Постанова № 28558639, 03.12.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2012 р. 10:10 Справа № 2а-5535/12/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Баштанський сирзавод",

вул. Заводська, 4, м. Баштанка, Баштанського району, Миколаївської області, 56100

до

Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби,

вул. Ювілейна, 89, м. Баштанка, Баштанського район, Миколаївської області, 56100

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 15 серпня 2008 року № 0013481501/0 в частині про зменшення ПАТ “Баштанський сирзавод” суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року на суму 90 309,00 гривень та № 0013491501/0 яким донараховано податок на додану вартість за червень місяць на суму 9697,00 грн. за основним платежем та 485,00 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем невірно проведено розподіл ПДВ між двома деклараціями бюджетного і дотаційного, у зв’язку з чим невірно обраховано податок.

Відповідач позов не визнав.

Представники сторін надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, –

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Баштанський сирзавод” зареєстрований як юридична особа Баштанською райдержадміністрацією 23.06.99.

Основними видами діяльності ПАТ “Баштанський сирзавод” є перероблення молока та виробництво сиру.

Відповідно до п.11.21 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” (який діяв на час виникнення спірних відносин) сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

У зв’язку з таким статусом позивачем вівся окремий облік та подавалося дві декларації з податку на додану вартість: перша –за якою розрахунки здійснюються безпосередньо з бюджетом; друга –за якою сума податку спрямується на виплату дотацій сільгоспвиробникам.

19.06.08 ПАТ “Баштанський сирзавод” подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2008 року.

В період з 07.08.08 по 14.08.08 відповідач провів документальну невиїзну перевірку ПАТ “Баштанський сирзавод”, результати якої було оформлено Актом №530/1501-00446500 від 14.08.08. Податківцями було встановлено порушення у тому, що підприємство невірно провело розподіл ПДВ між двома деклараціями бюджетною і дотаційною по придбанню обладнання та невірно визначило суму податкового кредиту попередніх податкових періодів.

15.08.2008 року на підставі акту перевірки №530/1501-00446500 від 14.08.2008 року уповноваженою особою Баштанської ДПІ винесені податкові повідомлення-рішення № 0013481501/0, № 0013491501/0 згідно з якими ПАТ “Баштанський сирзавод” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 90826,00 грн. та донараховано податок на додану вартість за червень місяць в сумі 9 697,00 грн. за основним платежем та 485,00 за штрафними санкціями.

Пунктом 11.21 статті 11 “Прикінцеві положення” Закону № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до 1 січня 2004 року сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для сплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11.29 тієї самої статті (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) зупинено до 1 січня 2006 року дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ за операціями з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1.2 розділу 1 “Загальні положення” Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платники податку, в яких згідно із чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 статті 11 Закону № 168/97-ВР) суми ПДВ повністю залишаються в розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами.

Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі –Порядок акумуляції та використання коштів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та м’яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подає її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов’язань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від’ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов’язань наступних звітних періодів.

Із наведеного випливає, що податкове зобов’язання і податковий кредит декларує за спеціальною (скороченою) податковою декларацією платник ПДВ, який підпадає під дію пункту 11.29 статті 11 Закону № 168/97-ВР, тобто такий платник ПДВ, який, реалізовуючи продукцію, на підставі зазначеної норми не сплачує цей податок до бюджету, а декларує податкові зобов’язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

При цьому, суд відповідно до ч.2 ст.161, 244-2 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду України висловлену у постанові від 28.02.11 по аналогічній справі №21-81а10 між тими же самими сторонами з того самого предмету спору, але за інший податковий період.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби № 0013481501/0 та № 0013491501/0 від 15.08.08.

3. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар