Постанова № 28562026, 09.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-12844/11/6/0170

09.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська інвестиційна будівельна компанія" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 21.11.11 року у справі №2а-12844/11/6/0170

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська інвестиційна будівельна компанія" (вул. Предславинська, 49, кв. 91, м. Київ 150, 03150)

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська інвестиційна будівельна компанія" про стягнення з відповідача 95398,91 грн. заборгованості з орендної плати за землю.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 21.11.2011 року у справі № 2а-12844/11/6/0170 в задоволені адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська інвестиційна будівельна компанія" про стягнення заборгованості, відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник позивача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання 09.04.2012 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська інвестиційна будівельна компанія" 22.03.2007 року зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.8) та є платником податків та зборів, передбачених ст. 9 Податкового кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що 25.06.2008 року позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 6000 кв.м. № 040900700050 і 13.07.2009 року була здійснена його державна реєстрація (а.с.13).

28.01.2011 року відповідачем надано до позивача податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011 року № 4416, відповідно до якої сума податкового зобов'язання підприємства в 2011 року склала 13628,65 грн. за місяць.

Відповідачем сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати в січні - липні 2011 року сплачена була лише частково в сумі 341,64грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в сумі 95398,91грн. (13628,65x7-341,64).

22.03.2011 року ДПІ у м. Ялта була проведена камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Кримська інвестиційна будівельна компанія", за результатами якої було складено акт перевірки № 551/15-3/34980242 від 22.03.2011 року, яким встановлено порушення ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VІ, яке виразилось в несвоєчасному поданні податкової декларації з орендної плати за нововідведену земельну ділянку на 2009 рік.

Акт перевірки був отриманий відповідачем 22.03.2011 року.

11.04.2011 року за наслідками проведеної перевірки і на підставі вказаного акту перевірки позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001201503 в сумі 170,00грн.

Вказане повідомлення-рішення було отримане відповідачем 11.04.2011 року.

16.05.2011 року ДПІ у м. Ялта була проведена камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Кримська інвестиційна будівельна компанія", за результатами якої було складено акт перевірки № 1114/15-3/34980242, яким встановлено порушення ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, а саме, несвоєчасне подання податкової декларації з орендної плати за нововідведену земельну ділянку на 2010 рік.

Акт перевірки був отриманий відповідачем 16.05.2011 року.

25.05.2011 року за наслідками проведеної перевірки і на підставі вказаного акту перевірки позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001721503 в сумі 170,00грн.

Вказане повідомлення-рішення було отримане відповідачем 25.05.2011 року.

Статтею 16 Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, у тому числі по сплаті податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у стоки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

П. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 Кодексу) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Таким чином, грошове зобов'язання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Згідно з ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Ялта, відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України 09.03.2011 року була виставлена ТОВ "Кримська інвестиційна будівельна компанія" податкова вимога № 132 в сумі 13287,01 грн. та направлена відповідачу поштою, проте, була повернута до ДПІ в м. Ялта 14.04.2011 року з відміткою «за зазначеною адресою не проживає»(а.с.18).

Згідно п.58.3.ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходження посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу або незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою і відповідачем до звернення до суду були дотримані усі умови, що визначені у ст. 59 та п.95.2. ст.95 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає вимоги позивача обґрунтованими. Правова оцінка, суду першої інстанції суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 3 ст. 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 21.11.11 року у справі №2а-12844/11/6/0170, задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 21.11.11 року у справі №2а-12844/11/6/0170, скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим задовольнити.

Стягнути кошти у сумі податкового боргу з орендної плати за землю 95398,91 грн. з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська інвестиційна будівельна компанія" у банках, обслуговуючих такого платника податків в дохід місцевого бюджету м Ялта на р/р 33217812700039, код платежу 13050200 (орендна плата з юридичних осіб) в УГК в АРК, МФО 824026, ЗКПО 34740850.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська