Рішення № 2855951, 13.01.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 січня 2009 р. Справа 8/13-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ДЕКАРТ" (вул. Сумгаїтська , 3, м. Харків, 61018)

до: Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 892080 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Злобіна О.О.- за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 525000 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем договору поставки № 4 від 05.04.06р.

Ухвалою суду від 28.12.07р. суддею Мельником І.Ю. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 07.02.08р.

Поданим до суду 07.02.08р. доповненням до позовної заяви збільшено розмір позовних вимог. Зокрема позивач просить стягнути з відповідача 892080 грн., в тому рахунку: 630000 грн. заборгованості за поставлений згідно договору товар, 107100 грн. пені за прострочення виконання зобов"язань, 136080 грн. інфляційних та 18900 грн. три проценти річних.

У зв"язку з хворобою судді Мельника І.Ю. судове засідання 07.02.08р. не відбулось, та ухвалою суду від 12.02.08р. розгляд справи було призначено на 28.02.08р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.02.2008р. у справі № 8/13-08 задоволено заяву позивача б/н від 27.02.2008 р. про забезпечення позову. Накладено арешт на майно, яке належить відповідачу - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 ) на суму позовної заяви з врахуванням доповнень в сумі 892080 грн.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.09.08р. задоволено апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ухвалу господарського суду Вінницької області від 28 лютого 2008р. у справі №8/13-08 скасовано. Справу № 8/13-08 передано на розгляд до господарського суду Вінницької області.

Ухвалою суду від 13.10.08., відповідно до розпорядження голови господарського суду Вінницької обл., справу прийнято до провадження суддею Кожухар М.С. з призначенням судового засідання на 06.11.08р.

Ухвалою суду від 06.11.08р., у зв"язку з неявкою представників сторін, ненаданням сторонами всіх доказів, необхідних для вирішення справи, розгляд справи було відкладено на 02.12.08р.

Ухвалою суду від 02.12.08р., у зв"язку з ненаданням сторонами всіх доказів, необхідних для вирішення справи, розгляд справи за клопотанням представника відповідача було відкладено на 13.01.09р.

В судове засідання 13.01.09р. з"явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Просить стягнути з відповідача 889814,40 грн., в тому рахунку: 628400 грн. основного боргу, 106828 грн. пені, 18852 грн. три відсотка річних та 135734,40грн. інфляційних.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання 13.01.09р. не з"явились. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином через його представника під розписку в судовому заіданні 02.12.08р., а також ухвалою суду від 02.12.08р., що надіслана йому рекомендованою кореспонденцією.

Відсутність відповідача та його представника не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

В матеріалах справи є заява представника відповідача (подана в судовому засіданні 28.02.08р., але не розглянута судом через оскарження ухвали про забезпечення позову) про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки підписи ОСОБА_1 на видаткових накладних не належать СПД ОСОБА_1

Представник позивача в додаткових поясненнях проти призначення судової почеркознавчої експертизи заперечив. Вважає зауваження відповідача щодо підробки накладних спробою затягти судовий процес, оскільки відповідачем не оспорюються факти укладення договору та додатків до нього, видачі довіреностей та отримання товару. Окрім того відомості щодо накладних містяться у довіреностях по яким відповідач отримав товар, а накладні містять дані щодо про номери довіреностей на отримання товару.

В судовому засіданні 13.01.09р. представник позивача наведені доводи підтримав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши клопотання відповідача та матеріали справи суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Виходячи зі тексту ст. 42 ГПК України та положень ЗУ "Про судову експертизу" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. На цьому також наголошено у роз"ясненні Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зі змінами та доповненнями, внесеними подальшими Роз"ясненнями та Рекомендаціями Вищого господарського суду України.

Відповідачем в обгрунтування поданого клопотання про призначення судової експертизи не наведено та не надано доказів, які б давали підстави для висновку про необхідність у призначенні почеркознавчої експертизи та щодо неможливості вирішення спору на підставі поданих позивачем документів. Також ним не надано доказів які були витребувані судом. СПД ОСОБА_1 для відібрання зразків підписів у судове засідання не з"явилась, що також виключає можливість призначення судової експертизи через відсутність зразків підписів.

Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

З пояснень представника позивача та наданих матеріалів суд вбачає таке.

Згідно з договором поставки № 4 від 05.04.06р. по накладних Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "ДЕКАРТ" передало Суб"єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 товар (масло коров"яче) на загальну суму 630000 грн.

Відповідно до п. 1.1 договору сторони узгодили, що постачальник зобов"язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар (масло коров"яче). Постачання товару здійснюється партіями. Кількість кожної партії, ціна, асортимент, строки, умови поставки і момент переходу права власності на товар визначається у відповідних додатках.

Зокрема додатками до даного договору, а також у видатковій накладній № 45 від 07.07.06р. визначено, що оплата за товар по специфікаціям здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі десяти календарних днів з моменту поставки.

Станом на день розгляду справи борг за поставлений товар становить 628400 грн. за рахунок зарахування 1600 грн. передплати, що мала місце до поставки товару.

Наведене стверджується:

- договором поставки № 4 від 05.04.06р. з додатками до нього;

- копіями видаткових накладних;

- копіями доручень;

- копіями рахунків-фактур:

- копіями податкових накладних;

- актом державної податкової інспекції у Дзержинському р-ні м. Харкова № 8236/2305/21174833 від 18.10.07р.;

- письмовими поясненнями;

- розрахунком ціни позову;

- іншими матеріалами справи;

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.1 договору сторони узгодили, що постачальник зобов"язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар (масло коров"яче). Постачання товару здійснюється партіями. Кількість кожної партії, ціна, асортимент, строки, умови поставки і моментпереходу права власності на товар визначається у відповідних додатках.

Додатками до даного договору, а також у видатковій накладній № 45 від 07.07.06р. визначено, що оплата за товар по специфікаціям здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі десяти календарних днів з моменту поставки.

Відповідач своє зобов'язання виконав не у повному обсязі, борг становить 628400 грн. Тому позовні вимоги щодо стягнення 628400 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 6.1 договору, за порушення умов оплати товару за договором, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент утворення заборгованості від вартості не оплаченого в обумовлені строки товару за кожен день прострочення до усунення порушення зобов"язань.

Здійснений позивачем розрахунок суми пені відповідає законодавству та умовам договору в сумі 106828 грн. пені. А відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 106828 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведений позивачем розрахунок трьох відсотків річних здійснено в межах передбачених законодавством, а відтак позовні вимоги про стягнення 18852 грн. три відсотка річних підлягають задоволенню.

Також в заяві про зменшення розміру позовних вимог зазначено вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 135734,40 грн., які, виходячи з тексту доповнення до позовної заяви від 06.02.08р. (а.с. 25), розраховані за період прострочення оплати по договору по грудень 2007 року.

Наведений позивачем розрахунок інфляційних здійснено в межах передбачених законодавством, а відтак позовні вимоги про стягнення 135734,40 грн. інфляційних підлягають задоволенню.

В силу ст. ст. 43, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 628400 грн. основного боргу, 106828 грн. пені, 18852 грн. три відсотка річних та 135734,40 грн. втрат від інфляції з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84,115,116 ГПК України,

ВИРІШИВ :

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Позов задовольнити.

Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ДЕКАРТ" (вул. Сумгаїтська , 3, м. Харків, 61018) - 628400 грн. основного боргу, 106828 грн. пені, 18852 грн. три відсотка річних, 135734,40 грн. втрат від інфляції, 8898,14 грн. витрат на держмито та 117,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 січня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу