Ухвала суду № 28562511, 23.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5691/11/0170/10

23.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Дугаренко О.В.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газіфікації "Кримгаз"- Силич Людмила Євгенівна, довіреність № 617 від 28.12.11 року;

представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 20.10.11 року по справі № 2а-5691/11/0170/10

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 20.10.2011 року у справі № 2а-5691/11/0170/10 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000404001 від 06.05.2011 року, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим стосовно Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 12357,28 гривень та штрафних санкцій в сумі 6178,64 гривень. Стягнено з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" судові витрати у сумі 03 гривні 40 копійок.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду, суддю Кукту М.В. у зв'язку з поважними причинами, було замінено на суддю Дугаренко О.В.

В судове засідання 23.04.2012 року представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з 11.04.2011 року по 15.04.2011 року посадовими особами податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПП "Торгбудсервіс" за грудень 2010 року.

За наслідками перевірки складено акт від 15.04.2011 року №148/40-1/03348117 (а.с. 13-20).

Згідно із висновками даного акту встановлено порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі -Закон №168), п. 2, ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, а саме дані відображені у декларації з ПДВ про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряє мий період -не є дійсними в частині завищення податкового кредиту за перевіряє мий період на суму 12357,28 гривень.

На підставі даного акту, відповідно до підпунку 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2010 року №0000404001 про нараховування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 12357,28 гривень та штрафних санкцій в сумі 6178,64 гривень.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Матеріали справи свідчать, що в основу висновків відповідача про порушення позивачем правил оподаткування покладено встановлений під час перевірки факт наявності господарських взаємовідносин між позивачем і ПП "Торгбудсервіс", яким, у свою чергу, завищена сума податкових зобов'язань, у т.ч. сформованих по взаємовідносинах з позивачем та податкового кредиту за грудень 2010 року.

Висновок відповідача про завищення суми податкових зобов'язань та кредиту ПП "Торгбудсервіс"за грудень 2010 року ґрунтується на тому, що факт поставки товару між ПП "Торгбудсервіс" та його контрагентами ТОВ "Ріона Крим" та ТОВ "Сімбіан" не підтверджено, податкові накладні складені необґрунтовано, отже відповідач дійшов висновку, що податкові накладні, отримані позивачем від ПП "Торгбудсервіс" не можуть бути прийняті у підтвердження права позивача на податковий кредит з ПДВ за грудень 2010 року, оскільки вчинення правочину з ПП "Торгбудсервіс"не спрямовано на реальне настання правових наслідків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту у грудні 2010 року суми ПДВ, сплачені в ціні товарів постачальнику ПП "Торгбудсервіс", відповідно до умов Договору поставці № Т9-10/21 від 19.10.2009 року (а.с. 22).

Факт сплати позивачем придбаних товарів підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- платіжне доручення № 2023 від 06.12.2010р. (а.с. 53) на суму 38292,36грн., у т.ч. ПДВ -6382,06грн.,

- платіжне доручення № 751 від 06.12.2010р. (а.с. 54), на суму 12 292,80грн., у т.ч. ПДВ -2048,80грн.,

- платіжне доручення № 5539 від 08.12.2010р. (а.с. 54), на суму 18405,60грн., у т.ч. ПДВ -2587,60грн.,

- платіжне доручення № 792 від 20.12.2010р. (а.с. 55), на суму 1213,20грн., у т.ч. ПДВ -115,00грн.,

- платіжне доручення № 5753 від 20.12.2010р. (а.с. 55), на суму 3939,72грн., у т.ч. ПДВ -99,00грн.,

Факт отримання товарів підтверджується наступними документами бухгалтерського обліку:

- прибуткова накладна № Т-120801 від 08.12.10р. (а.с. 23) на загальну суму 15525,60грн. у т. ч. ПДВ -2587,60 грн.

- прибуткова накладна № Т-122205 від 22.12.10р. (а.с. 24) на загальну суму 523,20грн. у т. ч. ПДВ -87,20 грн.

- прибуткова накладна № Т-121001 від 10.12.10р. (а.с. 25) на загальну суму 2880,00грн. у т. ч. ПДВ -480,00 грн.

- прибуткова накладна № Т-120701 від 07.12.10р. (а.с. 25) на загальну суму 12292,80грн. у т. ч. ПДВ -2048,80 грн.

- прибуткова накладна № Т-122203 від 22.12.10р. (а.с. 26) на загальну суму 3345,72грн. у т. ч. ПДВ -557,62 грн.

- прибуткова накладна № Т-122204 від 22.12.10р. (а.с. 27) на загальну суму 690,00грн. у т. ч. ПДВ -115,00 грн.

- прибуткова накладна № Т-122102 від 21.12.10р. (а.с. 27) на загальну суму 594,00грн. у т. ч. ПДВ -99,00 грн.

- прибуткова накладна № Т-120901 від 09.12.10р. (а.с. 57) на загальну суму 38292,36грн. у т. ч. ПДВ -6382,06 грн.

- податкова накладна № 120701 від 07.12.10р. (а.с. 28) на загальну суму 12292,80грн. у т. ч. ПДВ -2048,80 грн.

- податкова накладна № 120801 від 08.12.10р. (а.с. 29) на загальну суму 15525,60грн. у т. ч. ПДВ -2587,60 грн.

- податкова накладна № 121001 від 10.12.10р. (а.с. 30) на загальну суму 2880,00грн. у т. ч. ПДВ -480,00 грн.

- податкова накладна № 122102 від 21.12.10р. (а.с. 31) на загальну суму 594,00грн. у т. ч. ПДВ -99,00 грн.

- податкова накладна № 122203 від 22.12.10р. (а.с. 32) на загальну суму 3345,72грн. у т. ч. ПДВ -557,62 грн.

- податкова накладна № 122204 від 22.12.10р. (а.с. 33) на загальну суму 690,00грн. у т. ч. ПДВ -115,00 грн.

- податкова накладна № 122205 від 22.12.10р. (а.с. 34) на загальну суму 523,20грн. у т. ч. ПДВ -87,20 грн.

- податкова накладна № 120901 від 09.12.10р. (а.с. 56) на загальну суму 38 292,36грн. у т. ч. ПДВ -6 382,06 грн.

- прибутковий ордер № 88 від 17.12.10р. (а.с. 58),

- прибутковий ордер № 88 від 17.12.10р. (а.с. 59),

- прибутковий ордер № 85 від 10.12.10р. (а.с. 60),

- прибутковий ордер № 84 від 08.12.10р. (а.с. 61),

- прибутковий ордер № 91 від 22.12.10р. (а.с. 61),

- прибутковий ордер № 807 від 09.12.10р. (а.с. 62),

Подальше використання придбаного у ПП "Торгбудсервіс" товару підтверджується наступними документами бухгалтерського обліку:

- акт приймання виконаних робіт № 2/1 за січень 2011 року (а.с. 63),

- акт приймання виконаних робіт № 2 за червень 2011 року (а.с. 64),

- акт приймання виконаних робіт № 3/50 УОСМ за травень 2011 року (а.с. 65),

- акт приймання виконаних робіт № 2/4 СУОСМ за квітень 2011 року (а.с. 66),

- акт приймання виконаних робіт № 2 за березень 2011 року (а.с. 79),

- акт приймання виконаних робіт № 2 за червень 2011 року (а.с. 80),

- акт приймання виконаних робіт № б/н за липень 2011 року (а.с. 81),

- акт приймання виконаних робіт № 2 за серпень 2011 року (а.с. 82),

- акт приймання виконаних робіт № 3 за серпень 2011 року (а.с. 83),

- акт приймання виконаних робіт № 2/1 ОГМ за січень 2011 року (а.с. 84),

- акт приймання виконаних робіт № 4 ОГМ за лютий 2011 року (а.с. 85),

- акт приймання виконаних робіт № 3/ОГМ за лютий 2011 року (а.с. 86),

- акт приймання виконаних робіт № 1/3 ОГМ за березень 2011 року (а.с. 87),

- накладна на внутрішнє переміщення матеріалів № 495 від 15.12.10р. (а.с. 75),

- накладна на от пуск матеріалів від 20.12.10р. № 502 (а.с. 76),

- накладна на внутрішнє переміщення матеріалів № 493 від 14.12.10р. (а.с. 76)

- накладна на от пуск матеріалів від 16.06.11р. № 612 (а.с. 77),

- накладна на от пуск матеріалів від 03.03.11р. № 146 (а.с. 78).

З матеріалів справи вбачається, що недоліків щодо форми та змісту вказаних податкових накладних перевіркою, проведеною податковим органом не встановлено. Посилань у акті перевірки на будь-яке недотримання позивачем порядку оформлення документів по зазначеній угоді теж нема.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168).

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником отримав такі документи (чого не заперечує відповідач), які і відобразив в своєму податковому обліку.

Згідно із п. 1.3 ст. 1 Закону №168 платник податку -це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Тобто обов'язок внесення податку до бюджету покладається на продавця товару, а не на покупця.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 цього Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д"пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Якщо в ланцюгу постачання контрагент або постачальник контрагента не виконав належним чином своїх податкових зобов'язань обо інших передбачених законом обов'язків, негативні наслідки (відповідальність) наступають тільки для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на податковий кредит, якщо останній виконав всі передбачені законом умови і має відповідні документальні підтвердження.

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З урахуванням запровадженого ч. 2 ст. 61 Конституції України принципу індивідуальної юридичної відповідальності та визначених Податковим Кодексом України правил обчислення податку причини можливого не включення контрагентом платника ПДВ складеної ним податкової накладної до загального обсягу податкових зобов'язань з ПДВ відповідної податкової накладної не мають для отримувача такої накладної юридичних наслідків.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, в тому числі ПДВ в ціні товару.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У порушення вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надано доказів того, що позивач не виконав зобов'язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми ПДВ.

Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із критерії оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яки викладені в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повини діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму вищезазначених критеріїв, і у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративному позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення №0000404001 від 06.05.2011 року про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 12357,28 гривень та штрафних санкцій в сумі 6178,64 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 20.10.11 року по справі № 2а-5691/11/0170/10, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 20.10.11 року по справі № 2а-5691/11/0170/10, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська