Постанова № 28558765, 31.10.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/3651/12

"31" жовтня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мушія А.Б.,

відповідача -ОСОБА_1,

за відсутності позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1729,55 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення вимог закону не здійснено сплати у належному розмірі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік. У зв'язку з цим на даний час за відповідачем рахується заборгованість перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків на суму 1729,55 грн., яку позивач, звернувшись до суду із даним позовом, і просить стягнути з відповідача як фізичної особи -підприємця, яка обрала особливий спосіб оподаткування шляхом придбання торгового патенту та сплати фіксованого податку, - в судовому порядку.

Водночас, Управлінням Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області у позовній заяві було заявлено клопотання про розгляд даної справи без участі його представника.

Відповідач, в судовому засіданні позов визнав, проте, пояснив суду, що на мав змоги сплатити заборгованість добровільно через важке фінансове становище.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1, с. Вербовець, Лановецький район, Тернопільська область), - у 2010 році був зареєстрований як фізична особа -підприємець, і у ІІІ-ІV кварталах 2010 року ним було обрано особливий спосіб оподаткування шляхом придбання торгового патенту та сплати фіксованого податку.

При цьому у 2010 році відповідач перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області та був платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як видно із самостійно поданого відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області звіту про нарахуванням внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сума страхових внесків, яка мала бути сплачена відповідачем у 2010 році становить 1868,40 грн.

22.06.2011 року управлінням ПФУ в Лановецькому районі з метою погашення наявної заборгованості у сумі 1805,40 грн. було виставлено відповідачу відповідну вимогу про сплату боргу №88.

Будь-які докази, які б свідчили про оскарження вищевказаної вимоги відповідачем в адміністративному чи в судовому порядку в матеріалах справи -відсутні, відповідачем - не надані, а судом -не встановлені.

А відтак, вказана вимога -є обов'язковою до виконання відповідачем і визначена у ній сума боргу - є узгодженою та підлягає обов'язковій сплаті відповідачем.

Проте, у повному обсязі сплати до мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду України, в тому числі з урахуванням 33,2% від розміру мінімальної заробітної плати у період з липня по грудень, -відповідачем ані самостійно, ані за вимогою про сплату боргу - у повному обсязі не здійснено, у зв'язку з чим станом на час розгляду даної справи за ним рахується заборгованість у розмірі 1729,55 грн.

Вказана заборгованість -визнана відповідачем у судовому засіданні 31.10.2012 року та підтверджується наявними матеріалами справи.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Проте, з огляду на виникнення у відповідача вищезазначеної заборгованості до 01 січня 2011 року, а також враховуючи норми пункту 7 розділу VIII вищезазначеного Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- суд вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин норми законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості та визначало на у той період порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, - тобто, норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV від 09.07.2003 року, Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Як вже було зазначено вище, відповідач у період, у 2010 році був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на якого, у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», покладено обов'язок самостійно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV - страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для відповідача базовим звітним періодом - є квартал.

Водночас, починаючи з липня 2010 року, у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»№2461-VI від 08.07.2010 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV -фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний страховий внесок -сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Згідно з положеннями ст.2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», який спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово-економічної кризи, а також ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»№ 2154-VI від 27.04.2010 року - мінімальний розмір заробітної плати становить з 01 липня 2010 року -888,00 грн., з 01 жовтня 2010 року -907,00грн., з 01 грудня 2010 року -922,00 грн.

У відповідності до абз.6 п.4.7 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»№21-1, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, - розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 -2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - 33,2% з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Як було зазначено вище, відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області було самостійно подано звіт про нарахуванням внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому визначено загальну суму страхових внесків, яка мала бути ним сплачена у 2010 році, - 1868,40 грн.

Водночас, відповідачем була здійснена часткова сплата страхових внесків і станом на квітень 2011 року на рахунок Пенсійного фонду у рахунок сплати страхових внесків за 2010 рік від відповідача надійшли кошти на загальну суму 138,85 грн.

Тобто, з урахуванням частини сплачених сум, загальна сума недоїмки, яку відповідач має доплатити до мінімального страхового внеску за 2010 рік, на даний час складає 1729,55 грн. (1868,40 грн. -138,85грн.)

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Як вже було зазначено вище, відповідачем було визнано заявлені до нього вимоги, однак, суду він пояснив, що не мав можливості здійснити сплату заборгованості через скрутне фінансове становище.

Згідно з положеннями частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу. Тобто, у разі визнання відповідачем адміністративного позову - приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати страхових внесків - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, борг зі сплати страхових внесків відповідачем - не сплачений, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача, - відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, визнаними відповідачем та відповідають чинному законодавству.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області заборгованості зі сплати страхових внесків у заявленому в позові розмірі - 1729,55 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області -задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1, с. Вербовець, Лановецький район, Тернопільська область) на користь Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ -21156396, вул.Грушевського, 13, м.Ланівці, Тернопільська область, 47402, р/р 25606334401597, у ТВБВ №10019/034, у Філії -Тернопільського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України, МФО 338545) заборгованість зі сплати страхових внесків за січень - грудень 2010 року у сумі 1729,55 грн. (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять гривень 55 копійок).

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 листопада 2012 року/.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.