Рішення № 28568930, 10.01.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/13803/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

10 січня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Шаховніна М. О. ,

при секретарі - Довгалюк Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ІнтерТрансПоліс», третя особа - ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ІнтерТрансПоліс», третя особа - ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування.

Свої вимоги мотивує тим, що 13 серпня 2011 року стався страховий випадок за участю автомобілів «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та «Лексус» д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Постановою Козелецького районного суду від 15 вересня 2011 року винним у ДТП визнано ОСОБА_2.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6009013 від 16.07.2011 року, укладеним з ПрАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс».

15 серпня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди, а позивач надав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування та інші документи, а також надав пошкоджений автомобіль для проведення автотоварознавчого дослідження, згідно якого вартість матеріального збитку становить 12 759 грн. 26 коп.

Посилаючись на те, що ним було подано до страхової компанії заяву про страхове відшкодування, страхова компанія повинна була у термін до 13 листопада 2011 року здійснити виплату страхового відшкодування та на момент звернення до суду страхове відшкодування позивачу виплачене не було, у зв'язку з чим він звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути на його користь з відповідача ПАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс» суму страхового відшкодування у розмірі 12 759 грн. 26 коп., пеню у розмірі 1 886 грн. 91 коп., моральну шкоду в розмірі 2 550 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу в розмірі 3 400 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з тих же підстав просив його задовольнити.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини поважності неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні 13 серпня 2011 року о 11 год. 00 хв. в смт. Десна Козелецького району по вул. Довженка, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_1 в порушення вимог п.п. 10.9 ПДР, при здійсненні руху назад, не переконався в безпечності маневру та допустив зіткнення з автомобілем , чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобіль позивачки отримав механічні пошкодження.

Постановою Козелецького районного суду від 15 вересня 2011 року винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 11).

Між ОСОБА_2 та ПрАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс» було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності наземних транспортних засобів № АА/6009013 від 16.07.2011 року, строк дії якого з 16 липня 2011 року до 15 липня 2012 року на суму 50 000 грн. зі встановленим розміром франшизи 500 грн. (а.с. 10).

Згідно калькуляції вартості ремонтних робіт від 17 серпня 2011 року вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу «Лексус» д.н. НОМЕР_2 складає 12 759 грн. 26 коп. (а.с. 20-22).

15 серпня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди ( а.с. 12), а позивач ОСОБА_1 як потерпілий у ДТП звернувся до ПрАТ АСК «ІнтерТрнасПоліс» із заявою про виплату страхового відшкодування та як пояснив у судовому засіданні представник позивача надав відповідачу усі необхідні документи для прийняття позитивного рішення про виплату страхового відшкодування (а.с.13).

Матеріали справи свідчать, що 16 листопада 2011 року позивачем на ім'я відповідача було направлено претензію (а.с. 15).

Згідно з ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо- транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

У порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач у місячний строк не здійснив виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 що стало підставою для звернення з даним позовом.

Відповідно до ст. ст. 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує шкоду, заподіяну майну третьої особи.

Разом з тим, відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до суми страхового відшкодування не входить сума франшизи, встановлена договором.

Як вбачається з полісу ОСОБА_2 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/6009013 від 16.07.2011 року ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50 тисяч гривень, франшиза 500 гривень.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з СТзДВ «Гарантія» несплаченої суми страхового відшкодування завданої шкоди підлягають задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача слід стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 12 259 грн. 26 коп. (12 759 грн. 26 коп. вартість ремонту автомобіля -500 грн. франшиза = 12 259 грн. 26 коп.).

Згідно ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими-прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі. Яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи, що 15.08.2011 року позивачем було подано заяву про страхове відшкодування, то відповідач повинен був в термін до 13.11.2011 року здійснити виплату страхового відшкодування, тому розрахунок пені повинне здійснюватись з 13.11.2011 року по 31.10.2012 року і її розмір становить 1 802 грн. 40 коп.

Розмір подвійної облікової ставки згідно з Постановою НБУ за період з 13.11.2011 року по 22.03.2012 року становить 7.7500% (розмір пені за цей період складає суму 681 грн. 98 коп.), а за період з 23.03.2012 року по 31.10.2012 року становить 7.500% (розмір пені за цей період складає суму 1 120 грн. 42 коп.).

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано доказів та не доведені дані вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» (чинною на час звернення) витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення, компенсуються іншою стороною у сумі, що не перевищує 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи.

Проте, надані платіжні доручення не можуть бути належним доказом підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у сумі 3 400 грн., оскільки витрати на складання процесуальних документів та супровід виконавчого провадження в силу вимог ст. 84 ЦК України не є власне правовою допомогою, наданою у суді та не входять до судових витрат та у матеріалах справи відсутній розрахунок вартості юридичних послуг відповідно до пропорційного часу роботи адвоката у зв'язку з наданням правової допомоги у даній справі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Однак, ПрАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс» не скористався своїм правом надати заперечення проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з ПрАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс» судові витрати у розмірі 223 грн. 60 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 990, 992, 1167 ЦК України, ст. ст. 9, 12, 22, 29, 34, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 56, 57, 58, 60, 84, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ІнтерТрансПоліс», третя особа - ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ІнтерТрансПоліс» (код ЕДРПОУ 31451838, МФО 322302) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму страхового відшкодування у розмірі 12 259 грн. 26 коп. (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять гривень двадцять шість копійок) та пеню у розмірі 1 802 грн. 40 коп. (одна тисяча вісімсот дві гривні сорок копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ІнтерТрансПоліс» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 223 грн. 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя М. О. Шаховніна