Рішення № 28571283, 24.12.2012, Селидівський міський суд Донецької області

№ 543/5315/12

2/543/1805/12

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2012 р. м.Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Старенченко Ф.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля»про відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку із смертельним наслідком на виробництві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув на виробництві син позивачки -ОСОБА_4, який до нещасного випадку мешкав з нею однією сім'єю. Даний нещасний випадок був визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом. Вважає, що має право на стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки вона втратила рідну людину. До його смерті син працював, отримував заробітну плату і мав можливість їй допомагати матеріально. Після його смерті вона втратила таку допомогу. Все це вплинуло на її стан здоров'я, на душевний стан, на образ життя, сімейно-побутові відносини. Просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 102000,00 грн.

Представник позиваки в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснив, що внаслідок смерті сина у ОСОБА_3 було порушено її нормальні життєві зв'язки, оскільки з його втратою вона, по суті, втратила сім'ю. За життя він був надійною опорою та підтримкою для неї, в тому числі і з матеріальної сторони. Все це постійно негативно впливає на її душевний стан, є причиною сильних моральних страждань, тому просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача -ДП «Селидіввугілля»ВП «Україна», який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 102000,00 грн. не визнає в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про народження (а.с.10), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_5

Рішенням Селидівського міського суду від 25.05.2010 р. (а.с.24) встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та її сина -ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов'язано ВВД ФССНВВ та ПЗ м.Селидове сплатити ОСОБА_3 страхові виплати у зв'язку із загибеллю її сина -ОСОБА_4 на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно свідоцтва (а.с.9), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до акту № 29 від 22.01.2010 р. за формою Н-1, нещасний випадок, що стався з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17.50 годин на ВП «Шахта «Україна»ДП «Селидіввугілля»визнаний таким, що пов'язаний з в виробництвом.

Суд, вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров"я.

Як зазначено в Постанові від 24 жовтня 2012 року Судової палати у цивільних справах ВСУ, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно та громадян -суб'єктів підприємницької діяльності, а тому цей закон не регулює правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди членам сім'ї працівника, завданої його загибеллю в результаті професійного захворювання, отриманого на виробництві, і такі відносини регулюються ст.ст. 1167, 1168 ЦК України.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Статтею 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які мешкали з нею однією сім'єю.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що внаслідок смерті сина в результаті нещасного випадку на виробництві позивачка зазнає моральні страждання, що полягають у безповоротній його втраті, в неї виникли негативні життєві зміни. В теперішній час відчуває негативні наслідки, такі, як стан депресії внаслідок перенесеного стресу. Нервове потрясіння у зв'язку зі смертю сина продовжує викликати у неї сильні душевні страждання, почуття постійного відчаю, стривоженості, роздратованості та порушення сну. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала та зазнає позивачка, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи вищевикладене задовольнити вимоги позивачки про стягнення з відповідача 102000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки 30000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Суд вважає, що даний позов є позовом немайнового характеру, оскільки вид позову визначається вимогою, а не суб'єктивним правом особи, а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір в доход держави у розмірі, що передбачений ЗУ «Про судовий збір», як за вимогу немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля»на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 (тридцять тисяч) грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» судовий збір у розмірі 31 (тридцять одна) грн. 12 коп. на користь держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя