Ухвала суду № 28562493, 26.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5348/11/0170/17

26.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 09.06.11 року по справі № 2а-5348/11/0170/17

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (вул. Проектна, 1, смт. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011 року у справі № 2а-5348/11/0170/17 в задоволені адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволено частково.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання 26.03.2012 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Спеці алізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками подат ків в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) проведено документальну невиїзну по запланову перевірку ВАТ «Кримський содовий завод»з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ПП «Севелітстрой»(ЄДРПОУ 35096833) за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 151/40-01/05444546 від 18.04.2011 року, висновки якого покладено в основу прийнятих податкових повідомлень рішень від 29.04.11 року №0000354001 та №0000364001, податковим органом, при перевірці правильності формування податкового кредиту в жовтні-листопаді 2010року та нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад грудень 2010року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в жовтні-листопаді 2010 року, в основу порушень позивачем вимог податкового законодавства покладено обставини встановлені ДРПІ в м. Сімферополі, викладені в акті від 21.03.11 року №3130/23-4/35096433 "Про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Севелітстрой" (ЄДРПОУ35096833) з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010 року", щодо встановленого завищення податкових зобов'язань в сумі 7514228грн., а саме встановлено, що платником податків (ПП "Севелітстрой" (ЄДРПОУ35096833) завищено податкових зобов'язань в рядку 9 Декларації за жовтень 2010 року в сумі 1990966грн., у тому числі за рахунок ВАТ "КСЗ" 15961,53грн., за листопад 2010 року в сумі 1341246грн., у тому числі за рахунок ВАТ "КСЗ" 19617,07грн., згідно поданих декларацій за дані періоди.

За вказаних обставин контролюючим органом в акті перевірки зроблено висновок про порушення платником податків п.1.8 ст.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме завищено суми податкового кредиту з ПДВ за жовтень 20101 року на 15961,53грн. за листопад 2010 року на 19617,07грн., завищено бюджетне відшкодування ПДВ за листопад 2010 року на 15617,07грн., за грудень 2010 року на 19617,07грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.11 року регулює Податковий кодекс України від 02.12.10 року №2755-VI, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положення статті 16 Податкового кодексу України, що визначають обов'язки платника податків, зокрема, пп.16.1.2,16.1.3,16.1.4, зобов'язують платника податків: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про податок на додану вартість", Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи, чинних до 31.12.10 року.

На вимогу пункту1.3 статті1 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення спірних правовідносин і який до 31.12.10 року визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку на вимогу п.п.7.2.8 п.7.2 статті7 Закону зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Судом першої інстанції встановлено, що податковими деклараціями з податку на додану вартість ВАТ "Кримський содовий завод" задекларовано суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок у банку платника податків у жовтні 2010 року сумою 9697670,00грн., за листопад 2010 року сумою 7404337,00грн., грудні 2010 року 5715060,00грн. (а.с.43-44, 64-65, 81-82), Уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок скореговані податкові зобов'язання за жовтень 2010 року, за листопад 2010 року (а.с.58, 61, 95). Платником податків при формуванні податкового кредиту та визначенні сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість включено суми податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2010 року розміром 15961,53грн. за листопад 2010 року розміром 19617,07грн., заявлено бюджетне відшкодування ПДВ за листопад 2010 року сумою 15617,07грн., за грудень 2010 року сумою 19617,07грн.

Суми бюджетного відшкодування розраховані як різниця між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом податкових декларацій по податку на додану вартість звітних періодів, що підлягають відшкодуванню в наступному періоді.

Відповідно до приписів пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.00 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" платником податків самостійно обчислено суму податкових зобов'язань, які зазначено у поданих податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках, якими скореговані податкові зобов'язання за жовтень 2010 року, за листопад 2010 року (а.с.43-44, 58, 61, 64-65, 81-82, 95) .

Згідно пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.07 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг на митній території України.

Податковим зобов'язанням, з положень п.1.6 ст.1 Закону України від 03.04.07 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", є загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) за приписами пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону на платника податків покладено обов'язок з ведення обліку операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю, що має містити окремими рядками вимоги визначені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відповідно до пп.7.2.3 складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг), яку платники податку повинні зберігати протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що податкові накладні (а.с.115-119), розмір ПДВ за якими складає 35578,59грн., підтверджують право платника податків на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями з ПП"Севелітстрой" та перерахування сум податку на додану вартість, визначених у платіжних дорученнях (а.с.145-150).

Відповідно до п.1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

На сторону покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником (контрагентом) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про неправомірність донарахування (збільшення) податкових зобов'язань по податку на додану вартість, а отже нарахування штрафних санкцій здійснено податковим органом також протиправно, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 29.04.11 року №0000354001 підлягає скасуванню.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено положеннями пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема, з приписів підпункту 7.7.1. якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо обставин на які посилається представник відповідача в обґрунтування правомірності дій податкового органу та перевіряючих, за висновків яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.04.11 року №0000354001 щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ, спростовуються матеріалами справи та не засновані на положеннях Закону України "Про податок на додану вартість", а тому застосовані фінансові санкції також підлягають скасуванню.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильними висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, оскільки вимоги щодо скасування акту Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №151/40-01/05444546 від 18.04.11 року не підлягають задоволенню з підстав того, що акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 09.06.11 року по справі № 2а-5348/11/0170/17, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 09.06.11 року по справі № 2а-5348/11/0170/17, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська