Рішення № 28572622, 09.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/17601-2012 09.01.13

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»доСтрахового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 21 665,04 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Петренко В.О. (представник за довіреністю);від відповідача - Пономарьов А.О. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2012 року Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі -позивач або СК «Оранта») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(далі -відповідач або СТзДВ «Гарантія») 21 665,04 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.06.2011 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль «Шевроле», державний реєстраційний номер АІ 6279 ВХ, який був застрахований у СК «Оранта». Остання виплативши страхове відшкодування за даним страховим випадком, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкода була завдана внаслідок експлуатації автомобіля «Хюндай», державний реєстраційний номер АЕ 9172 ЕМ, а цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю вказаного автомобіля, була застрахована в СТзДВ «Гарантія»(відповідача), то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на останнього.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення мотивував тим, що за договором добровільного страхування транспортного засобу УБ № 495515 від 06.10.2008, на який посилається позивач, вигодонабувачем є ВАТ «Державний Ощадний Банк України»Миронівське районне відділення № 3322, натомість позивач здійснив виплату страхового відшкодування ФОП Запарі Петру Петровичу, який не є стороною цього Договору. Отже, відповідач вважає, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування у порушення умов договору, без підтвердження Вигодонабувача щодо погодження перерахування коштів на користь ФОП Запари П.П.

Окрім того, відповідач зауважує, що при поданні заяви на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, позивачем не було додано усіх необхідних документів, а відтак СТзДВ «Гарантія»не було здійснено прострочення у виплаті страхового відшкодування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2011 о 13 год. 00 хв. на дорозі Київ-Знамянка, на 102км.+400м. була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Хюндай», державний реєстраційний номер АЕ 9172 ЕМ (далі -автомобіль «Хюндай»), яким керувала Савченко І.В., із автомобілем «Шевроле», державний реєстраційний номер АІ 6279 ВХ, (далі -автомобіль «Шевроле») під керуванням водія Шпак В.В.. Дана обставина підтверджується розгорнутою довідкою ВДАІ № 8831530 про обставини ДТП та постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 28.09.2011 у справі № 3-2907/11, копії яких містяться у матеріалах справи.

ДТП сталася в результаті порушення Савченко Іриною Валеріївною пунктів 2.3, 10.1, 14.2 «б», «в», 34 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою суду, відповідно до якої Савченко І.В. визнано винною у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено, зокрема, автомобіль «Шевроле», який належить Шпак В.О.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору серії УБ №495515 добровільного страхування транспортного засобу від 06.10.2009, укладеного між СК «Оранта» та Шпак Володимиром Олександровичем. (далі -Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за Договором добровільного страхування є ВАТ «Державний ощадний банк України».

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Шевроле»в результаті його пошкодження при ДТП, на замовлення останнього спеціалістами ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» було виконано автотоварознавче дослідження, про що 06.07.2011 було складено звіт № АІ6279ВХ-06.07-7 (далі -Дослідження №АІ6279ВХ-06.07-7). Вказане дослідження проведено за допомогою комп'ютерної системи для складання ремонтних калькуляцій «AUDATEX»на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395, у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009№ 1335/5/1159).

З вказаного Дослідження № АІ6279ВХ-06.07-7 вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля «Шевроле»у результаті його пошкодження при ДТП складає 24 259,73 грн. При цьому, коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля «Шевроле»дорівнює 0,00. Згідно з висновком даного Дослідження матеріальний збиток, визначений на підставі Протоколу огляду автомобіля, завданий власникові автомобіля «Шевроле», у результаті його пошкодження при ДТП, також складає 24 259,73 грн.

Водночас, з калькуляції виконавця відновлювального ремонту автомобіля (ФОП Запари П.П.), наведеної у акті виконаних робіт від 11.08.2011, вбачається, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шевроле»склала 23 600 грн.

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта №СТО-11-12720/1 від 12.09.20121, розрахунку страхового відшкодування до зазначеного страхового акта та акта виконаних робіт від 11.08.2011, позивач виплатив (за згодою вигодонабувача -ВАТ «Державний ощадний банк України», викладеною у листі № 790 від 15.08.2011) на рахунок СТО (Запари П.П.) за відновлювальний ремонт автомобіля «Шевроле»страхове відшкодування в сумі 22 175,04 грн. Факт здійснення зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 73861 від 17.10.2011.

Посилання відповідача на ту обставину, що кошти за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля були сплачені в порушення умов Договору добровільного страхування, спростовуються матеріалами справи. Так, відповідно до листа ВАТ «Державний ощадний банк України»№ 790 від 15.08.2011, копія якого залучена до матеріалів справи, ВАТ «Державний ощадний банк України», як Вигодонабувач, прийняв рішення щодо перерахування страхового відшкодування за Договором добровільного страхування на рахунок СТО де буде провадитись ремонт автомобіля «Шевроле», вказавши відповідні реквізити цього СТО: «СПД Запара Петро Петрович…». Отже, враховуючи даний лист Вигодонабувача, страхове відшкодування було здійснено позивачем з дотриманням умов Договору добровільного страхування, за вказівкою Вигодонабувача на рахунок СТО.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, СК «Оранта», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 22 175,04 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Савченко І.В. внаслідок експлуатації автомобіля «Шевроле».

На час скоєння вищевказаної ДТП (26.06.2011) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Шевроле»на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/4157404 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза -510 грн., строк дії полісу з 08.06.2011 до 07.06.2012.

Доказів того, що Савченко І.В. перебувала у автомобілі «Шевроле»на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку договором (полісом № АА/4157404) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Шевроле»на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування»страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Як убачається із Дослідження №АІ6279ВХ-06.07-7, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля «Шевроле»у результаті його пошкодження при ДТП складає 24 259,73 грн. (при коефіцієнті фізичного зносу (Ез) - 0,00).

Реальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю «Шевроле»склав 23 600 грн., відповідно до акта виконаних робіт від 11.08.2011.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АА/4157404 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування», суд вважає за обґрунтовані заявлені позивачем вимоги в межах суми 21 665,04 грн.

Тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу звернувся до відповідача із претензією (вих. № 09-06-02/17067 від 05.07.2012) про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за полісом №АА/4157404. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 06.08.2012, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, та не заперечується відповідачем.

Проте, відповідач після отримання зазначеної претензії суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Крім того, Верховний Суд України у своїй постанові від 28.08.2012 у справі №23/279 (за позовом ПАТ «ПРОСТО-страхування»до ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське»про стягнення суми), посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002, вказав, що позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Враховуючи зазначене, посилання відповідача на те, що в позові слід відмовити з тієї підстави, що ним не було здійснено прострочення у виплаті страхового відшкодування, суд не бере до уваги, позаяк на момент розгляду спору по суті кошти за полісом №АА/4157404 відповідачем позивачу перераховані не були, а отже спірна сума боргу не була погашена.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна? акціонерна страхова компані?я «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянськ?а, буд 75, ідентифікаційний код 00034186) 21 665,04 грн. (двадцять одну тисячу шістсот шістдесят п'ять гривень 04 копійки) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1609,5 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.01.2013

СуддяСташків Р.Б.