Постанова № 28558760, 10.10.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/3295/12

"10" жовтня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску за 2011 рік у сумі 3683,30 грн. та зобов'язання подати звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік. Одночасно у позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про розгляд даної справи без участі його представника.

Разом з тим, до початку розгляду даної справи на адресу суду надійшла заява від управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій у зв'язку із здійсненням часткової сплати відповідачем заявленої в позові суми боргу, позивач лише просить стягнути з відповідача залишок суми заборгованості у розмірі 2729,30 грн. та розглянути справу без участі його представника.

На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі була направлена за місцем реєстрації -рекомендованим листом.

Проте, вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пункту поштового зв'язку - «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та відповідну заяву позивача про розгляд справи без його представника, - суд, у відповідності до положень статей 12, 41, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до довідки Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби №3748 від 09.10.2012 року, наданої на запит суду, -відповідач, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1), у період з 01.01.2011 по 31.12.2011 року здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, із видачею відповідного свідоцтва про сплату єдиного податку на 2011 рік серії З №329793 від 17.12.2010 року.

При цьому, відповідач перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області, та, відповідно, - був платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відтак, у вищевказаний період на відповідача статтею 6 вищезазначеного Закону було покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Разом з тим, всупереч вимогам вищезазначених норм законодавства, відповідачем звіти про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у 2011 році - не подавались, і сплата єдиного внеску у належному розмірі, як того вимагає закон, - в повному обсязі не проведена.

Згідно наявного у матеріалах справи повідомлення-розрахунку, здійсненого територіальним органом Пенсійного фонду України у зв'язку з неподанням самостійно відповідачем звітів, виходячи із розміру єдиного внеску, який встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік, - сума єдиного внеску, яка мала бути сплачена відповідачем за 2011 рік, - становить 4010,30 грн.

Як видно із матеріалів справи, - відповідачем у 2011 році здійснено часткове погашення належних до сплати сум єдиного внеску, зокрема, станом на лютий на рахунок УПФ зараховано -327,00 грн.

Вподальшому, з метою погашення відповідачем залишку заборгованості, Управлінням Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області було виставлено вимогу про сплату боргу Ф-98 від 20.04.2012 року із визначенням в ній загальної суми боргу (залишку) відповідача як платника єдиного внеску станом на 01.02.2012 року - 3683,30 грн.

Вказана вимога у відповідності до положень пункту 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289, -була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отримана ним 23.04.2012 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Будь-які докази, які б свідчили про оскарження вищевказаної вимоги відповідачем в адміністративному чи в судовому порядку в матеріалах справи -відсутні, відповідачем - не надані, а судом -не встановлені.

А відтак, вказана вимога -є обов'язковою до виконання відповідачем як платником єдиного внеску, і визначена у ній загальна сума боргу (залишок) по єдиному внеску - є узгодженою та підлягає обов'язковій сплаті відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вказаної вимоги №98 від 20.04.2012 року ОСОБА_2 було сплачено 954,00 грн.

Проте, всупереч вимогам статей 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вищезазначена вимога №98 від 20.04.2012 року відповідачем повністю - не виконана і сплата єдиного внеску до Пенсійного Фонду України за 2011 рік - у повному обсязі не здійснена.

Таким чином, станом на час розгляду справи за ОСОБА_2 рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість по єдиному внеску в сумі 2729,30грн. (4010,30 грн. -327,00 грн. -954,00 грн. =2729,30 грн.), та яку, з урахуванням уточнень, надісланих на адресу суду, і просить стягнути в судовому порядку з відповідача Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області.

Наявність вказаної заборгованості станом на час розгляду справи підтверджується наявними у ній матеріалами: довідкою Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби №3748 від 09.10.2012 року, повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску, вимогою про сплату боргу Ф-98 від 20.04.2012 року та доказами її направлення, повідомленням-розрахунком.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року №2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст.6 вищевказаного Закону - платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст.1 вказаного закону - мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону - єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 ч.1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»№2857-VI від 23 грудня 2010 року - мінімальний розмір заробітної плати у 2011 році, встановлювався у наступних розмірах: з 01 січня -941,00грн., з 01 квітня -960,00грн., з 01 жовтня -985,00грн., з 01 грудня -1004,00грн.

Тобто, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», платник єдиного внеску - повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця 2011 року, у розмірі не меншому, ніж: з 01 січня по 31 березня у сумі 326,53грн., (941,00грн.х34,7%), з 01 квітня по 30 вересня у сумі 333,12грн., (960,00грн.х34,7%), з 01 жовтня по 30 листопада у сумі 341,80грн., (985,00грн.х34,7%), та з 01 грудня у сумі 348,39грн. (1004,00грн.х34,7%).

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах 3 та 4 п.1 ч.1 ст. 4 цього Закону, - календарний рік.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

При цьому, абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Як вже було зазначено вище, із наявних матеріалів встановлено, що відповідач як фізична особа-підприємець, всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- сплати єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у повному обсязі - не здійснив.

Станом на час розгляду даної справи за відповідачем, з урахуванням сплачених ним сум єдиного внеску за 2011 рік рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 2729,30грн. (4010,30 грн. - 327,00 грн. -954,00 грн. =2729,30 грн.)

Докази добровільного погашення залишку вказаної суми боргу відповідачем - не надані, в матеріалах справи -відсутні, а судом -не встановлені.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати єдиного внеску у належному розмірі - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача, - відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству, і з урахуванням поданих позивачем уточнень, - підлягають задоволенню, шляхом стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2729,30 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2 - 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області -задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ -21156427, вул. Генерала Шухевича, 1, м. Бучач, Тернопільська область) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2729,30 грн. (дві тисячі сімсот двадцять гривень 30 копійок), шляхом перерахування вказаних коштів за наступними реквізитами: р/р 37192076001903, в Управлінні Державної казначейської служби України в Тернопільському районі, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.