Постанова № 28558722, 30.10.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/3630/12

"30" жовтня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мушія А.Б.,

представника позивача - Мартинюка Т.Б.,

відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Збразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Збаразька міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність у сумі 1478,33 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення вимог Податкового кодексу України який набрав чинності 01 січня 2011 року, у 2012 році не здійснив сплати єдиного податку у необхідному розмірі. А тому, враховуючи наведене, позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність, яка виникла у нього перед бюджетами та державними цільовими фондами, у сумі 1478,33 грн.

В судовому засіданні 30.10.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач, в судовому засіданні позов визнав, проте, пояснив суду, що на мав змоги сплатити заборгованість добровільно через важке фінансове становище.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, - суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 09.01.2007 року Збаразькою районною державною адміністрацією Тернопільської області, з видачею відповідного свідоцтва про державну реєстрацію.

Відповідно до Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»відповідачу присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

При цьому ОСОБА_2 перебуває на обліку як платник податків у Збаразькій міжрайонній державній податковій інспекції Тернопільської області з 09.01.2007 року.

З січня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2, самостійно обрав для провадження своєї підприємницької діяльності спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, подавши відповідну заяву та отримавши свідоцтво про сплату єдиного податку від 31.05.2012 року серії НОМЕР_2, право на яке суб'єктам малого підприємництва - фізичним особам було надане розділом 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до картки особового рахунку, розрахунку суми боргу по єдиному податку відповідач не перерахував кошти на сплату єдиного податку, що нараховані по терміну сплати -20 березня 2012 -20 вересня 2012 року, в сумі 1502,20 грн. (по 214,60 грн. за місяць).

За рахунок переплати станом на 20 березня 2012 року в сумі 23,87 грн., сума заборгованості відповідача по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб становить 1478,33 грн. (1502,20 грн. -23,87 грн.).

У зв'язку з несплатою відповідачем належних сум податкового зобов'язання, Збаразькою міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської області вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, - виставлено податкову вимогу №134 від 23 березня 2012 року.

Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначену податкову вимогу фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ні в адміністративному, ні в судовому порядку - не оскаржував, а тому податкові зобов'язання відповідача як платника податків, нараховані і відображені у вказаній податковій вимозі, - є обов'язковими до сплати.

Докази подання у встановленому законом порядку до податкового органу заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування та дострокового анулювання виданого відповідачу свідоцтва про сплату єдиного податку -в матеріалах справи відсутні, не надані вони також -відповідачем.

Таким чином, на час звернення Збаразькою міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської області до суду із даним позовом за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, рахується не сплачена у встановленому законом порядку заборгованість по єдиному податку у загальному розмірі 1478,33 грн., яка підтверджується наданими позивачем: податковою вимогою №134 від 23.03.2012 року, довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 27.09.2012 року, обліковою карткою платника станом на 03.10.2012 року, що містяться в матеріалах справи.

Окрім того, наявність даної заборгованості -визнана безпосередньо і самим відповідачем у судовому засіданні 30.10.2012 року.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втратили чинність.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - на платника податків покладено обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Підпунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Як вже було зазначено вище, відповідачем було визнано заявлені до нього вимоги, однак, суду він пояснив, що не мав можливості здійснити сплату заборгованості через скрутне фінансове становище.

Згідно з положеннями частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу. Тобто, у разі визнання відповідачем адміністративного позову - приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на платників податків законом обов'язок щодо сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення існуючого боргу та спростовували б доводи позивача, а також відомості щодо дострокового анулювання виданого відповідачу свідоцтва про сплату єдиного податку - не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, визнаними відповідачем та відповідають чинному законодавству.

Таким чином, - позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 1478,33 грн.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО -НОМЕР_1, с. Чагарі Збаразькі, Збаразький район Тернопільська область) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі -1478,33 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят вісім гривень 33 копійки), шляхом перерахування вказаних коштів за наступними реквізитами: рахунок №31519970700224, одержувач: місцевий бюджет Максимівська сільська рада, код одержувача - 37753768, банк одержувача: ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 листопада 2012 року./

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.