Ухвала суду № 28572757, 01.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р.

справа № 2а-3957/08/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Львівський жиркомбінат»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

У травні 2008 року ТОВ «Торгівельний дім Львівський жиркомбінат»звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова в якому просило суд скасувати податкове повідомлення рішення № 0002042302/0/25627 від 21.08.2007 року.

В обґрунтування позову, позивач посилався на те, що ним сформовано суму податкового кредиту на підставі податкових накладних, згідно вимог діючого законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

З доданих до заперечення на апеляційну скаргу документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова підлягає заміні її правонаступником Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що працівниками Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Торгівельний дім Львівський жиркомбінат»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2., п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5 п. 7.7. сг. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року в розмірі 7 205 647,19 грн., за результатами перевірки складено Акт № 1686/23-0/31363663 від 10.08.2007 року.

22 серпня 2007 року на підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002042302/0/25627 від 21.08.2007 року яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 10808470,78 грн. у тому числі штрафних санкцій у розмірі 3602823,59 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок, що позивач не має права на податковий кредит у зв’язку з тим, що постачальником товарів позивача, а саме ПП „Вігуль" не відображено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 7 205 647,19 грн., у тому числі: січень 2007 р. - 3 501 950,37грн, лютий 2007р. - 3 703 696,82 грн.

За результатом встановлених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.6, п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно абз. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Враховуючи що на підтвердження сплати податку у зв’язку з придбанням товарів позивачем були надані податкові накладні, зауваження щодо їх оформлення відповідачем не наводились ні в акті перевірки ні під час розгляду справи, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення позивача як платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Замінити Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова правонаступником Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Апеляційну скаргу Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби –залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 30 листопада 2012 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов