Рішення № 28572823, 10.01.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.13 Справа № 28/5014/3253/2012

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», м. Рубіжне

до Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м. Краснодон

про стягнення 139 373 грн. 14 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Великойваненко А.Г., представник за довіреністю № 1 від 03.01.2013;

від відповідача: Зуєв С.В., довіреність № 139 від 26.03.2012, провідний юрисконсульт юридичного відділу

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 703-У/09-12КУО від 25.09.2012 у сумі 136 930 грн. 15 коп., неустойки у сумі 2026 грн. 57 коп. за період з 29.10.2012 по 04.12.2012, 3% річних у сумі 416 грн. 42 коп. за період з 29.10.2012 по 04.12.2012 (згідно уточненого розрахунку від 03.01.2013).

Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем договору поставки № 703-У/09-12КУО від 25.09.2012 зобов'язання щодо належної та своєчасної оплати отриманого ним товару.

Відповідач у відзиві на позов № 12/289 від 10.01.2013 просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що підприємство відповідача знаходиться в процедурі банкрутства, тому до нього не можуть застосовуватися штрафні санкції, у т.ч. і нарахування 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в :

Сторонами у справі укладено договір поставки № 703-У/09-12КУО від 25.09.2012, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язується передати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити матеріали (ресурси) на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата покупцем ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі.

За умовами п. 5.2 договору оплата за поставлені ресурси буде проводитися протягом строку, вказаного у специфікаціях, який починає свій перебіг з дати поставки ресурсів, якщо інше не передбачено в специфікаціях до даного договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання 25.09.2012 та діє до 25.09.2013.

У специфікації № 1/0912 від 25.09.2012 сторони визначили найменування товару, його кількість, ціну та строки поставки та оплати товару. Так, загальна вартість товару складає 233 885 грн. 04 коп., строк поставки визначено вересень 2012 року; строк оплати товару -протягом 30 банківських днів з моменту отримання ресурсів.

На виконання умов договору за видатковою накладною № ЕТП РТ2809/008 від 28.09.2012 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 136 930 грн. 15 коп., який отриманий відповідачем на підставі довіреності № 2200 від 28.09.2012.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 494/2012 від 09.11.2012, в якій просив погасити заборгованість за поставлений товар у сумі 136 930 грн. 15 коп.

Відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання договору поставки № 703-У/09-12КУО від 25.09.2012.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як досліджено судом, заявлена до стягнення заборгованість за поставлений товар у сумі 136 930 грн. 15 коп. виникла внаслідок невиконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті товару, який ним отриманий за видатковою накладною від 28.09.2012, строк оплати якого згідно п. 5 специфікації № 1/0912 від 25.09.2012 настав 28.10.2012.

Матеріалами справи доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару та наявність заборгованості у сумі 136 930 грн. 15 коп. Факт отримання товару, так само як і наявність заборгованості відповідачем не оспорені.

Тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 136 930 грн. 15 коп. підлягають до задоволення у повному обсязі.

Позивачем також заявлені вимоги по стягненню неустойки у сумі 2026 грн. 57 коп., нарахованої у відповідності до п. 7.2 договору, яким передбачено, що у разі порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплати ресурсів, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Позивачем пеня згідно уточненого розрахунку від 03.01.2013, наданого суду у судовому засіданні 10.01.2013, який прийнятий судом до розгляду, нарахована за період з 29.10.2012 по 04.12.2012, виходячи з розміру пені 0,04 %, яка складає 2026 грн. 57 коп.

Щодо цих вимог позивача суд зазначає наступне.

Судом з'ясовано, що підприємство відповідача знаходиться в процедурі банкрутства, про свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на час звернення з позовом) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Провадження у справі про банкрутство відповідача порушено 30.05.2006 (ухвала господарського суду Луганської області від 30.05.2006 у справі № 21/52б).

Пеня позивачем нарахована за період з 29.10.2012 по 04.12.2012, тобто в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, під час якого до боржника не застосовуються та не нараховуються штрафні санкції.

За таких обставин, у задоволенні вимог позивача про стягнення пені у сумі 2026 грн. 57 коп. слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю цих вимог.

Не приймаються судом до уваги доводи позивача про те, що до його вимог не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскільки зобов'язання відповідача виникло після введення мораторію.

Провадження у справі про банкрутство відповідача порушено 30.05.2006 (ухвала господарського суду Луганської області від 30.05.2006 у справі № 21/52б), у п. 3 резолютивної частини цієї ухвали вказано про те, що введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на час звернення з позовом) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Така сама заборона була передбачена цією статтею даного Закону України і на час порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на час звернення з позовом і на час винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство) дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Провадження у справі № 21/52б про банкрутство відповідача не припинено, тому як на час розгляду справи, так і на час звернення з даним позовом відносно відповідача діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не нараховуються неустойка та інші санкції.

Позивачем також заявлені вимоги по стягненню 3% річних, нараховані згідно уточненого розрахунку від 03.01.2013 за період з 29.10.2012 по 04.12.2012, який прийнятий судом до розгляду, у сумі 416 грн. 42 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Даний розрахунок є обґрунтованим, тому вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 416 грн. 42 коп. підлягають до задоволення.

Судом не приймаються доводи відповідача про те, що підприємство відповідача знаходиться в процедурі банкрутства, тому до нього не можуть бути нараховані 3% річних, які він вважає штрафними санкціями, оскільки введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Дійсно, підприємство відповідача знаходиться в процедурі банкрутства, провадження у справі про банкрутство відповідача порушено 30.05.2006 (ухвала господарського суду Луганської області від 30.05.2006 у справі № 21/52б).

Даною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент звернення з даним позовом) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до чинного законодавства України штрафними санкціями є неустойка, штраф, пеня (ст. 230 ГК України), а неустойкою є штраф та пеня (ст. 549 ЦК України).

3% річних за своєю правовою природою не є санкцією або неустойкою, яка застосовується у разі невиконання чи неналежного виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України 3% річних за своєю природою не є мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами, тому можуть застосовуватися як вид відповідальності до підприємств, яка знаходяться в процедурі банкрутства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та обґрунтованість нарахування 3% річних, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення суми боргу та 3% річних. У задоволенні вимог по стягненню пені слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» до Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про стягнення 139 373 грн. 14 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м. Краснодон, вул. Комсомольська, 5, ідентифікаційний код 32363486, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», м. Рубіжне, вул. Трудова, 1, ідентифікаційний код 33090871, заборгованість у сумі 136 930 грн. 15 коп., 3% річних у сумі 416 грн. 42 коп., судовий збір у сумі 2746 грн. 93 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» до Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про стягнення пені у сумі 2026 грн. 57 коп. відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 14.01.2013.

Суддя І.В. Семендяєва