Постанова № 28569860, 16.03.2012, Володимирецький районний суд Рівненської області

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1702/11316/11

Номер рядка звіту 100

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2012 р.

Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Котик Л.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій стягнення недовиплачених коштів,, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що вона та її малолітня дитина постійно проживають на території радіологічного забруднення і мають право на отримання грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірах, встановлених ст.37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Разом з тим, розмір такої допомоги, що виплачується позивачу, не відповідає вимогам закону. Відповідач відмовив у перерахунку допомоги, тому просила визнати цю відмову протиправною, визнати за нею та дітьми право на отримання грошової допомоги в розмірі 40% мінімальної заробітної плати, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити грошової допомоги у встановленому Законом розмірі.

Представник відповідача письмових заперечень проти позову протягом встановленого часу не надав.

Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, та малолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною, яка постраждала від аварії на ЧАЕС, що підтверджується оглянутими в судовому засіданні та долученими до справи посвідченнями.

Позивач разом з малолітніми дітьми постійно проживає в с. Хиночі Володимирецького району Рівненської області, що підтверджується довідкою за місцем проживання позивача. У відповідності до Постанови КМ Україської РСР №106 від 23.07.1991 року даний населений пункт віднесено до зони гарантованого радіоекологічного контролю.

У відповідності до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

До вказаної статті вносились зміни щодо розміру та порядку виплати грошової допомоги на підставі Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік»та «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

В той же час Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до п. 6 резолютивної частини цих рішень, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Законів України, визнаних неконституційними.

Таким чином, з 22.05.2008 року відновлено в повному обсязі дію ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка діяла до внесення змін.

У зв'язку з викладеним, враховуючи принцип пріоритетності Законів над підзаконними нормативними актами, нарахування та виплата позивачу грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого чинним законодавством, має здійснюватись згідно з положенням вказаного Закону, а не на підставі підзаконних нормативних актів, в т.ч. Постанов Кабінету Міністрів України.

Розрахунок допомоги при цьому повинен здійснюватись, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, який щорічно визначається Законом України про Державний бюджет.

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги. Так, у справах «Кечко проти України»та «Бурдов проти Росії»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Що стосується подальшого нарахування та виплати позивачу компенсації, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то у відповідності до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

В той же час, на час розгляду даної адміністративної справи судом, Кабінетом Міністрів не затверджено порядку та розмірів виплати даного виду допомоги, у зв'язку з чим, її виплата повинна здійснюватись в розмірах, визначених ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.8,19,21 Конституції України, ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", судовою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Кечко проти України», «Бурдов проти Росії», Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), ст..ст.183-2, 256 КАС України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах малолітньої дитини задовольнити.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту Володимирецької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 допомогу, передбачену ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 40% від встановленого законодавством мінімального розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 12 червня 2011 року по 16 березня 2012 року, з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру мінімальної заробітної плати.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту Володимирецької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову допомогу, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 40% від встановленого законодавством мінімального розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 12 червня 2011 року по 16 березня 2012 року, з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру мінімальної заробітної плати.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 28 грн. 23 коп. на підставі Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володимирецький районний суд. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Постанова суду, крім випадків її апеляційного оскарження, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Котик Л.О.