Постанова № 2856562, 11.12.2008, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2008 р. Справа № 9/133-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Афанасьєв В.В. , Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 -дов.,

відповідача - Шелегеди О.І. -дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 2591С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2008 року по справі № 9/133-08

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до Спільного Українсько-Білоруського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехносинтез», м. Суми

про стягнення 270705,07 грн.

встановила:

Позивач, ФОП ОСОБА_1, у лютому 2008 року звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 297561 грн. 59 коп., з яких: 208788 грн. 75 коп. основної заборгованості за поставлену позивачем компресорну установку типу ВВ 32/8 М11У2 згідно договору купівлі-продажу №2-16/101-2006 від 17.11.2006р. , 69025 грн. 56 коп. інфляційних збитків, 9747 грн. 28 коп. -3% річних та 10000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2008 року по справі № 9/133-08 (суддя Лущик М.С.) позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто зі Спільного Українсько-Білоруського підприємства «Укртехносинтез»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 208788 грн. 75 коп. основної заборгованості, 69025 грн. 56 коп. інфляційних збитків та 9747 грн. 28 коп. -3% річних, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 04 коп. та витрати по сплаті держмита в сумі 2875 грн. 62 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з даним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2008 року по справі № 9/133-08 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, відповідач стверджує, що компресорна установка типу ВВ 32/8 М1У2 (заводський номер 074-5) була передана відповідачу не на підставі умов договору купівлі-продажу №2-16/101-2006 від 17.11.2006 р., а по іншим правовідносинам, оскільки ані в накладній на відпуск товару, ані в довіреності, ані в рахунку-фактурі номер цього договору не зазначено. Відповідач вказує, що по відповідній накладній ним з позивачем проведений залік та зменшена сума стягнення з позивача, яка знаходиться на виконанні в державній виконавчій службі згідно з рішенням господарського суду Сумської області по справі № 17/396-06, яким з ПП ОСОБА_1 на користь СУБП «Укртехносинтез»у формі ТОВ було стягнуто 265126 грн. 00 коп. основного боргу, 11729 грн. 71 коп. пені, 2768 грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач проти вимог апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом були повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи та зроблені вірні висновки про наявність у відповідача боргу перед позивачем. Позивач стверджує, що поставка товару була ним здійснена саме у межах укладеного між сторонами договору, яким передбачено строки оплати. Що ж стосується рішення суду по справі № 17/396-06, позивач зазначає, що по даному рішенню відкрито виконавче провадження та жодних сум позивач (як боржник у виконавчому провадженні) на адресу відповідача не сплачував. Щодо заліку зустрічних однорідних вимог у виконавчому провадженні -представник позивача зазначив, що йому про такий залік невідомо.

В судовому засіданні 03 грудня 2008 року оголошено перерву до 08 грудня 2008 р. до 15-00 год., з метою надання сторонам можливості подати суду додаткові обґрунтовані пояснення та докази.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегією суддів встановлено наступне:

як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між сторонами по даній справі було укладено договір купівлі-продажу № 2-16/101-2006 від 17.11.2006 р., за умовами якого продавець (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (відповідача) компресорну установку ВВ 32/8М1У2 (заводський номер НОМЕР_1) вартістю за одиницю 208788 грн. 75 коп. з урахуванням ПДВ у кількості однієї одиниці, а покупець зобов'язаний прийняти та провести оплату у строки визначені умовами договору.

Пунктом 1.2. зазначеного договору визначено, що продукція (установка) передається покупцю за актом передачі, який є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.1. зазначеного договору передбачено порядок проведення розрахунків, відповідно до якого покупець був зобов'язаний здійснити оплату продукції у розмірі 100% від суми договору на протязі 2-х банківських днів з моменту поставки продукції.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано акт передачі від 17.11.2006р. компресорної установки ВВ 32/8М1У2 (заводський номер НОМЕР_1) вартістю за одиницю 208788 грн. 75 коп. з урахуванням ПДВ у кількості однієї одиниці, у зв'язку з чим місцевим господарським судом і були зроблені висновки, що позивач виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу, а відповідач, в порушення умов договору та норм чинного законодавства, не здійснив перерахування коштів за отриману продукцію.

Обґрунтовуючи факт передачі відповідної продукції саме у межах укладеного договору, місцевий господарський суд посилався на те, що дата складання акту, предмет договору та вартість майна, яке було передано відповідачу повністю співпадають з умовами договору купівлі-продажу № 2-16/101-2006 від 17.11.2006 р., вартість установки, як і ціна договору, були визначені сторонами у 208788 грн. 75 коп. з урахуванням суми ПДВ. Це зафіксовано у п.1.1. та п.2.1. договору. Судом у оскаржуваному рішенні зазначено, що цілком очевидно, що в тексті договору при розшифруванні зазначеної суми було допущено технічну помилку, тому замість «сімдесят»слід читати «двісті». Зазначені обставини підтверджуються розміром суми, яку вказано в акті передачі компресорної установки -208788 грн. 75 коп. з урахуванням ПДВ.

З урахуванням вищенаведеного та положень ст.ст. 525, 526, 625, 691, 692 ЦК України, місцевим господарським судом і були зроблені висновки про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині сум заборгованості, інфляційних та річних.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, вважає їх такими, що зроблені при неповному дослідженні усіх фактичних обставин справи, оскільки:

відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; якщо він підписаний сторонами.

Аналіз залучених до матеріалів справи та додатково поданих доказів свідчить про те, що спірна компресорна установка була передана відповідачу за видатковою накладною від 21.11.2006 р. за № 3В-021/11, в якій підставою передачі зазначено рахунок-фактуру № 3В-021/11 від 21.11.2006 р., а не укладений між сторонами договір. В довіреності серії НОМЕР_2 від 21.11.2006 р. на отримання товару також відсутнє посилання на вищезазначений договір. В акті передачі компресорної установки від 17.11.2006 р. відсутнє будь-яке посилання на те, що даний акт складений на виконання умов договору купівлі-продажу №2-16/101-2006 від 17.11.2006 р.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що дана господарська операція є такою, що здійснена поза межами договору №2-16/101-2006 від 17.11.2006 р., термін оплати за поставлену продукцію не встановлено, то ж на неї поширюється дія ст. 530 ЦК України, відповідно до якої визначено, що в разі коли строк виконання боржником обов'язку не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний термін з моменту пред'явлення вимоги. Такої вимоги до матеріалів справи не надано.

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в обґрунтування вимог позовної заяви позивачем до матеріалів справи надано копію рахунку-фактури № ЗВ-021/11 від 21.11.2006 р., в якому зазначено «Компрес. установка ВВ-32/8М1У2 № НОМЕР_1 согл. догов. № 2-16/101-2006 от 17.11.2006 г.»(арк. справи 37). Оригінал відповідного рахунку колегією суддів залучено до матеріалів справи. В той же час, як вбачається із оригіналу рахунку-фактури № ЗВ-021/11 від 21.11.2006 р., який був наданий позивачем відповідачу (відповідний оригінал поданий відповідачем до суду апеляційної інстанції та залучений до матеріалів справи), в ньому зазначено «Компрес. установка ВВ-32/8М1У2 № НОМЕР_1»без посилання на номер та дату договору.

Відповідне, на думку колегії суддів, свідчить про неналежне оформлення з боку працівників позивача відповідної документації та можливе введення в оману суду, оскільки дало підстави суду першої інстанції вважати поставку продукції саме у межах договору № 2-16/101-2006 від 17.11.2006 р., тоді як фактично поставка здійснена поза межами цього договору.

Згідно зі статтею 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств, організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Тобто, для звернення до суду з позовною заявою необхідно, щоб право особи було порушеним на момент такого звернення.

Системний аналіз вищезазначених статей свідчить про те, що у даному випадку право позивача на момент подання позову не було порушеним, а тому його вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, колегія суддів також враховує і те, що станом на дату звернення позивача з позовом до суду зобов'язання відповідача щодо оплати основного боргу припинилися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України.

Відповідне підтверджується листом відповідача до позивача від 15.03.2007 р. за № 59-юр, в якому відповідач повідомляє позивача про проведення заліку зустрічних однорідних вимог, а саме - заборгованості ПП ОСОБА_1 перед СУБП «Укртехносинтез»в формі ТОВ по виконавчому провадженню на підставі наказу господарського суду Сумської області по справі № 17/395-06 і заборгованості СУБП «Укртехносинтез»в формі ТОВ перед ПП ОСОБА_1 за отриману по накладній № 3В-0021/11 від 21.11.2006 р. продукцію на суму заліку 208788,75 грн.

У відповідності до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Враховуючи положення названої статті, те, що відповідачем до матеріалів справи надано квитанцію про відправлення позивачу заяви про залік зустрічних однорідних вимог, відсутність будь-яких мотивованих заперечень позивача з приводу зарахування зустрічних однорідних вимог, а також те, що на підставі звернення СУБП «Укртехносинтез»у формі ТОВ до ВДВС у Ковпаківського районного управління юстиції у м.Суми за № 77-юр від 12.06.2007 р. (тобто, після направлення позивачу заяви про залік) було проведено зменшення суми боргу СПД ФО ОСОБА_1 саме на цю суму -208788,75 грн., колегія суддів вважає, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки станом на дату звернення з позовом до суду зобов'язання відповідача перед позивачем по накладній № 3В-0021/11 від 21.11.2006 р. на суму 208788,75 грн. були погашеними.

Враховуючи безпідставність позовних вимог, судові витрати та витрати за надані юридичні послуги позивачу також не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.4 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст.ст. 105, ГПК України,

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 20 жовтня 2008 року по справі № 9/133-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід. НОМЕР_3 відомості про рахунки відсутні) на користь Спільного українсько-білоруського підприємства «Укртехносинтез»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (40020 м. Суми пр. Курський,6 код 21127532 р/рахунок 26007010902 в Сумській філії АБ «БрокбізнесБанк», м. Суми, МФО 337922) 1 437,81 грн. держмита, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Погребняк В.Я.

Суддя Афанасьєв В.В.

Суддя  Шевель О.В.