суму 707,50 грн. штрафних санкцій в розмірі 20%, що становить 141,50 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанцій, дійшов висновку про правомірне застосування податковим органом до позивача оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій у розмірі 20 %, що становить 94,92 грн., та у розмірі 50 %, що становить 800,09 грн.

Щодо нарахованих штрафних санкцій в сумі 1718,68 грн., що становить 50 % узгодженої та несплаченої суми податкових зобов'язань, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про їх неправомірність, у зв'язку з чим частково задовольнили позов. При цьому виходили з того, що на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ штраф може бути застосовано виключно за фактом сплати (погашення) податкового боргу, тому нарахування штрафних санкцій за період, який обмежується датою винесення ухвали про порушення справи про банкрутство без фактичної сплати податкового боргу є неправомірним. Також суди виходили з того, що податковим органом неправомірно направлялись у рахунок погашення боргу з комунального податку за минулі періоди сплачені позивачем платежі у рахунок погашення його поточних зобов'язань.

Податкова інспекція не погоджується з судовими рішеннями у частині задоволення позову, зазначаючи, що фактична сплата податкового боргу з комунального податку відбулася 20.07.2006 і податковий орган правомірно на підставі п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ зарахував здійснені позивачем платежі у порядку календарної черговості виникнення податкового боргу.

Суд касаційної інстанції знаходить таку позицією податкової інспекції безпідставною, оскільки вважає, що вона не мала правових підстав направляти у рахунок погашення податкового боргу сплачений позивачем комунальний податок за визначеним призначенням.

З положень п.п. 17.1.7 п. 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних відносин) випливає, що розмір штрафу визначається в залежності від кількості прострочених календарних днів та обчислюється від погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами»визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Утім, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків, направляючи сплачені останнім податкові зобов'язання у рахунок погашення податкового боргу за минулі періоди.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»були визначені заходи, які могли вживатися контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, податкова інспекція неправомірно визначала кількість прострочених днів сплати узгодженого податкового зобов'язання, виходячи з дати його погашення, яке, на думку податкової інспекції, відбулося шляхом перерахування позивачем коштів відповідним платіжним дорученням від 20.07.2006, здійсненим у рахунок сплати податкового зобов'язання з комунального податку згідно із умовами Мирової угоди між позивачем та ДПІ у м.Дніпродзержинську, затвердженими ухвалою господарського суду від 13.06.2006.

Отже, податкова інспекція неправомірно визначала кількість прострочених днів сплати узгодженого податкового зобов'язання, виходячи з дати його погашення, яке, на думку податкової інспекції, відбулося шляхом перерахування позивачем коштів відповідним платіжним дорученням, здійсненим у рахунок сплати податкового зобов'язання за визначеним позивачем призначенням.

Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2009 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло