Рішення № 28572537, 10.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/16686-2012 10.01.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Дочірнього підприємства «ЕКОС»по експлуатації та ремонту

житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення

Публічного акціонерного товариства холдингової компанії

«Київміськбуд»

про стягнення 184020,81 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Марковська В.В., Цурка Н.О.

від відповідача Скляр І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Дочірнього підприємства "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" про стягнення 184 020,81 грн. заборгованості та штрафних санкцій за Договором № 810426 від 01.06.2003р.

Ухвалою від 26.11.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від представника позивача 11.12.2012р. в судовому засіданні надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Від відповідача 11.12.2012р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вимоги ухвали суду від 26.11.2012р. відповідачем не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи.

В даному судовому засіданні представник відповідача письмового відзиву на позовну заяву не надав, усно зауважив про відсутність його вини щодо наявності заборгованості.

В судовому засіданні 10.01.13р. судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2003 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є ПАТ «Київенерго», (далі -Постачальник, Позивач) та Дочірнім підприємством "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" (далі -Споживач, Відповідач), було укладено договір № 810426 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору Постачальник, зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору Споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку №2.

Відповідно до пункту 2, 3 Додатку № 4 до договору (Тарифи та порядок розрахунків) Споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Постачальника згідно з його розрахунком.

Зобов'язання за Договором виконані Позивачем належним чином, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) фактичного споживання Відповідачем енергії за період з жовтня 2011 року до листопада 2012 року, розрахунком ціни позову, розрахунком основного боргу, а також наданим суду під час розгляду справи розрахунком об'єму та вартості послуг, що проведені Позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Вказаними доказами стверджується, а Відповідачем не спростовується факт постачання Позивачем Відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Отже, Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 169314,38 грн.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого за період з 01.10.2011 до 01.11.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.05.2012 року складає 169314,38 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за Договором у спірний період та мав перед позивачем заборгованість, що складає 169314,38 грн.

Заперечення Відповідач проти позову, що це не він повинен розраховуватись по Договору, а фактичні споживачі -мешканці, судом відхиляються, оскільки такі пояснення Відповідача щодо порядку проведення розрахунків населенням, не звільняють суд від розгляду спору, який виник між сторонами у відповідності з умовами Договору по факту його виконання.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем та розмір позовних вимог не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з Відповідача 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, згідно розрахунку, залученого до матеріалів справи та пеню.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних за наведені в позові та в розрахунку періоди нарахування.

Крім того, пунктом 3, 5 додатка № 4 до договору, за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується за кожен день прострочки виконання грошового зобов'язання у відповідності до вимог Закону України від 22.11.1996р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та становить 11444,26 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" (м. Київ, вул. Мечникова, 20; код ЄДРПОУ 23739162) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 169 314 (сто шістдесят дев'ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 38 коп. - основного боргу, 3 262 (три тисячі двісті шістдесят дві) грн. 17 коп. - 3% річних, 11 444 (одинадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 26 коп. -пені та 3 680 (три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 42 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.01.13р.

Суддя І.О.Домнічева