Постанова № 28558630, 19.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

19.11.2012 р. справа № 2а-3886/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом

Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 комунара", вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, 54001

до

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030

про

визнання протиправною та скасування вимоги від 05.06.2012р. № 106/15,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Суднобудівний завод імені 61 комунара" звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі про визнання протиправною та скасування вимоги від 05.06.2012р. №106/15. Мотивуючи свої вимоги тим, що вказана вимога помилкова та суперечить чинному законодавству оскільки порушено п’ятиденний строк надсилання вимоги, оскаржувану вимогу сформовано лише на підставі рішення, сума боргу не відповідає дійсності, позивач намагається отримати два виконавчих документа.

Представник відповідача проти позову заперечував, виклавши свої заперечення в письмовому вигляді та підтримавши їх у судовому засіданні.

02.11.2012р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про слухання справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, діюче законодавство, суд дійшов наступного:

13.06.2012р. позивачем було отримано вимогу від 05.06.2012р. №Ю-106/15 начальника Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про сплату боргу (станом на 01.06.2012р.) у сумі 10 763 672,20 грн.

Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 р. у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідно до приписів п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України №21-5 від 27.09.2010р. вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до Інструкції або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції.

Пунктом 15 ст. 25 Закону України "Про зір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Відповідно до вимоги сума штрафу та пені складається з урахуванням всієї суми недоїмки боржника на кінець звітного періоду.

Разом з цим, суд не може погодитися з твердження позивача щодо підстав для формування вимоги. Оскільки в самій вимозі від 05.06.2012р. №106/15 зазначено,що вона сформована на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", на підставі картки особового рахунку позивача та на підставі рішення №1174 від 07.05.2012р.

Відповідно до п.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Вказаною статтею регламентовано підстави направлення вимоги до підрозділу ДВС для реалізації її правової природи виконавчого документа. Так, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафу разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу ДВС вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Аналіз вказаних приписів ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" та положень Інструкції свідчить про право Пенсійного фонду звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки за вимогою та одночасно направити вимогу на виконання за умови, що при прийнятті рішення судом та видачі виконавчого документа така вимога буде відкликана.

А отже перебування на розгляді в суді справи про стягнення з позивача суми заборгованості у розмірі 3966226,63 грн. не суперечить нормам чинного законодавства, а також твердження позивача відносно намагання відповідачем отримати кілька виконавчих документів є безпідставним.

Недолік вимоги від 05.06.2012 року за № 106/15 на суму 10 763 672,20 грн. (порушено п’ятиденний строк надсилання вимоги), який зазначений позивачем, не може бути підставою для визнання її протиправною, оскільки він не міг вплинути на правомірність її прийняття.

Аналізуючи дії суб’єкта владних повноважень в контексті приписів ст. 2 ч. 2 КАС України, суд приходить до висновку про те, що оспорюване рішення (вимога) в даному випадку прийнято контролюючим органом обґрунтовано, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 комунара" (код ЄДРПОУ 14313240) судовий збір в сумі 2113,81 за подання позову майнового характеру.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя А. П. Єнтіна

Повний текст постанови складено 23.11.2012 р.