Рішення № 28567291, 13.12.2012, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 408/3473/12

Провадження №2/210/166/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2012 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Сільченко В. Є.

при секретарі Столбова М. В.,

за участю представника позивача Кухарчук С.Б.

за участю відповідача ОСОБА_2.

за представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом

Житлово-будівельного кооперативу «Схід-2» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача борг за житлово-комунальні послуги у сумі 4138 грн, 25 коп за період з 1.12.2007 року по 1.03.2012 року.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що відповідач проживає у АДРЕСА_1, своєчасно отримує житлово-комунальні послуги, проте не оплачує їх.

Просить стягнути борг.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що його не ознайомили з уставом кооперативу при вступі, не надав йому належно завірених копій уставу ЖБК та інших документів, надав неправильне доручення на представлення інтересів, не надав копій договорів з постачальниками послуг, між ними не укладено письмового договору, йому не надано розшифровок сум заборгованості, пропущено строки позовної давності.

Він не згоден з нарахованими сумами.

Крім того, квартира не належить йому, а належить його матері.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засідання, відповідач заявив про застосування позовної давності. Згідно ст.257 ЦК України позовна давність встановлюється у 3 роки. Позивач не просив суд поновити строки позовної давності, не навів поважних причин їх пропуску.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи час звернення до суду, суд вважає, що позовні вимоги за період до 15.05.2009 року задоволенню не підлягають за будь-яких підстав у зв'язку з пропуском строку давності.

Розглядаючи позовні вимоги в іншій частині, суд доходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки пред'явлений не до тієї особи.

Так, відповідно до договору дарування квартири від 7.10.2003 року, єдиним власником вказаної квартири є мати відповідача - ОСОБА_5

ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у вказаній квартирі, проте не є ані її власником, ані співвласником.

Договір найму житлового приміщення (вказаної квартири) між ним та власником також не укладено.

Таким чином, незалежно від того, що фактично відповідач проживає у вказаній квартирі та користується житлово-комунальними послугами, він юридично не є власником (співвласником) вказаної квартири, квартиронаймачем чи ін., і, отже, до нього не може бути пред'явлено вимогу щодо сплати за житлово-комунальні послуги.

Вказана вимога повинна бути пред'явлена до ОСОБА_5, або ж до особи, яка у встановленому порядку була б визнана фактичним користувачем/наймачем, тощо житлового приміщення, про що у позовних вимогах не йдеться.

Суд критично відноситься до стверджень відповідача щодо того, що він не ознайомлений зі Статутом ЖБК, не згоден з нарахуваннями, не отримав копій, тощо, оскільки вважає їх неналежними доказами та намаганням за формальними підставами шляхом посилання на надумані обставини ухилитися від оплати за фактично отримані ним послуги.

Суд вважає, що вказані обставини, а також факти незгоди з нарахуванням сум заборгованості відповідачем жодним чином в порядку ст.10, 60 ЦПК України не доведені, а посилання на неукладення письмової форми договору між ним та відповідачем - юридично нікчемним, оскільки недодержання у даному випадку форми правочину не тягне за собою його недійсності згідно ч.1 ст.218 ЦК України.

Разом з тим, суд вважає, що, оскільки ОСОБА_2 не є власником вказаної квартири та в судовому порядку наймачем/користувачем, споживачем житлово-комунальних послуг, тощо, не визнаний, позов пред'явлено не до тієї особи.

Позивачу було роз'яснено відповідну норму закону, у т.ч. - його право на заміну відповідача чи залучення співвідповідача, згідно ст.33 ЦПК України, однак позивач вказаним правом не скористався.

На підставі викладеного суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України з позивача Житлово-будівельний кооператив «Схід-2» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 16, 257, 259,526, 554,ЦК України, ст.ст. 68,162 ЖК України ст.ст. 10, 11, 60, 88,122, 212-215, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові Житлово-будівельного кооперативу «Схід-2» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - в і д м о в и т и.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Схід-2» (р/р 26008000081028, МФО 300023, ЕКПО 21910404, адреса : м. Кривий Ріг, , пр.. Металургів,29) судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп. на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.

Суддя: В. Є. Сільченко