Ухвала суду № 28562926, 01.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11275/09/0170/22

01.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Рузова А.О.

за участю сторін:

представник позивача - ТОВ "Плеяда ЛТД" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим - Загородній Максим Анатолійович, довіреність № 4 від 06.03.12 року;

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Плеяда ЛТД" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А.) від 07.02.12 року по справі № 2а-11275/09/0170/22

за позовом Товариства з обмеженню відповідальністю "Плеяда ЛТД" (вул. Челнокова, буд. 62, кв.33, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98109)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Кримська, буд. 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плеяда ЛТД" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Феодосія АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Феодосія АР Крим №00000322301/3 від 16.09.2009 року, № 00000332301/3 від 16.09.2009 року.

У ході розгляду справи у суді першої інстанції позивачем неодноразово доповнювались та уточнювались позовні вимоги та остаточно він просив суд:

- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Феодосії АР Крим № 00000322301/3 від 16.09.2009 року (№00000322301/0 від 11.03.2009 року, 00000322301/1 від 25.05.2009 року, 00000322301/2 від 03.07.2009 року) повністю в загальній сумі 4091,45 грн.;

- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Феодосії АР Крим 00000332301/3 від 16.09.2009 року (№ 00000332301/0 від 11.03.2009 року, № 00000332301/1 від 25.05.2009 року, № 00000332301/2 від 03.07.2009 року) повністю в загальній сумі 3273,16 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.12 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженню відповідальністю "Плеяда ЛТД" до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.12 року та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судове засідання 01.10.2012 року представник ТОВ "Плеяда ЛТД" не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши заперечення на апеляційну скаргу представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ в м. Феодосії АР Крим було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Плеяда-ЛТД" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків з ТОВ "Центр будівельної підготовки" за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року.

03.03.2009 року за результатами перевірки було складено акт № 553/23/24503616, в якому зазначені наступні порушення: - п.п. 5.1, 5.2.1, п.п.5.3.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств України" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження та несплати податку на прибуток в періоді, що перевірявся за 9 міс. 2007 року на суму 2727,63 грн.; - п.п.7.4.1, п.п.7.2.6. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями), внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 2182,11 грн., у тому числі за липень 2007 року на суму 1203,00 грн., за вересень 2007 року на суму 979,11 грн.

Зазначені порушення виникли у зв'язку із тим, що ТОВ "Плеяда-ЛТД" до складу валових витрат включались витрати за придбання робіт, послуг від ТОВ "Центр будівельної підготовки" за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість за період що перевірявся, у зв'язку з тим, що ТОВ "Плеяда-ЛТД" включило до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ "Центр будівельної підготовки" за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів (а.с.9-16)

11 березня 2009 року ДПІ у м. Феодосія відносно позивача прийняла податкові повідомлення-рішення від № 0000322301/0, № 0000332301/0, якими визначила 2727 грн. 63 коп. податку на прибуток і 1363 грн. 82 коп. штрафної санкції, та 2182 грн. 11 коп. податку на додану вартість і 1091 грн. 05 коп. штрафної санкції відповідно.

20 травня 2009 року рішенням ДПІ у м. Феодосія за № 3448/10/25-010, прийнятим за розглядом первинної скарги позивача, податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Феодосія від 11 березня 2009 року № 0000322301/0, № 0000332301/0 було залишено без змін, та відповідно Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень - рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за № 567/5758, із змінами і доповненнями, ДПІ у м. Феодосія прийняла податкові повідомлення-рішення від 25 травня 2009 року № 0000322301/1, № 0000332301/1.

Далі, за результатами розгляду всіх скарг ТОВ "Плеяда-ЛТД", враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, відповідачем 16.09.2009 року були прийняті остаточні оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00000322301/3 (а.с.18,41) про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств в розмірі 4091,45 грн., в тому за основним платежем в розмірі 2727,63 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1363,82 грн. та податкове повідомлення-рішення №00000332301/3 (а.с. 17, 40) про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 3273,16 грн., в тому за основним платежем в розмірі 2182,11 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1091,05 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ "Плеяда-ЛТД" звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом про оскарження вищезазначених рішень.

Отже, платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168).

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Законом України "Про податок на додану вартість" передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачені ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037 (далі по тексту Наказ № 165, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 3 п. 2 Наказу № 165 під час виконання договорів про спільну (сумісну) діяльність податкова накладна виписується особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету. Податковий облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться такою особою у загальновстановленому порядку окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності.

Пунктом 18 Наказу № 165 передбачалося, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168)

З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2005 року виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Плеяда-ЛТД", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №440478 від 25.03.2005 року (а.с. 77).

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Центр будівельної підготовки»у перевіреному періоді поставило ТОВ «Плеяда-ЛТД»ТМЦ (бетон, цвяхи, щебінь. ФБС-24 4.6. розчин цементний, сталь ліст. б=10мм, круг відрізний, саморізи з буром, профіль СД. тощо) на 10910 грн. 53 коп., крім того ПДВ 2182 грн. 11 коп. На поставлені ТМЦ ТОВ «Центр будівельної підготовки»виписало накладні та податкові накладні, перелік яких наведено на сторінках 6.7 акта перевірки. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. На кінець періоду, що перевірявся, дебіторська/кредиторська заборгованість за отримані ТМЦ від ТОВ «Центр будівельної підготовки»відсутня. Транспортування ТМЦ на об'єкти ТОВ «Плеяда-ЛТД»проводилося транспортом ТОВ «Центр будівельної" підготовки».

В акті перевірки зазначено, що на балансі ТОВ «Центр будівельної підготовки»не обліковуються транспортні засоби, виробничі активи, складські приміщення. Також до перевірки не надано документів, які підтверджують транспортування ТМЦ (товаро-транспортні накладні, акти приймання). Витрати на придбання будівельних матеріалів у сумі 10910 грн. 52 коп. ТОВ «Плеяда-ЛТД»віднесло до складу валових витрат декларації з податку на прибуток «підприємства за три квартали 2007 року. Крім цього, до складу податкового кредиту товариство віднесло 1203 грн. ПДВ у липні 2007 року і 979 грн. 11 коп. ПДВ у серпні 2007 року. Згідно з базою даних ДПІ у м. Керчі ТОВ «Центр будівельної підготовки»взято на податковий облік 01.06.2006 року. Директор (Дронов Олександр Васильович), головний бухгалтер - відсутній, кількісний склад працівників - 1 чоловік.

ТОВ «Центр будівельної підготовки»здійснював посередницьку діяльність в торгівлі товарами широкого асортименту (будівельні матеріали, спецодяг, запчастини, паливо та інше). Юридична адреса ТОВ «Центр будівельної підготовки»: м. Керч. вул. Орджоникидзе 12, але за юридичною адресою ТОВ «Центр будівельної підготовки»не знаходиться. В акті перевірки вчинено запис, що при проведенні ДПІ в м. Керчі документальної перевірки ТОВ «Центр будівельної підготовки»не надало до перевірки податкові та бухгалтерські документи які б свідчили про фінансово - господарську діяльність товариства, також до ДПІ в м. Керчі не надходило письмової заявки про відновлювання документів. ТОВ «Центр будівельної підготовки»не відобразило у податковому обліку операції щодо реалізації ТМЦ ТОВ «Плеяда-ЛТД». Згідно з формою №1-ДФ (податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку), наданою до ДПІ м. Керчі ТОВ «Центр будівельної підготовки»кількість працівників за період з 01.06.2006 року по 01.10. 2007 року за штатом - 1 чол., за сумісництвом та трудовими угодами - 0 чол., тобто відсутні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності. Податкові декларації з ПДВ за жовтень - грудень 2007 року, за січень - червень 2008 року до ДПІ в м. Керчі не надавались.

Відносно керівника ТОВ «Центр будівельної підготовки»24.06.2008 року було порушено кримінальну справу за ч.2 ст.205 КК України.

12.08.2008 року постановою господарського суду Автономної Республіки Крим по справа №2-27/680-2008А було накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Центр будівельної підготовки». В акті перевірки вчинено запис, що відсутність у ТОВ «Центр будівельної підготовки» необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів) підтверджує відсутність доказів фактичного отримання ТМЦ від ТОВ «Центр будівельної підготовки». Перевіркою зроблено висновок, що відсутність поставок ТМЦ, свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків, суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок та інтереси держави в частині формування бюджету.

В акті перевірки також зазначено, що ТОВ «Плеяда-ЛТД»в порушення пункту 5.1. підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищило валові витрати на 10910 грн. 52 коп.. та в порушення підпункту 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість" завищило податковий кредит на 2182 грн. 11 коп. Внаслідок зазначених порушень перевіркою визначено заниження на 2727 грн. 63 коп. податку на прибуток та на 2182 грн. 11 коп. податку на додану вартість, про що прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції була призначена судово-економічна експертиза. Згідно висновків експерта, висновки зазначені в акті відповідача не підтверджуються первинними документами позивача.

Отже, згідно з ч. 5 ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

17.06.2009 року постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим у кримінальній справі №1п-129/2009 (а.с.73-74) за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, останнього було звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки, кримінальну справу провадженням припинено.

Вищезазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_4 маючи умисел на заняття фіктивним підприємництвом, тобто свідомо знаючи, що фактично, юридична особа жодної підприємницької діяльності здійснювати не буде, 31.05.2006 року створив у встановленому законом порядку Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр будівельної підготовки", зареєструвавши його у виконавчому комітеті Керченської міської ради за №11411020000000969, поставив на податковий облік в ДПІ м. Керчі за №144 від 01.06.2006 року та отримав свідоцтво платника ПДВ №00340890 від 17.07.2006 року. Зареєструвавши ТОВ "Центр будівельної підготовки" ОСОБА_4 за попередньою домовленістю з ОСОБА_5, маючи умисел на порушення встановленого порядку здійснення господарської діяльності, при відсутності наміру здійснювати заявлену діяльність, яка мала вираз у невиконанні зобов'язань, що випливають із установчих документів, на протязі часу достатнього для виконання цих зобов'язань, уклав з рядом суб'єктів господарської діяльності фіктивні угоди на поставку різних товарів, робіт і послуг, зобов'язання за якими не виконав.

Згідно даних фіктивних угод, в період з 30.06.2006 року по 23.06.2008 року на розрахунковий рахунок ТОВ "Центр будівельної підготовки" були зараховані грошові кошти в загальній сумі 2016631,39 грн. із яких 20148828,68 грн. транзитом перераховані на інші суб'єкти господарської діяльності, в тому числі і фіктивні підприємства, які підконтрольні ОСОБА_6, за що ОСОБА_4, щомісячно отримував матеріальну винагороду. Таким чином, ОСОБА_4 являючись посадовою особою ТОВ "Центр будівельної підготовки", реальної фінансово-господарської діяльності від імені даного підприємства не здійснював.

За результатами вивчення документів податкової звітності ТОВ "Плеяда-ЛТД", а саме вищезазначених податкових накладних, отриманих від ТОВ "Центр будівельної підготовки" встановлено, що вказані документи підписані директором ТОВ "Центр будівельної підготовки" ОСОБА_4

Проте, як зазначалось вище, ОСОБА_4 реальної фінансово-господарської діяльності від товариства не здійснював.

Судом першої інстанції також встановлено, що висновок про придбання позивачем у контрагента ТОВ "Центр будівельної підготовки" товарів (робіт, послуг) надано лише на підставі первинних бухгалтерських документів та документів бухгалтерського обліку. При цьому фактичне отримання товарів (робіт, послуг) не перевірялося.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що платіжні доручення надані позивачем не є належним доказом сплати ТОВ "Плеяда ЛТД" до бюджету суми податку на додану вартість та відповідно не є підставою для нарахування податкового кредиту.

Такого висновку суд дійшов, керуючись положеннями абз. 3 п. 2, п. 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, відповідно до яких податкова накладна має бути виписана особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету та підписана особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку.

Згідно з п.п. б) п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв на момент виникнення спірних правовідносин контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п.17.1.,3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем винесені правомірно.

В ході перевірки також було встановлено порушення ТОВ «Плеяда ЛТД» вимог п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження податку на прибуток у зв'язку з включенням до складу валових витрат, що не підтверджуються відповідними документами податкового обліку.

Відповідно до п.п. 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 334 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону № 334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

При цьому під валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст. 5 Закону № 334).

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону № 334).

Згідно з п.п.5.3.9 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту Наказ № 88).

Відповідно до п.1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення (п.п. 2.14, 2.15, 2.16 Наказу № 88).

Як було встановлено судом першої інстанції, податкові накладні, а також рахунки і акти виконаних робіт були складені та підписані ОСОБА_4, який реальної фінансово-господарської діяльності від імені товариства не здійснював. Крім того, проведені господарські операції не відповідають нормам законодавства, оскільки були проведені з фіктивним підприємством та не були направлені на настання відповідних правових наслідків.

Отже, первинні документи податкового обліку не можна вважати належним доказом понесених позивачем валових витрат, оскільки складені вони з порушенням положень Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про правомірність дій відповідача щодо донарахування позивачу податку на прибуток, нарахування штрафних (фінансових) санкцій та прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Плеяда ЛТД" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А.) від 07.02.12 року по справі № 2а-11275/09/0170/22, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А.) від 07.02.12 року по справі № 2а-11275/09/0170/22, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська