Рішення № 28571276, 28.12.2012, Селидівський міський суд Донецької області

2/543/1701/12

543/4994/12

РІШЕННЯ

Іменем України

28 грудня 2012 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ТОВ «Донпромтек»про стягнення недоплати по заробітній платі, компенсації за її невиплату та моральної шкоди, а також зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення недоплати по заробітній платі, компенсації за її невиплату та моральної шкоди, а також зобов'язання вчинити певні дії. В позові та в уточненні до нього зазначив, що з 06.02.2012 року по 03.07.2012 року він перебував у трудових правовідносинах з ТОВ «Донпромтек». Він працював на посаді прохідника п'ятого розряду. Був звільнений відповідно до наказу № 250-К від 20.06.2012 року за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. На час звільнення розрахунок проведено не було, відповідач не сплатив йому заборгованість по заробітній платі через що він був змушений звернутися до суду. Під час розгляду справи було з'ясовано, що відповідачем невірно нараховувалася заробітна плата, схема посадових окладів застосовувалась без урахування мінімальної заробітної плати, що була дійсна на той момент, без диференціації розмірів заробітної плати залежно від тарифної сітки, без урахування галузевої та Генеральної угод. Просив стягнути з ТОВ «Донпромтек»недоплачену заробітну плату з урахуванням нарахувань за період з 06.02.2012 р. по 03.07.2012 р. в сумі 11995,44 грн.; стягнути з відповідача компенсацію за невиплачену заробітну плату за період з 06.02.2012 р. по 03.07.2012 р. в сумі 1050,00 грн.; стягнути з відповідача 5000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; зобов'язати відповідача внести помісячні зміни у відомості про нараховану та сплачену заробітну плату для систематизації персонифіцірованого обліку пенсійного Фонду України за період з 06.02.2012 р. по 03.07.2012 р.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала, просила суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 недоплачену заробітну плату з урахуванням нарахувань за період з 06.02.2012 р. по 03.07.2012 р. в сумі 11995,44 грн.; стягнути з відповідача компенсацію за невиплачену заробітну плату за період з 06.02.2012 р. по 03.07.2012 р. в сумі 1050,00 грн.; стягнути з відповідача 5000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; зобов'язати відповідача внести помісячні зміни у відомості про нараховану та сплачену заробітну плату для систематизації персонифіцірованого обліку пенсійного Фонду України за період з 06.02.2012 р. по 03.07.2012 р.

В судовому засіданні представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромтек»не з'явився, про день розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути справу в його відсутності, а також письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнав в повному обсязі, в виходячи з наступного. Нарахована та сплачена позивачеві в період його працевлаштування у відповідача заробітна плата є вищою, ніж законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати за просту некваліфіковану працю. Позивач помилково посилається на невиконання відповідачем умов Галузевої Угоди між Мінтопенерго та всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України в частині невідповідності її вимогам фактично сплаченої йому заробітної плати, оскільки ТОВ «Донпромтек»є самостійною юридичною особою приватного права, яка не знаходиться в сфері управління Мінвуглепрому, не підписувало Галузеву Угоду, у зв'зку з чим для ТОВ «Донпромтек»не є обов'язковою Галузева угода як в цілому, так і в частині визначення рівня заробітної плати, встановлення та додержання вимог формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) виходячи з міжкваліфікаційних співвідношень. Колективний договір на підприємстві не укладався в зв'язку з відсутністю ініціативи з боку трудового колективу, первинна профспілкова організація на підприємстві відсутня. Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про колективні договори та угоди»№ 3356-ХІІ від 01.07.1993 р., положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Також посилається на те, що для ТОВ «Донпромтек»не є обов'язковою Галузева угода, оскільки уповноважені представники не приймали участь у її підписанні, первинна профспілкова організація на підприємстві відсутня, а тому для підприємств, які при укладенні угоди не були представлені уповноваженими представниками зі сторони власника і сторони профспілки, умови і розмірі оплати праці встановлюються з дотриманням мінімальних гарантій, встановлених законодавством України, зокрема розміру мінімальної заробітної плати, оплату за роботу у нічний час, святкові та неробочі дні, надурочну роботу, тощо. Тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, та законодавство, що регулює дані правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 06.02.2012 року по 03.07.2012 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Донпромтек», працював прохідником п'ятого розряду. 03.07.2012 року був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Згідно довідки №24 від 06.09.2012 року ОСОБА_2 працював на підприємстві з погодинною оплатою праці. Сума нарахованої заробітної плати позивача за травень -червень 2012 року склала 3504 гривень 32 копійки, а кількість робочих годин склала 228 годин. При цьому середня заробітна плата за годину роботи складає 15 гривень 37 копійок.

Розрахунок при звільненні з позивачем, згідно довідки по заробітній платі № 23 від 06.09.2012 року та платіжного доручення від 23.08.2012 року № 131, проведено 23.08.2012 року.

Згідно наданого розрахунку, недоплата по заробітній платі ОСОБА_2 становить:

- лютий 2012 р.: оклад фактичний по підприємству (108 грн.) -2964.44 грн., тарифна ставка по підприємству (година) -18,40; тарифна ставка, затверджена МІУП України проходчика 5 розряду -28,28; недоплата підприємства -1591.77 грн.;

- березень 2012 р.: оклад фактичний по підприємству (108 грн.) -2964.44 грн., тарифна ставка по підприємству (година) -18,40; тарифна ставка, затверджена МІУП України проходчика 5 розряду -28,28; недоплата підприємства -1591.77 грн.;

- квітень 2012 р.: оклад фактичний по підприємству (108 грн.) - 4198,56 грн., тарифна ставка по підприємству (година) -18,40; тарифна ставка, затверджена МІУП України проходчика 5 розряду -29,55; недоплата підприємства -2544,24 грн.;

- травень 2012 р.: оклад фактичний по підприємству (108 грн.) - 1752,16 грн., тарифна ставка по підприємству (година) -18,40; тарифна ставка, затверджена МІУП України проходчика 5 розряду -29,55; недоплата підприємства -2813.93 грн.;

- червень 2012 р.: оклад фактичний по підприємству (108 грн.) - 1752.15 грн., тарифна ставка по підприємству (година) -18,40; тарифна ставка, затверджена МІУП України проходчика 5 розряду -30,15; недоплата підприємства -3067.21 грн.;

- липень 2012 р.: оклад фактичний по підприємству (108 грн.) -220.80 грн., тарифна ставка по підприємству (година) -18,40; тарифна ставка, затверджена МІУП України проходчика 5 розряду -32,21; недоплата підприємства -386,52 грн.;

Згідно наданого розрахунку, компенсація за недоплату по заробітній платі ОСОБА_2 становить:

- лютий 2012 р.: оклад фактичний по підприємству (108 грн.) -2964,44 грн., зарплата по даним перерахунку -4556,21 грн.; різниця -1591.77 грн., пенсійний збір 3,6 % - 57,30 грн., податок на прибуток 15 % - 230,17 грн.; сума компенсації -150 грн.;

- березень 2012 р.: оклад фактичний по підприємству (108 грн.) -2964.44 грн., зарплата по даним перерахунку -4556,21 грн.; різниця -1591.77 грн., пенсійний збір 3,6 % - 57.30 грн., податок на прибуток 15 % - 230.17 грн.; сума компенсації -150 грн.;

- квітень 2012 р.: оклад фактичний по підприємству (108 грн.) - 4198.56 грн., зарплата по даним перерахунку -6742.80 грн.; різниця -2544.24 грн., пенсійний збір 3,6 % - 91.59 грн., податок на прибуток 15 % - 367.90 грн.; сума компенсації -300 грн.;

- травень 2012 р.: оклад фактичний по підприємству (108 грн.) - 1752,16 грн., зарплата по даним перерахунку -4566.09 грн.; різниця -2813.93 грн., пенсійний збір 3,6 % - 101.30 грн., податок на прибуток 15 % - 406.89 грн.; сума компенсації -200 грн.;

- червень 2012 р.: оклад фактичний по підприємству (108 грн.) - 1752.15 грн., зарплата по даним перерахунку -4819.36 грн.; різниця -3067.21 грн., пенсійний збір 3,6 % - 110.42 грн., податок на прибуток 15 % - 443.52 грн.; сума компенсації -200 грн.;

- липень 2012 р.: оклад фактичний по підприємству (108 грн.) -220.80 грн., зарплата по даним перерахунку -607.32 грн.; різниця -386.52 грн., пенсійний збір 3,6 % - 13.91 грн., податок на прибуток 15 % - 55.89 грн.; сума компенсації -50 грн.

Відповідно до ст..2 ЗУ «Про колективні договори і угоди», в редакції, яка діяла до 03.07.2012 р. (момент звільнення ОСОБА_2), колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів. Угода укладається на національному, галузевому, територіальному рівнях на двосторонній або тристоронній основі: на національному рівні - генеральна угода; на галузевому рівні - галузеві (міжгалузеві) угоди; на територіальному рівні - територіальні угоди.

У статті 3 зазначеного Закону, зазначено, що колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів -представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

Сторонами генеральної угоди виступають:

професійні спілки, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди;

власники або уповноважені ними органи, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави. Сторонами угоди на галузевому рівні є власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи і профспілки чи об'єднання профспілок або інших представницьких організацій трудящих, які мають відповідні повноваження, достатні для ведення переговорів, укладення угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, що входять у сферу їх дії.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

У статті 9 Закону передбачено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Згідно Галузевої Угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 3 липня 2001 року, дана угода поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об'єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості (видобувних, перероблювальних, шахтовуглебудівельних, вугільного машинобудування, ДВГРС, реструктуризації підприємств галузі, вуглегеології, галузевої науки, інших підприємствах виробничої та соціальної інфраструктури галузі), що належать до сфери управління Мінвуглепрому України та інших підприємств галузі, у тому числі і ті, що знаходяться у процедурі банкрутства згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", незалежно від форм власності та господарювання (далі - Підприємство), на учнів, що навчаються в галузевій системі підготовки і перепідготовки кадрів, а також на непрацюючих членів профспілок - інвалідів і пенсіонерів галузі, безробітних, звільнених з підприємств галузі. Положення Угоди є обов'язковими до застосування при укладанні угод, колективних договорів і індивідуальних трудових договорів для всіх Підприємств, що перебувають у сфері дії Сторін, незалежно від форм власності та господарювання, а також під час розгляду трудових спорів.

Трудові відносини між Роботодавцем та працівником виникають від дня укладання трудового договору, який оформлюється наказом (розпорядженням) про приймання на роботу, а також і тоді, коли наказ не був підписаний, але працівника було допущено до роботи. Контрактна форма трудового договору на підприємствах галузі застосовується у випадках, передбачених законами України. Працівник повинен бути ознайомлений з колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку Підприємства під розпис (в особистій картці форми П-2). Умови, про які домовилися при укладанні індивідуальних трудових договорів, не можуть погіршувати положення, визначені даною Угодою та колективним договором. Забороняється включати до трудових договорів, умови що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством договорами та Угодою.

Конституцією України ч.4 ст.43 передбачено, що кожен має право на заробітну плату не нижче той, яка визначена законом.

Стаття 95 КЗпП України передбачає, що мінімальна заробітна плата -це законодавчо визначений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму прці (обсяг роботи).

Відповідно до ст..115 КЗпП України та ст..24 ЗУ «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст. 117 КЗпП України у випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органа належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України при відсутності суперечки про їхній розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за увесь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтями 3 і 15 Закону України «Про оплату праці»передбачено, що форма і система оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премії, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємством у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевою угодою.

Встановлені тарифні ставки (посадові оклади) з розрахунку на фактично відпрацьований час є гарантіями мінімальної оплати праці. При цьому нарахована заробітна плата робітників, зайнятих некваліфікованою працею не може бути нижче встановленої державою мінімальної заробітної плати і межі малозабезпеченості, яка встановлена державою.

Пункт 9.4.1 галузевої угоди ст..14 ЗУ «Про оплату праці»передбачає, що колективним договором встановлюється інший розмір мінімальної тарифної ставки робітника на період не більш ніж на 6 місяців з дня його підписання, який не може бути менше, чим розмір мінімальної плати, встановлений законом.

Галузевою угодою від 03.07.2001 р. з доповненнями та змінами, положення якої є обов'язковими для всіх підприємств вугільної промисловості, передбачено, що при підвищенні державного розміру мінімальної заробітної плати, розміри тарифних ставок, посадових окладів, соціальних гарантій, передбачених цією угодою, підлягають підвищенню у встановленому законодавством порядку. В разі підвищення тарифних ставок, підприємство проводить відповідне корегування виплат, які нараховуються відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 р.

Стаття 96 КЗпП передбачає диференціацію розміру заробітної плати залежно від тарифної сітки, тобто повинні дотримуватися міжкваліфікаційні співвідношення розмірів тарифних ставок.

Пункт 9.4.1 галузевої угоди ст..14 ЗУ «Про оплату праці»передбачає, що колективним договором встановлюється інший розмір мінімальної тарифної ставки робітника на період не більш ніж на 6 місяців з дня його підписання, який не може бути менше, чим розмір мінімальної плати, встановлений законом.

Що стосується посилань представника відповідача на лист Міністерства праці та соціальной політики України № 435/13/84-08 від 04.07.2008 р. «Про поширення норм Генеральної угоди», то цей лист взагалі не є будь-яким нормативним документом, а є роз'ясненням, в якому окрім іншого також зазначено, що законодавство не забороняє суб'єктам (підприємствам) різних форм власності застосовувати під час укладання колективного договору норми Генеральної угоди або положення галузевої угоди, до якої підприємство належить за характером виробництва.

У відповідності до Положення про порядок компенсації робітникам втрати частини заробітної плати в зв»язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.1997 року № 1427 підлягає компенсація втрата заробітної плати у зв»язку з несвоєчасною виплатою вказаних нарахувань.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що ТОВ «Донпрмтек»є підприємством, що за характером виробництва належить до підприємств вугільної промисловості, і суб'єктом, що перебуває у сфері дії сторін, які підписали Генеральну угоду. А тому позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «Донпромтек»недоплаченої заробітної плати з урахуванням нарахувань за період з 06.02.2012 р. по 03.07.2012 р. в загальній сумі 11995,44 грн.; стягнення з відповідача компенсації за невиплачену заробітну плату за період з 06.02.2012 р. по 03.07.2012 р. в сумі 1050,00 грн.; зобов'язання відповідача внести помісячні зміни у відомості про нараховану та сплачену заробітну плату для систематизації персонифіцірованого обліку пенсійного Фонду України за період з 06.02.2012 р. по 03.07.2012 р. -підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного. Відповідно до вимог ст. 237-1 ч. 1 КЗпП України, працівникові проводиться відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем, оскільки невірний розрахунок заробітної плати відобразився на його матеріальному стану. Через це він тривалий час перебував в стресовому стані та нервував. Тобто був порушений його звичайний уклад життя, у нього порушився сон та він був змушений додавати додаткові зусилля для організації свого життя. Дана ситуація є прямим наслідком дій відповідача.

В частині відшкодування моральної шкоди Позивачем не порушений строк позовної давності, виходячи з того, що йому стало відомо про допущені порушення трудових прав лише при розгляді справи за його позовом до ТОВ «Донпромтек»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав та зазнає позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи вищевикладене задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 5000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 500 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.88 ЦК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Донпромтек»на користь держави судовий збір в розмірі: 214,60 грн. -за задоволення позову в частині стягнення недоплаченої заробітної плати та компенсацію за її невиплату (1% від позовних вимог, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто не менше 214,60 грн.); 10,73 -в частині часткової стягнення суми моральної шкоди (107,30 грн. за позовні вимоги немайнового характеру).

На підставі викладеного та керуючись 60,88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромтек»про стягнення недоплати по заробітній платі, компенсації за її невиплату та моральної шкоди, а також зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Донпромтек»на користь ОСОБА_2:

- недоплачену заробітну плату з урахуванням нарахувань за період з 06.02.2012 р. по 03.07.2012 р. в сумі 11995 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн.. 44 коп.;

- компенсацію за невиплачену заробітну плату за період з 06.02.2012 р. по 03.07.2012 р. в сумі 1050 (одна тисяча п'ятдесят) грн. 00 коп.;

- 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

Зобов'язати ТОВ «Донпромтек» внести помісячні зміни у відомості про нараховану та сплачену заробітну плату ОСОБА_2 для систематизації персонифікованого обліку Пенсійним Фондом України за період з 06.02.2012 р. по 03.07.2012 р.

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_2 -відмовити.

Стягнути з ТОВ «Донпромтек»судовий збір в доход держави в загальній сумі 225 (двісті двадцять п'ять) грн.. 33 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя